Значення оцінки лабораторних показників у пацієнтів з метаболічно здоровим ожирінням: аналіз кліничного випадку з оглядом літератури
Анотація
Вступ. В даний час ожиріння є актуальною проблемою сучасної медицини, що пов’язано з його глобальної поширеністю, гетерогенністю клінічних та лабораторних проявів, а також асоціацією з різними коморбідних станами. Залежно від метаболічного статусу розрізняють метаболічно нездорове ожиріння (MНЗО) та метаболічно здорове ожиріння (MЗO). MНЗО визначається за наявності критеріїв метаболічного синдрому (МС) і асоціюється з підвищеним ризиком виникнення кардіоваскулярних і метаболічних ускладнень. МЗО характеризується «метаболічно здоровим» профілем, однак питання щодо сприятливого перебігу захворювання є суперечливим; багато досліджень свідчать про нестійкість фенотипу МЗО та можливість розвитку МНЗО у подальшому. Мета дослідження: проаналізувати особливості лабораторних параметрів, пов’язаних з МЗО, та визначити фактори ризику розвитку МНЗО на прикладі клінічного випадку. Матеріали та методи. Клінічний випадок пацієнтки 24 років з діагнозом аліментарно-конституціонального ожиріння III ступеня. Об’єктивно: зріст – 174 см, вага – 124,7 кг, індекс маси тіла (ІМТ) – 41,21 кг/м2, обхват талії – 107 см, обхват стегон – 144 см. Об’єктивно: на шкірі живота – білі стрії; підшкірно-жирова клітковина розвинена надмірно, більш виражена в області живота, спини, стегон; АТ – 125/80 мм рт. ст. Лабораторні дані: гіперлептинемія – 86,82 нг/мл, підвищений рівень індексу HOMA – 4,6, гіперурикемія – 6,8 мг/дл, дефіцит вітаміну D – 9,19; ліпідний профіль, глюкоза в плазмі крові натще, глікований гемоглобін (HbA1c), тиреотропний гормон (ТТГ), трийодтиронін (Т3), тироксин (Т4), антитіла до тиреопероксидази (антиТРО), кортизол, електроліти крові, печінкові проби – у межах норми. Електрокардіографія (ЕКГ), ультразвукове дослідження серця та органів черевної порожнини – без патології. Результати. Нормальні показники ліпідного обміну, глюкози крові та вимірювання артеріального тиску у нашої пацієнтки характерні для МЗО. Однак поєднання гіперлептинемії з інсулінорезистентністю, гіперурикемією та дефіцитом вітаміну D свідчить про метаболічний та гормональний дисбаланс і розглядається як фактор ризику розвитку МС та подальшого переходу МЗО до МНЗО. Висновок. МЗО слід розглядати як перехідний динамічний стан, ведення таких пацієнтів вимагає ретельного лабораторного моніторингу з раннім виявленням метаболічних порушень та їх адекватною і своєчасною корекцією.
Завантаження
Посилання
WHO. Obesity and overweight [document on the Internet]. World Health Organisation; 2021 [cited 2021 September 15]. Available from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs311/en/
Fadeenko GD, Maslyaeva LV. Ozhirenie kak problema klinicheskoy meditsinyi. Liky Ukrainy. 2009; 6 (132): 31–7 [In Russian].
Doslidzhennia STEPS: poshyrenist faktoriv ryzyku neinfektsiinykh zakhvoriuvan v Ukraini u 2019 rotsi. Kopenhahen, Yevropeiske rehionalne biuro VOOZ. 2020. [In Ukrainian] Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/336643/WHO-EURO-2020-1468-41218-56061-ukr.pdf
Durrer Schutz D, Busetto L, Dicker D, Farpour-Lambert N, et al. European Practical and Patient-Centred Guidelines for Adult Obesity Management in Primary Care. Obes Facts 2019; 12: 40–66. DOI: https://doi.org/10.1159/000496183
Garvey WT, Mechanick JI, Brett EM, et al. American association of clinical endocrinologists and american college of endocrinology comprehensive clinical practice guidelines for medical care of patients with obesity. Endocr Pract. 2016; 22 (3): 1–203. DOI: https://doi.org/10.4158/EP161365.GL
Purnell JQ. Definitions, Classification, and Epidemiology of Obesity. In: Feingold KR, Anawalt B,
Boyce A, et al., editors. Endotext [Internet]. 2018 [cited 2021 Sep 15]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK279167/
Flegal KM, Kit BK, Orpana H, Graubard BI. Association of all-cause mortality with overweight and obesity using standard body mass index categories: a systematic review and meta-analysis. JAMA. 2013; 309 (1): 71–82. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2012.113905
