QTc INTERVAL DURATION CLASS AND DRUG THERAPY OF PATIENCE IN A FIRST YEAR AFTER PACEMAKER IMPLANTATION
Анотація
Досліджено 49 пацієнтів (28 жінок, 21 чоловіки) з імплантованими кардіостимуляторами DDD / DDDR, VVI / VVIR та CRT. Призначення частоти і потужності дози антикоагулянтів, антиагрегантів, прямих інгібіторів тромбіну, серцевих глікозидів, аміодарону; Івабрадин, діуретики, антагоністи альдостерону, бета-адренергічні блокатори, блокатори кальцієвих каналів, інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), блокатори рецепторів ангіотензину II (АРБ), статини були оцінені раніше, в гострому післяопераційному періоді (3–5 днів), місяці та 1 рік після імплантації кардіостимулятора. Пацієнти були розділені на 1 клас (нормальний QTc (320–440 мс)) - 24 (49%) пацієнтів і 2 (довгий QTc (> 440 мс)) - 25 (51%) пацієнтів з тривалістю інтервалу QTc. Для обробки даних використовуються стандартні статистичні процедури з використанням Microsoft Excel. Найчастіше в перший рік після імплантації кардіостимулятора пацієнтам частіше призначали нові антикоагулянти, блокатори бета-адренергіків, АРВ, статини. Тривалість інтервалу тривалості інтервалу QTc була пов'язана з більшою частотою призначення та доз аміодарону, діуретиків, бета-адренергічних блокаторів, інгібіторів АПФ, антибіотиків і статинів. Пацієнти з імплантованим кардіостимулятором потребують індивідуалізованої медикаментозної терапії за тривалістю інтервалу QTc, зокрема підвищення антиішемічної, антигіпертензивної, антиаритмічної терапії та терапії хронічної серцевої недостатності у пацієнтів з подовженням тривалості інтервалу QTc.
Завантаження
Посилання
2012 ACCF/AHA/HRS Focused Update Incorporated Into the ACCF/AHA/HRS 2008 Guidelines for Device-Based Therapy of Cardiac Rhythm Abnormalities: A Report of the American College of Cardiology Foundation / American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society // Circulation. – 2013. – № 127. – P. e283–e352.
Vserossiyskoye nauchnoye obshchestvo spetsialistov po klinicheskoy elektrofiziologii, aritmologii i kardiostimulyatsii (VNOA). Klinicheskiye rekomendatsii po provedeniyu elektrofiziologicheskikh issledovaniy, kateternoy ablyatsii i primeneniyu implantirov / [L. A. Bokeriya, A. S. Revishvili, S. P. Golitsin et al.]. – M.: Novaya redaktsiya, 2013. – 596 p.
QRS duration and QTc interval are predictors of risk for ventricular arrhythmias during cardiac resynchronization therapy / D.Prochnau, H. Kuehnert, H. R. Figulla, R. Surber. // Acta Cardiol. – 2011. – № 66. – P. 415–20.
Chiladakis J. A. Facilitating assessment of QT interval duration during ventricular pacing / J. A. Chiladakis, D. Alexopoulos. // Europace. – 2013. – № 20. – P. 907–914.
An improved method for adjusting the QT interval for heart rate (the Framingham Heart Study) / [A. Sagie, M. Larson, R. Goldberg et al.]. // Am. J. Cardiol. – 1992. – № 70. – P. 797–801.
Moss A. Long QT syndrome / A. Moss, J. Robinson. // Heart Dis. Stroke. – 1992. – № 1. – P. 309–314.
Singh J. P. Biventricular pacing: current trends and future strategies / J. P. Singh, D. Gras. // Eur Heart J. – 2012. – № 33. – P. 305–13.
Postoperative arrhythmias after cardiac surgery: incidence, risk factors, and therapeutic management / G.Peretto, A. Durante, L. R. Limite, D. Cianflone. // Cardiol Res Pract. – 2014. – № 1. – P. 615–627.
Double-blind, placebo-controlled Phase II studies of the protease-activated receptor 1 antagonist E5555 (atopaxar) in Japanese patients with acute coronary syndrome or high-risk coronary artery disease / [S. Goto, H. Ogawa, M. Takeuchi et al.]. // European Heart Journal. – 2010. – № 31. – P. 2601–2613.
Validation of a population-based method to assess drug-induced alterations in the QT interval: a self-controlled crossover study / [C. Iribarren, A. D. Round, J. A. Peng et al.]. // Pharmacoepidemiol Drug Saf. – 2013. – № 22. – P. 1222–32.
Clinical correlates and heritability of QT interval duration in blacks: the Jackson Heart Study / [E. L. Akylbekova, R. S. Crow, W. D. Johnson et al.]. // Circ Arrhythm Electrophysiol. – 2009. – № 2. – P. 427–32.
Association of Long QT Syndrome Loci and Cardiac Events Among Patients Treated With β-Blockers / [S. G. Priori, C. Napolitano, P. J. Schwartz et al.]. // JAMA. – 2004. – № 292. – P. 1341–1344.
Do Beta-Blockers Affect Non-corrected QT Interval in Type 1 Long QT Syndrome? / [M. T. Bennett, L. J. Gula, G. J. Klein et al.]. // Circulation. – 2009. – № 120. – P. 653.
A Detailed Description and Assessment of Outcomes of Patients With Hospital Recorded QTc Prolongation / [Z. Laksman, B. Momciu, Y. W. Seong et al.]. // Am J Cardiol. – 2015. – № 15. – P. S0002–00051.
Авторське право (c) 2017 M. S. Brynza
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
