Жувальний міофасціальний больовий синдром, що спровокований SARS-COV-2 інфекцією у осіб з оро-лицевою патологією (клінічний випадок)
Анотація
Анотація. Міофасціальний больовий синдром (МФБС) – це хронічний больовий стан, що характеризується появою міофасціальних тригерних точок (MTТ) у м’язах. Захворювання може бути спричинене різними факторами та діагностується шляхом клінічного огляду та пальпації MTТ. Результати недавніх досліджень показали, що такі інфекції, як SARS-CoV-2, можуть спричинити MFPS, особливо у поєднанні з іншими захворюваннями. Лікарі-стоматологи часто стикаються з проблемою МФБС у пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, але вона може розвинутися і у пацієнтів з нормально функціонуючим суглобом. Симптоми найчастіше включають біль, чутливість і порушення рухливості нижньої щелепи. У цій статті представлено клінічний випадок розвитку МФБС у пацієнтки з орофаціальною патологією на фоні перенесеної SARS-CoV-2 інфекції. Матеріали та методи дослідження. Описано особу з нестабільністю прикусу, яка викликана відсутністю, руйнуванням і розхитуванням жувальних зубів та призвела до розвитку функціональних, а потім і органічних розладів жувальних м’язів. У пацієнтки було виявлено симптоми МФБС після перенесеної SARS-CoV-2 інфекції. Проведено систематичний онлайн-пошук статей із використанням пошукових термінів «Коронавірус, SARS-COV-2 та міофасціальний больовий синдром», що були опубліковані в період з січня 2020 року по жовтень 2023 року. Результати. В жовтні 2021 року після підтвердження діагнозу SARS-CoV-2 інфекції пацієнтку госпіталізували на 10 днів. Після виписки звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на головний біль та скутість у ділянці жувальних м’язів, відсутність та руйнування бічних зубів, утруднене пережовування їжі, рухомість та зміщення окремих зубів, періодичну кровоточивість ясен, а також деякі естетичні порушення. Під час об’єктивного обстеження виявлена вторинна часткова адентія, що призвела до нестабільності прикусу, дефектів твердих тканин жувальних зубів, патологічної стертості фронтальної групи, травматичних явищ прикусу. Під час пальпації виявлено МТТ в ділянці жувальних та скроневих м’язів. Пацієнтка пройшла серію фізіотерапевтичних маніпуляцій на жувальні м’язи, що призвело до негайного полегшення приблизно на 30 %. Висновок. МФБС може бути спричинений різними факторами, включаючи інфекції, такі як SARS-CoV-2. Діагноз ґрунтується на клінічному огляді та пальпації MTТ, а лікування може включати ін’єкції в тригерні точки, фізіотерапію та неінвазивні методи терапії. У представленому випадку у пацієнта було поєднання часткової адентії, яка призвела до нестабільності прикусу із SARS-CoV-2 інфекцією, що спровокувало розвиток МФБС.
Завантаження
Посилання
Barbero M, Schneebeli A, Koetsier E, Maino P. Myofascial pain syndrome and trigger points: evaluation and treatment in patients with musculoskeletal pain. Curr Opin Support Palliat Care. 2019;13(3):270-6. DOI: https://doi.org/10.1097/spc.0000000000000445
Duarte FCK, West DWD, Linde LD, Hassan S, Kumbhare DA. Re-Examining Myofascial Pain Syndrome: Toward Biomarker Development and Mechanism-Based Diagnostic Criteria. Curr Rheumatol Rep. 2021;23(8):69. DOI: https://doi.org/10.1007/s11926-021-01024-8
Li LQ, Huang T, Wang YQ, Wang ZP, Liang Y, Huang TB, et al. COVID-19 patients' clinical characteristics, discharge rate, and fatality rate of meta-analysis. J Med Virol. 2020;92(6):577-83. DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.25757
Willi S, Lüthold R, Hunt A, Hänggi NV, Sejdiu D, Scaff C, et al. COVID-19 sequelae in adults aged less than 50 years: A systematic review. Travel Med Infect Dis. 2021;40:101995. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tmaid.2021.101995
Elbarbary M, Oren A, Goldberg M, Freeman BV, Mock D, Tenenbaum HC, et al. Masticatory Myofascial Pain Syndrome: Implications for Endodontists. J Endod. 2022;48(1):55–69. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joen.2021.10.004
Golanska P, Saczuk K, Domarecka M, Kuć J, Lukomska-Szymanska M. Temporomandibular Myofascial Pain Syndrome-Aetiology and Biopsychosocial Modulation. A Narrative Review. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(15). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18157807
