Особливості фармакотерапії хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та супутньою фібриляцією передсердь в залежності від методу контролю ритму серця
Анотація
Вступ. Лише невеликі дослідження у окремих центрах вивчали вплив контролю ритму, у тому числі за допомогою катетерної абляції, на великі серцево-судинні події, смертність у пацієнтів із довготривало існуючою фібриляцією передсердь та супутньою хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та особливості фармакотерапії. Мета. Вивчити особливості фармакотерапії пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та супутньої фібриляції передсердь на довготривалому періоді спостереження в залежності від реалізації стратегії контролю ритму: радіочастотна абляція або фармакотерапія та їх вплив на кінцеві точки. Матеріали та методи. У дослідження було включено 194 пацієнти середнім віком 59,3 ± 8,5 років із фібриляцією передсердь та супутньою серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка I–III функціонального класу NYHA. Пацієнти були розподілені на 2 групи: 136 пацієнтів, яким було проведено радіочастотну абляцію, та 58 пацієнтів контрольної групи, яким не проводилось втручання та продовжувалась антиаритмічна фармакотерапія. За основними клініко-демографічними показниками пацієнти були зіставні. Була проведена оцінка особливостей фармакотерапії та різних етапах спостереження по групах та її вплив на кінцеві точки. Результати. У контрольній групі прийом інших антиаритмічних препаратів (за винятком аміодарону) та оральних антикоагулянтів на етапі включення у дослідження був пов’язаний з виникненням первинної кінцевої точки. Шанс її виникнення був у 3,9 рази вищим серед пацієнтів, які приймали інші антиаритмічні препарати (відношення шансів – 3,949, 95 % довірчий інтервал 1,198–3,013) та у 1,8 разів нижчим, які приймали антикоагулянти (відношення шансів – 0,556, 95 % довірчий інтервал 0,399–0,965). У групі абляції шанс виникнення подій первинної кінцевої точки був у 3,1 рази вищим серед пацієнтів, які приймали на 2-річному етапі спостереження діуретики (відношення шансів – 3,130, 95 % довірчий інтервал 1,111–8,824), а прийом бета-блокаторів асоціювався з 3,4 рази нижчим шансом цих подій (відношення шансів – 0,296, 95 % довірчий інтервал 0,128–0,688). У грусепі абляції відмічено статистично значуще зниження відсотку пацієнтів, які мали потребу в діуретиках через 2 роки після включення у дослідження порівняно із 3-місячним етапом (р < 0,001) та етапом включення (р < 0,001). Висновки. Довготривалий прийом бета-блокаторів після втручання асоціюється зі зменшенням ризику виникнення подій первинної кінцевої точки у групі абляції. Прийом діуретиків, бета-блокаторів, інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи протягом перших 3 місяців після втручання зменшує ризик рецидиву фібриляції передсердь на довготривалому етапі спостереження у групі абляції.
Завантаження
Посилання
Roy D, Talajic M, Nattel S, Wyse DG, Dorian P, Lee KL, et al. Rhythm Control versus Rate
Control for Atrial Fibrillation and Heart Failure. N Engl J Med 2008; 358: 2667–77. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa0708789
Calkins H, Hindricks G, Cappato R, Kim YH, Saad EB, Aguinaga L, et al. 2017 HRS/EHRA/ECAS/APHRS/SOLAECE expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation. Hear Rhythm 2017; 14: e275–444. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2017.05.012
January CT, Wann LS, Calkins H, Chen LY, Cigarroa JE, Cleveland JC, et al. 2019 AHA/ACC/HRS Focused Update of the 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients With Atrial Fibrillation. J Am Coll Cardiol 2019; 74: 104–32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2019.01.011
Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with
the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Eur Heart J 2020: 1–126. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612
Di Biase L, Mohanty P, Mohanty S, Santangeli P, Trivedi C, Lakkireddy D, et al. Ablation Versus Amiodarone for Treatment of Persistent Atrial Fibrillation in Patients With Congestive Heart Failure and an Implanted Device: Results From the AATAC Multicenter Randomized Trial. Circulation 2016; 133: 1637–44. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.115.019406
Marrouche NF, Brachmann J, Andresen D, Siebels J, Boersma L, Jordaens L, et al. Catheter Ablation for Atrial Fibrillation with Heart Failure. N Engl J Med 2018; 378: 417–27. DOI: https://doi.org/10.1056/nejmoa1707855
Chen C, Zhou X, Zhu M, Chen S, Chen J, Cai H, et al. Catheter ablation versus medical therapy
for patients with persistent atrial fibrillation: a systematic review and meta-analysis of evidence from randomized controlled trials. J Interv Card Electrophysiol 2018; 52: 9–18. DOI: https://doi.org/10.1007/s10840-018-0349-8
Kirchhof P, Camm AJ, Goette A, Brandes A, Eckardt L, Elvan A, et al. Early Rhythm-Control Therapy in Patients with Atrial Fibrillation. N Engl J Med 2020;383:1305–16. DOI: https://doi.org/10.1056/nejmoa2019422
McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J 2021: 1–128. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368