Romantsova TI, Ostrovskaya EV, Metabolicheski zdorovoe ozhirenie: definitsii, protektivnyie faktoryi, klinicheskaya znachimost. Almanah klinicheskoy meditsinyi [serial online]. 2015. 13 (21): 75–87. [In Russian] Available from: https://www.almclinmed.ru/jour/article/view/73/74
Alberti KG, Eckel RH, Grundy SM, et al. International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention; Hational Heart, Lung, and Blood Institute; American Heart Association; World Heart Federation; International Atherosclerosis Society; International Association for the Study of Obesity. Harmonizing the metabolic syndrome: a joint interim statement of the International Diabetes Federation Task Force on Epidemiology and Prevention; National Heart, Lung, and Blood Institute; American Heart Association; World Heart Federation; International Atherosclerosis Society; and International
Association for the Study of Obesity. Circulation. 2009; 120 (16): 1640–5. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.192644
Muñoz-Garach A, Cornejo-Pareja I, Tinahones FJ. Does Metabolically Healthy Obesity Exist? Nutrients. 2016; 8 (6): 320. DOI: https://doi.org/10.3390/nu8060320
Brandão I, Martins MJ, Monteiro R. Metabolically Healthy Obesity-Heterogeneity in Definitions and Unconventional Factors. Metabolites. 2020; 10 (2): 48. DOI: https://doi.org/10.3390/metabo10020048
van Vliet-Ostaptchouk JV, Nuotio M-L, Slagter SN, et al.The prevalence of metabolic syndrome and metabolically healthy obesity in Europe: a collaborative analysis of ten large cohort studies. BMC Endocrine Disorders. 2014; 14 (1): 9. DOI: https://doi.org/10.1186/1472-6823-14-9
Jung CH, Lee WJ, Song KH. Metabolically healthy obesity: a friend or foe? Korean J Intern Med. 2017; 32 (4): 611–621. DOI: https://doi.org/10.3904/kjim.2016.259
Karelis AD, Rabasa-Lhoret R. Obesity: Can inflammatory status define metabolic health? Nat Rev Endocrinol. 2013 Dec; 9 (12): 694–5. DOI: https://doi.org/10.1038/nrendo.2013.198
Esteghamati A, Aryan Z, Esteghamati A, Nakhjavani M. Differences in vitamin D concentration between metabolically healthy and unhealthy obese adults: associations with inflammatory and
cardiometabolic markers in 4391 subjects. Diabetes Metab. 2014; 40 (5): 347–55. DOI: https://doi.org/10.1016/j.diabet.2014.02.007
Tremmel M, Lyssenko V, Zöller B et al. Characteristics and prognosis of healthy severe obesity
(HSO) subjects – The Malmo Preventive Project. Obesity Medicine. 2018; 11: 6–12. DOI: https://doi.org/10.1016/j.obmed.2018.06.005
Soriguer F, Gutiérrez-Repiso C, Rubio-Martín E, et al. Metabolically healthy but obese, a matter of time? Findings from the prospective Pizarra study. J Clin Endocrinol Metab. 2013; 98 (6): 2318–25. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2012-4253
Hwang YC, Hayashi T, Fujimoto WY, et al. Visceral abdominal fat accumulation predicts the conversion of metabolically healthy obese subjects to an unhealthy phenotype. Int J Obes 2015; 39: 1365–1370. DOI: https://doi.org/10.1038/ijo.2015.75
Schröder H, Ramos R, Baena-Díez JM, Mendez MA, Canal DJ, Fíto M, Sala J, Elosua R. Determinants of the transition from a cardiometabolic normal to abnormal overweight/obese phenotype in a Spanish population. Eur J Nutr. 2014; 53 (6): 1345–53. DOI: https://doi.org/10.1007/s00394-013-0635-2
Uchamprina VA., Romantsova TI. Kalashnikova MF. Metabolicheskiy sindrom: argumentyi
«za» i «protiv». Ozhirenie i metabolizm. 2012; (9) 2: 17–27. [In Russian] DOI: https://doi.org/10.14341/omet2012217-27
Zagayko A L., Bryuhanova TA., Shkapo AI. Giperurikemiya kak element patogeneza metabolicheskogo sindroma. Ukrainian biopharmaceutical journal. 2015; 1 (36): 47–51. [In Russian] Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_1_12
Gruzdeva O, Borodkina D, Uchasova E, Dyleva Y, Barbarash O. Leptin resistance: underlying mechanisms and diagnosis. Diabetes Metab Syndr Obes. 2019; 12:191-198. DOI: https://doi.org/10.2147/DMSO.S182406
Osegbe I, Okpara H, Azinge E. Relationship between serum leptin and insulin resistance among obese Nigerian women. AnnAfrMed. 2016; 15 (1): 14–19. DOI: https://doi.org/10.4103/1596-3519.158524
Ghantous CM, Azrak Z, Hanache S, Abou-Kheir W, Zeidan A. Differential Role of Leptin and Adiponectin in Cardiovascular System. Int J Endocrinol. 2015; 2015: 534320. DOI: https://doi.org/10.1155/2015/534320
