Роль гістероскопії у діагностиці патології ендометрію та при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій
Анотація
Анотація. Впровадження ендоскопічних технологій дозволило значно розширити діагностичні можливості та уточнити характер внутрішньоматкової патології при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій. Гістероскопія дозволяє провести взяття матеріалу для дослідження з порожнини матки, а також максимально забезпечує проведення даної процедури з діагностичної ціллю. Лікуванні неплідності шляхом гістероскопії відіграє дуже важливу роль для відновлення репродуктивної функції жінки. Метою дослідження стало поліпшення діагностики патології ендометрію за рахунок використання гістероскопії та прицільної біопсії при відновленні фертильності та застосуванні допоміжних репродуктивних технологій. Матеріали. Проведено клініко-статистичний аналіз результатів 88 оперативних гістероскопій у пацієнток з безпліддям, що були поділені на дві групи. У першу групу було включено 80 пацієнток (90,91 %), з генітальної та екстрагенітальної патології. До другої групи увійшли 8 пацієнток (9,01 %) у яких не було супутньої гінекологічної та екстрагенітальної патології. Гістероскопія здійснювалася апаратурою та інструментами фірми «KARL STORZ». Для гемостазу використовувалась монополярна та біполярна коагуляція. Враховуючи те, що патологія порожнини матки та ендометрію є частими причинами порушення репродуктивної функції було запропоновано використання гістеровкопії для відновлення репродуктивної функції. Результати. Стан слизової оболонки матки за допомогою гістероскопії вивчався у всіх клінічних спостереженнях, оскільки даний метод інструментального дослідження дозволяє переважно оглянути та оцінити структурні особливості ендоцервіксу та ендометрію. У I та II групах спостереження гістероскопія була проведена у всіх 88 пацієнток: 1 група у 80 пацієнток (90,91 %) із патологічними змінами слизової оболонки матки та 2 група – у 8 пацієнток (9,01 %) без патологія слизової оболонки матки. При цьому, у 4 (3,52 %) жінок 2 групи діагностовано екстрагенітальну патологію, а гінекологічна була усунена. Найбільш зустрічались поліпи ендометрію, хронічний ендометрит, стеноз цервікального каналу, сінехії в порожнині матки. Ендоскопічні технології розширили діагностичні можливості дослідження внутрішньоматкової патології на етапі відновлення фертильності та підготовки до екстрокорпорального запліднення (ЕКЗ) та подолати причини виникнення безпліддя. Висновки. Гістероскопія з морфологічним дослідженням ендометрію залишається основним методом діагностики внутрішньоматкової патології. Отримані дані допоможуть лікареві-клініцисту своєчасно поставити правильний діагноз та виробити оптимальну та індивідуальну тактику ведення пацієнтки.
Завантаження
Посилання
Aplin J, Fazleabas A, Glasser S, Giudice L. The Endometrium: Molecular, Cellular and Clinical Perspectives by/ Reproductive Medicine. Assisted Reproductive Techniques. 2008:820–850. DOI: https://doi.org/10.3109/9780203091500
Tatarchuk T, Reheda S. Protyzapalna terapiia yak skladova kompleksu likuvannia retsydyvuiuchoi hiperplazii endometriia. Reproduktyvnoe zdorove zhenshchynы. 2007;3:75–6. [in Ukrainian]
Altybaieva D. Diahnostychni kryterii adenomiozu v poiednanni z hiperplastychnymy protsesamy endometriia u zhinok reproduktyvnoho viku. Zb. nauk. prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. K.: Yuston. 2016;9–12. [in Ukrainian]
Zaporozhan V, Tatarchuk T, Dubynyna V, Kosei N. Sovremennaia dyahnostyka y lechenye hyperplastycheskykh protsessov эndometryia. Reproduktyvnaia эndokrynolohyia. 2012;1(3):5–12. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2012.3.5-12. [in Ukrainian]
Tatarchuk T, Burlaka O, Korinna K. Medykamentozna terapiia hiperproliferatyvnykh protsesiv endometriia. Liky ta zhyttia. 2005;1:100–101. [in Ukrainian]
Bettocchi S. Challenging the cervix: strate- gies to overcome the anatomic impediments to hysteroscopy: analysis of office hysteroscopies. Fertil Steril. 2016;105(5): e16–e17. DOI: https://doi.org/10.1016/
j.fertnstert.2016.01.030
Avramenko N, Postolenko V, Avramenko N, Postolenko V. Mozhlyvosti suchasnykh metodiv diahnostyky u zhinok iz bezpliddiam pry khronichnomu endometryti. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2020;24(1):3–9. DOI: https://doi.org/10.24061/203327 [in Ukrainian]
Khmil S, Chudiiovych N. Khronichnyi endometryt yak odyn iz faktoriv nevdalykh sprob implantatsii embrioniv u prohramakh dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii; 2019;2:111-117. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10930 [in Ukrainian]
Hwang Ji, Song S. Optimal Dose of Vaginal Misoprostol for Cervical Ripening before Hysteroscopy: A Randomized Double-Blind Study. J Minim Invasive Gynecol. 2018;25(6):1031–1034. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2018.01.022
Salazar C, Isaacson K. Office Operative Hysteroscopy. An Update J Minim Invasive Gynecol. 2018;25(2):199–208. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2017.08.009
Humenetskyi I. Stan porozhnyny matky ta endometriia u zhinok pry nevdalykh sprobakh zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii. Aktualni problemy pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2016;1:57–59. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2016.1.5987 [in Ukrainian]
12 Mattar OM. Efficacy and safety of tramadol in pain relief during diagnostic outpatient hysteroscopy: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Fertil Steril. 2019;111(3):547–552. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.10.026
Holota V, Beniuk V, Dyndar O, Makarenko H. Aspekty ultrazvuku v likuvanni endometriozu. III mizhnar.nauk.-prakt. seminar Aktualni problemy endokrynolohii dytiachoho, pidlitkovoho ta reproduktyvnoho viku. Donetsk. 2004;30. [in Ukrainian]
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