Packer DL, Piccini JP, Monahan KH, Al-Khalidi HR, Silverstein AP, Noseworthy PA, et al. Ablation Versus Drug Therapy for Atrial Fibrillation in Heart Failure. Circulation 2021; 143: 1377–90. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.120.050991
Rattka M, Pott A, Kühberger A, Weinmann K, Scharnbeck D, Stephan T, et al. Restoration of sinus rhythm by pulmonary vein isolation improves heart failure with preserved ejection fraction in atrial fibrillation patients. Europace 2020;22:1328–36. DOI: https://doi.org/10.1093/europace/euaa101
AlTurki A, Proietti R, Dawas A, Alturki H, Huynh T, Essebag V. Catheter ablation for atrial fibrillation in heart failure with reduced ejection fraction: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. BMC Cardiovasc Disord 2019; 19:18. DOI: https://doi.org/10.1186/s12872-019-0998-2
January CT, Wann LS, Alpert JS, Calkins H, Cigarroa JE, Cleveland JC, et al. 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the Management of Patients With Atrial Fibrillation. J Am Coll Cardiol 2014; 64: e1–76. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2014.03.022
Kirchhof P, Benussi S, Kotecha D, Ahlsson A, Atar D, Casadei B, et al. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. Eur Heart J 2016; 37. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw210
Camm AJ, Lip GYH, De Caterina R, Savelieva I, Atar D, Hohnloser SH, et al. 2012 focused update of the ESC Guidelines for the management of atrial: Fibrillation An update of the 2010 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation: Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association. Europace 2012; 14: 1385–413. DOI: https://doi.org/10.1093/europace/eus305
Kotecha D, Piccini JP. Atrial fibrillation in heart failure: What should we do? Eur Heart J 2015;36:3250–7. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv513
Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, Bueno H, Cleland JGF, Coats AJS, et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J 2016; 37: 2129–2200m. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128
Pitt B, Pfeffer MA, Assmann SF, Boineau R, Anand IS, Claggett B, et al. Spironolactone for Heart Failure with Preserved Ejection Fraction. N Engl J Med 2014; 370: 1383–92. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1313731
McMurray JJ V., Adamopoulos S, Anker SD, Auricchio A, Bohm M, Dickstein K, et al. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart. Eur Heart J 2012; 33: 1787–847. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehs104
Kaitani K, Inoue K, Kobori A, Nakazawa Y, Ozawa T, Kurotobi T, et al. Efficacy of Antiarrhythmic Drugs Short-Term Use after Catheter Ablation for Atrial Fibrillation (EAST-AF) trial. Eur Heart J 2016; 37: 610–8. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv501
Al-Jazairi MIH, Nguyen B-O, De With RR, Smit MD, Weijs B, Hobbelt AH, et al. Antiarrhythmic drugs in patients with early persistent atrial fibrillation and heart failure: results of the RACE 3 study. EP Eur 2021; 23: 1359–68. DOI: https://doi.org/10.1093/europace/euab062
Duytschaever M, Demolder A, Phlips T, Sarkozy A, El Haddad M, Taghji P, et al. P ulm O nary vein isolation W ith vs. without continued antiarrhythmic D rug tr e atment in subjects with R ecurrent A trial F ibrillation (POWDER AF): Results from a multicentre randomized trial. Eur Heart J 2018; 39: 1429–37. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx666
Nguyen B-O, Crijns HJGM, Tijssen JGP, Geelhoed B, Hobbelt AH, Hemels MEW, et al. Long-term outcome of targeted therapy of underlying conditions in patients with early persistent atrial
fibrillation and heart failure: data of the RACE 3 trial. EP Eur 2021; 3: 1–11. DOI: https://doi.org/10.1093/europace/euab270
Kagawa Y, Fujii E, Fujita S, Ito M. Association between left atrial reverse remodeling and maintenance of sinus rhythm after catheter ablation of persistent atrial fibrillation. Heart Vessels 2020; 35: 239–45. DOI: https://doi.org/10.1007/s00380-019-01475-1
Final Report of a Trial of Intensive versus Standard Blood-Pressure Control. N Engl J Med 2021; 384: 1921–30. DOI: https://doi.org/10.1056/nejmoa1901281
Cikes M, Claggett B, Shah AM, Desai AS, Lewis EF, Shah SJ, et al. Atrial Fibrillation in Heart Failure With Preserved Ejection Fraction: The TOPCAT Trial. JACC Hear Fail 2018;6:689–97. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jchf.2018.05.005
Neefs J, van den Berg NWE, Limpens J, Berger WR, Boekholdt SM, Sanders P, et al. Aldosterone Pathway Blockade to Prevent Atrial Fibrillation: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Cardiol 2017; 231: 155–61. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2016.12.029
Zheng Z, Jayaram R, Jiang L, Emberson J, Zhao Y, Li Q, et al. Perioperative Rosuvastatin in Cardiac Surgery. N Engl J Med 2016; 374: 1744–53. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1507750
Humphries KH, Lee M, Sheldon R, Ramanathan K, Dorian P, Green M, et al. Statin use and
recurrence of atrial fibrillation after successful cardioversion. Am Heart J 2007; 154: 908–13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2007.07.015
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