Jamar G, Caranti DA, de Cassia Cesar H, Masquio DCL, Bandoni DH, Pisani LP. Leptin as a cardiovascular risk marker in metabolically healthy obese: Hyperleptinemia in metabolically healthy obese. Appetite. 2017; 108: 477–482. DOI: https://doi.org/10.1016/j.appet.2016.11.013
Duque AP, Rodrigues Junior LF, Mediano MFF, Tibiriça E, De Lorenzo A. Emerging concepts in metabolically healthy obesity. Am J Cardiovasc Dis. 2020; 10 (2): 48–61. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7364278/
ChangCS, LuYJ, ChangHH et al. Role of adiponectin gene variants, adipokines and hydrometry-based percent body fat in metabolically healthy and abnormal obesity. Obes Res ClinPract. 2018; 12 (2): 49–61. DOI: https://doi.org/10.1016/j.orcp.2016.05.003
Zak KP, Mankovskiy BN, Melnichenko SV et al. Immunitet u bolnyih saharnyim diabetom 2 tipa s soputstvuyuschim metabolicheskim sindromom/ ozhireniem. Soobschenie 2. Rol adipotsitokinov (interleykina-6, faktora nekrozaopuholey alfa, leptina i adiponektina). Endokrynolohiia. 2013; 18 (2): 26–32. [In Russian] Available from: https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/387
Suslyk HI. Hiperleptynemiia ta stan insulinovoi rezystentnosti u khvorykh na tsukrovyi diabet 2-ho typu z ozhyrinniam. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia. 2012; 2 (39): 309–16. [In Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.2(39).2012.82296
Ott AV, Chumakova GA, Veselovskaya NG. Znachenie leptinorezistentnosti v razvitii razlichnyih metabolicheskih fenotipov ozhireniya. Rossiyskiy kardiologicheskiy zhurnal. 2016; (4): 14–18. [In Russian] Available from: https://russjcardiol.elpub.ru/jour/article/view/676/628
Pereira-Santos M, Costa PR, Assis AM, Santos CA, Santos DB. Obesity and vitamin D
deficiency: a systematic review and meta-analysis. ObesRev. 2015; 16 (4): 341–9. DOI: https://doi.org/10.1111/obr.12239
Fiamenghi VI, Mello ED. Vitamin D deficiency in children and adolescents with obesity: a meta-analysis. J Pediatr (Rio J). 2021; 97 (3): 273–279. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jped.2020.08.006
Ding C, Gao D, Wilding J, Trayhurn P, Bing C. Vitamin D signalling in adipose tissue. Br J Nutr. 2012; 108 (11): 1915–1923. DOI: https://doi.org/10.1017/S0007114512003285
Duan L, Han L, Liu Q, Zhao Y, Wang L, Wang Y. Effects of Vitamin D Supplementation on General and Central Obesity: Results from 20 Randomized Controlled Trials Involving Apparently Healthy Populations. Ann NutrMetab. 2020; 76 (3): 153–164. DOI: https://doi.org/10.1159/000507418
Lagunova Z, Porojnicu AC, Lindberg F, Hexeberg S, Moan J. The dependency of vitamin D status on body mass index, gender, age and season. Anticancer Res. 2009; 29 (9): 3713–20. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19667169/
Vimaleswaran KS, Berry DJ, Lu C et al. Causal Relationship between Obesity and Vitamin D Status: Bi-Directional Mendelian Randomization Analysis of Multiple Cohorts. PLoSMed. 2013. 10(2): 1001383. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1001383
García-Bailo B, Da Costa LA, Arora P, Karmali M, El-Sohemy A, Badawi A. Plasma vitamin D and biomarkers of cardiometabolic disease risk in adult Canadians, 2007–2009. Prev Chronic Dis. 2013; 10. DOI: https://doi.org/10.5888/pcd10.120230
Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3682811/
Khan H, Kunutsor S, Franco OH, Chowdhury R. Vitamin D, type 2 diabetes and other metabolic outcomes: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. Proc Nutr Soc. 2013. 72: 89–97. DOI: https://doi.org/10.1017/S0029665112002765
Huang CY, Chang HH, Lu CW, Tseng FY, Lee LT, Huang KC. Vitamin D status and risk of metabolic syndrome among non-diabetic young adults. Clin Nutr. 2015; 34 (3): 484–9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2014.05.010
Al-Khalidi B, Kimball SM, Kuk JL, Ardern CI. Metabolically healthy obesity, vitamin D, and all-cause and cardiometabolic mortality risk in NHANES III. Clin Nutr. 2019; 38 (2): 820–828. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2018.02.025
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