Kalladka M, Young A, Khan J. Myofascial pain in temporomandibular disorders: Updates on etiopathogenesis and management. J Bodyw Mov Ther. 2021;28:104-13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2021.07.015
Urits I, Charipova K, Gress K, Schaaf AL, Gupta S, Kiernan HC, et al. Treatment and management of myofascial pain syndrome. Best Pract Res Clin Anaesthesiol. 2020; 34 (3): 427–48. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpa.2020.08.003
Pires RE, Reis IGN, Waldolato GS, Pires DD, Bidolegui F, Giordano V. What Do We Need to Know About Musculoskeletal Manifestations of COVID-19?: A Systematic Review. JBJS Rev. 2022;10(6). DOI: https://doi.org/10.2106/jbjs.Rvw.22.00013
Dotan A, David P, Arnheim D, Shoenfeld Y. The autonomic aspects of the post-COVID19 syndrome. Autoimmun Rev. 2022;21(5):103071. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autrev.2022.103071
Ursini F, Ciaffi J, Mancarella L, Lisi L, Brusi V, Cavallari C, et al. Fibromyalgia: a new facet of the post-COVID-19 syndrome spectrum? Results from a web-based survey. RMD Open. 2021;7(3). DOI: https://doi.org/10.1136/rmdopen-2021-001735
Charles D, Hudgins T, MacNaughton J, Newman E, Tan J, Wigger M. A systematic review of manual therapy techniques, dry cupping and dry needling in the reduction of myofascial pain and myofascial trigger points. J Bodyw Mov Ther. 2019;23(3):539-46. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2019.04.001
Zha M, Chaffee K, Alsarraj J. Trigger point injections and dry needling can be effective in treating long COVID syndrome-related myalgia: a case report. J Med Case Rep. 2022; 16 (1): 31. DOI: https://doi.org/10.1186/s13256-021-03239-w
Batres-Marroquín AB, Medina-García AC, Vargas Guerrero A, Barrera-Villalpando MI, Martínez-Lavín M, Martínez-Martínez LA. Effect of COVID-19 Pandemic Lockdown on Fibromyalgia Symptoms. J Clin Rheumatol. 2022;28(1):e289-e91. DOI: https://doi.org/10.1097/rhu.0000000000001685
Khan M, Nishi SE, Hassan SN, Islam MA, Gan SH. Trigeminal Neuralgia, Glossopharyngeal Neuralgia, and Myofascial Pain Dysfunction Syndrome: An Update. Pain Res Manag. 2017;2017:7438326. DOI: https://doi.org/10.1155/2017/7438326
Devlikamova FI. Results of the post-registration clinical study «PARUS» on efficiency and safety assessment of Mydocalm-Richter for local injection therapy of a myofascial trigger zone. Ter Arkh. 2018;90(6):81-8. DOI: https://doi.org/10.26442/terarkh201890681-88
Serrera-Figallo MA, Ruiz-de-León-Hernández G, Torres-Lagares D, Castro-Araya A, Torres-Ferrerosa O, Hernández-Pacheco E, et al. Use of Botulinum Toxin in Orofacial Clinical Practice. Toxins (Basel). 2020;12(2). DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12020112
Mendieta D, De la Cruz-Aguilera DL, Barrera-Villalpando MI, Becerril-Villanueva E, Arreola R, Hernández-Ferreira E, et al. IL-8 and IL-6 primarily mediate the inflammatory response in fibromyalgia patients. J Neuroimmunol. 2016;290:22-5. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jneuroim.2015.11.011
Arunachalam PS, Wimmers F, Mok CKP, Perera RAPM, Scott M, Hagan T, et al. Systems biological assessment of immunity to mild versus severe COVID-19 infection in humans. Science. 2020;369(6508):1210-20. DOI: https://doi.org/10.1126/science.abc6261
Mathew D, Giles JR, Baxter AE, Greenplate AR, Wu JE, Alanio C, et al. Deep immune profiling of COVID-19 patients reveals patient heterogeneity and distinct immunotypes with implications for therapeutic interventions. bioRxiv. 2020. DOI: https://doi.org/10.1101/2020.05.20.106401
Fernández-de-Las-Peñas C, Palacios-Ceña D, Gómez-Mayordomo V, Cuadrado ML, Florencio LL. Defining Post-COVID Symptoms (Post-Acute COVID, Long COVID, Persistent Post-COVID): An Integrative Classification. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(5). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18052621
Fialho MFP, Brum ES, Oliveira SM. Could the fibromyalgia syndrome be triggered or enhanced by COVID-19? Inflammopharmacology. 2023:1-19. DOI: https://doi.org/10.1007/s10787-023-01160-w
Hu B, Huang S, Yin L. The cytokine storm and COVID-19. J Med Virol. 2021;93(1):250-6. DOI: https://doi.org/10.1002/jmv.26232
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
