Особливості короткострокової варіабельності артеріального тиску при різних типах циркадного ритму у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, які перенесли інфаркт Міокарда
Анотація
Анотація. Варіабельність артеріального тиску є важливим параметром, що впливає на прогноз, та є незалежним предиктором виникнення серцево-судинних захворювань та смертності. Мета. Оцінити короткострокову варіабельність артеріального тиску з урахуванням типу добового профілю артеріального тиску у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, які перенесли інфаркт міокарда. Матеріали та методи. Обстежено 78 чоловіків із гіпертонічною хворобою, які перенесли інфаркт міокарда. Середній вік склав 58,0 (54,0; 67,0) років, стаж артеріальної гіпертензії – 9,0 (5,0; 18,0) років, термін після перенесеного інфаркту міокарда – 24,5 (12,0; 84,0) місяців. Всім пацієнтам було проведено добове моніторування артеріального тиску із дослідженням середніх за день і ніч рівнів тиску, визначенням циркадного типу, варіабельності артеріального тиску з розрахунком STD, чистого та нового індексів варіабельності. Результати. Підвищена варіабельність АТ вдень та вночі була зареєстрована при всіх типах циркадного ритму САТ. Найвищі значення варіабельності САТ (STD) вдень та вночі були у пацієнтів із циркадним профілем night-picker. Досягнення цільового рівню САТ в цілому у групі спостерігалось у 34,6 % пацієнтів вдень та 42,3 % вночі. Пацієнти із циркадним профілем артеріального тиску over-dipper, незважаючи на найвищий відсоток досягнення цільового рівня артеріального тиску, мали найбільш високі значення характеристик варіабельності, розрахованими за STD, чистим та новим індексами за добу (р < 0,05). Висновки. Підвищена варіабельність артеріального тиску та рівень тиску вночі – важливі критерії оцінки прогнозу хворих з гіпертонічною хворобою після перенесеного інфаркта міокарда. Добове моніторування артеріального тиску дає унікальну можливість об’єктивувати ці прогностичні параметри у різні періоди доби, що, разом із оцінкою досягнення цільового рівня артеріального тиску, є необхідним для контроля ефективності лікування.
Завантаження
Посилання
Schutte AE, Kollias A, Stergiou GS. Blood pressure and its variability: classic and novel measurement techniques. Nature Reviews Cardiology. (2022); 19: 643–654. DOI: https://doi.org/10.1038/s41569-022-00690-0
Rothwell PM, Howard SC, Dolan E, O’Brien E, Dobson JE, Dahlöf B, et al. Prognostic significance of visit-to-visit variability, maximum systolic blood pressure and episodic hypertension. The Lancet. (2010); 375 (9718): 895–905. DOI: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(10)60308
Moskovko S, Smotrytska T. Variabelnist arterialnoho tysku v hostromu periodi mozkovoho insultu – suchasnyi pohliad na problemu. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science». (2017); 3 (11): 39–43. DOI: https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.97091 [in Ukrainian]
Kanishcheva OV. Osoblyvosti korotkostrokovoi variabelnosti arterialnoho tysku u patsiientiv z arterialnoiu hipertenziieiu u porivnianni zi zdorovymy dobrovoltsiamy. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. (2022); 9: 31–38. DOI: 10.26565/2617-409X-2022-9-04 [in Ukrainian]
Kokubo A, Kuwabara K, Ota Y, et al. Nocturnal blood pressure surge in seconds is a new determinant of left ventricular mass index. J Clin Hypertens. (2022);24: 271–282. DOI: https://doi.org/10.1111/jch.14383
Cuspidi C, Carugo S, Tadic M. Blood pressure variability and target organ damage regression in hypertension. J Clin Hypertens. (2021); 23: 1159–1161. DOI: https:// doi.org/10.1111/jch.14208.
Bryan W, Mancia G, Spiering W, Agabiti RE, Azizi M, Burnier M, et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European Heart Journal. (2018); 39 (33): 3021–04. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.
Paul KW, Robert MC, Wilbert SA, Donald EC, Karen JC, et al. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Circulation. (2018); 138: 484–594. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000596
Knuuti J, Wijns W, Saraste A, Capodanno D, Barbato E, et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. (2020);41(3):407–477. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
Voronkov LH, Amosova KM, Dzyak GV, Zharinov OY, Kovalenko VL, at al. Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti. Kyiv; 2017. 65 p. URL: https://strazhesko.org.ua/upload/rekomendaciyi-hsn-a6-ost.pdf [in Ukrainian]
Baigent C, Mach F, Catapano AL, Koskinas KC, Casula M, et al. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk: The Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS). European Heart Journal. (2020); 41(1): 111–188. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz455
Nakaz MOZU vid 23 hrudnia 2021 roku za № 2857. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Stabilna ishemichna khvoroba sertsia». URL: https://moz.gov.ua/uploads/7/35063-dn_2857_23_12_2021_dod.pdf [in Ukrainian]
Schachinger H, Langewitz W, Schmieder RE, Rüddel H. Comparison of parameters for assessing blood pressure and heart rate variability from non-invasive twenty-four hour blood pressure monitoring. J Hypertens Suppl (1989); 7(3): 81–84. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/2760718
Hermida RC, Smolensky MH, Ayala DE, Portaluppi F. 2013 ambulatory blood pressure monitoring recommendations for the diagnosis of adult hypertension, assessment of cardiovascular and other hypertension-associated risk, and attainment of therapeutic goals. Chronobiology International. (2013); 30(3): 355–410. DOI: https://doi.org/10.3109/07420528.2013.750490
Antomonov MY. Matematycheskaia obrabotka i analyz medyko-byolohycheskykh dannykh. 2-yzd. – Kyev: MYTs «Medynform»; 2018. 579 p. [in Russian]
Kowalczyk K, Jabłoński B, Kwarciany M, Karaszewski B, Narkiewicz K, Gąsecki D. Changes of augmentation index early after ischaemic stroke predict functional outcome, Blood Pressure. (2020); 29:5; 327–335. DOI: https://doi.org/10.1080/08037051.2020.1769468
Hung MH, Huang CC, Chung CM, Chen JW. 24-h ambulatory blood pressure variability and hypertensive nephropathy in Han Chinese hypertensive patients. J Clin Hypertens. (2020); 00: 1–8. DOI: https://doi. org/10.1111/jch.14108
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
