Характеристика розумової працездатності старшокласників в умовах впровадження різних освітніх програм
Анотація
Вступ. Зростання інформаційного навантаження в умовах впровадження новітніх освітніх програм висуває підвищені вимоги до психофізіологічних можливостей організму школярів, створює серйозні емоційні, когнітивні та фізичні проблеми. Розумова працездатність розглядається як характеристика здатності індивідуума до виконання навчальної діяльності та прогностичний критерій розвитку втоми. Мета. Визначити динамічні особливості показників розумової працездатності в умовах впровадження традиційної та меритократичної освітньої програми. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 56 учнів 9-го року навчання, розподілених на 2 групи у залежності від освітньої програми. Рівень розумової працездатності оцінювався за допомогою коректурних проб В. Анфімова упродовж циклу вивчення предметів різного рівня важкості та освітніх галузей із одночасною оцінкою учбового розкладу. При статистичній обробці даних використано однофакторний дисперсійний аналіз та t-тест у програмному пакеті IBM SPSS Statistics 20. Результати. Аналіз розумової працездатності учнів різних статевих груп виявив більш високий її рівень у дівчат за кількісним (437,75 ± 5,14 зн.), якісним (7,20 ± 0,24 пом.) та комплексним показником (38,23 ± 0,53 ум. од.; p < 0,01). Визначено ступінь впливу освітньої програми на точність та продуктивність; виду предмету – на кількість простежених знаків та помилок, коефіцієнт продуктивності розумової праці; дню тижня – на вихідний та кінцевий рівень обсягу і точності виконання проби (p < 0,001). Встановлено, що найбільш продуктивними є уроки з 2-го по 4-й, день – понеділок, предмети – українська та англійська мови. Найменшу продуктивність розумової праці виявлено на уроках геометрії та інформатики, найкритичнішим визначався 7-й урок та дні з максимальним учбовим навантаженням. За умов меритократичної системи реєструвався нижчий рівень точності незалежно від освітньої галузі та важкості предмету (p < 0,01) і продуктивності праці із її істотним спаданням за освітніми галузями «Мови і літератури» та «Природознавство» і зростанням на 10 % після уроків математичного профілю. Висновки. Встановлено статеві особливості розумової працездатності, а також вплив освітньої програми, типу предмету за освітньою галуззю та важкістю, місця уроку у денному і тижневому розкладі на якість та продуктивність виконання роботи. За умов впровадження меритократичної системи був сформований більш сприятливий розклад навчальних занять, що забезпечує ефективніше засвоєння учбового матеріалу. Вмотивованість учнів та обґрунтований підхід до їх відбору для навчання за певною освітньою програмою з означеною перспективою щодо набуття базових знань для опанування майбутньої професії забезпечує зростання інтенсивності та продуктивності розумової праці школярів на етапі переходу до профільного навчання
Завантаження
Посилання
Pol’ka NS, redaktor. Rozumova pratsezdatnist’, navchal’ne navantazhennia ta sposib zhyttia suchasnykh shkoliariv: hihiienichni aspekty: monohrafiia. NAMN Ukrainy, DU «In-t hromad. zdorov’ia im. O.M. Marzieieva». Kyiv: Medinform; 2018. 214 р. [in Ukrainian].
Hozak SV, Yelizarova OT, Shumak OV, Filonenko OO. Zalezhnist’ rozumovoi pratsezdatnosti uchniv seredn’oho shkil’noho viku vid orhanizatsii rezhymu dnia. Molodyj vchenyj. 2016; 9.1 (36.1): 50–4. [in Ukrainian].
Miziuk MI, Suslyk ZB, Yeremchuk YaO. Osoblyvosti rozumovoi pratsezdatnosti ta uspishnosti uchniv starshykh klasiv, iaki rozpochaly navchannia z shesty ta semyrichnoho viku. Environment & Health. 2018; (1): 73–6. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2018.01.073
Causse M, Chua Z, Peysakhovich V, Del Campo N, Matton N. Mental workload and neural efficiency quantified in the prefrontal cortex using fNIRS. Sci Rep. 2017; (7): 1–15. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-017-05378-x
Jansen EC, Peterson KE, O’Brien L, Hershner Sh, Boolani A. Associations between mental workload and sleep quality in a sample of young adults recruited from a US College Town. Behavioral Sleep Medicine. 2020; 18 (4): 513–522. DOI: https://doi.org/10.1080/15402002.2019.1626728
Kurata YB, Lou RM, Bano P, Matias AC. Effects of workload on academic performance among working students in an undergraduate engineering program. Procedia Manufacturing. 2015;(3):3360-7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.promfg.2015.07.497
Okeke NU, Anene NA, Agu NA. Assessment of over-schooling and social skills as determinants of academic achievement among selected private owned secondary schools in Anambra
State-Nigeria. Academic Journal of Current Research. 2022; 9 (3): 19–27. Available from: https://cirdjournal.com/index.php/ajcr/article/view/654/607
Ogba FN. Managing relationship between over schooling and students achievement in curriculum content of junior secondary education. African Journal of Education Management, Teaching and Entrepreneurship Studies. 2020; 1 (1): 99–112. Available from: https://ajemates.org/index.php/ajemates/article/view/16/15
Os’mak M. Biorytmolohichna orhanizatsiia rozumovoi pratsezdatnosti shkoliariv. Bezpeka zhyttiediial’nosti, ekolohiia i okhorona zdorov’ia ditej i molodi KhKhI storichchia: suchasnyj stan, problemy ta perspektyvy: zb. materialiv Mizhnarod. nauk. prakt. internet-konf.; 2016 ver. 29–30; Pereiaslav-Khmel’nyts’kyj, Ukraina; 2016. с. 167–171.
Omede J, Jimba DN. Perception of parents about the consequence of over-schooling on the cognitive and psychosocial development of the Nigerian child at the private pre- primary schools. Academic Research Journal of Psychology and Counseling. 2019; 7 (2): 6–13.
Vadziuk SN, Ratyns’ka OM. Rozumova pratsezdatnist’ u starshoklasnykiv pry riznykh pohodnykh umovakh. Fiziolohichnyj zhurnal. 2020; 66 (1): 55–62. [in Ukrainian].
Ko LW, Komarov O, Hairston WD, Jung TP, Lin CT. Sustained attention in real classroom settings: An EEG study. Front. Hum. Neurosci. 2017; (11): 1–10. DOI: https://doi.org/10.3389/fnhum.2017.00388
Herlambang MB, Taatgen NA, Cnossen F. The role of motivation as a factor in mental fatigue. Hum Factors. 2019; 61 (7): 1171–1185. DOI: https://doi.org/10.1177/0018720819828569
Díaz-García J, González-Ponce I, Ponce-Bordón JC, López-Gajardo MÁ, Ramírez-Bravo I, Rubio-Morales A, García-Calvo T. Mental load and fatigue assessment instruments: a systematic review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022; (19): 1–16. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19010419
Gergelyfi M, Jacob B, Olivier E, Zenon A. Dissociation between mental fatigue and motivational state during prolonged mental activity. Frontiers in Behavioral Neuroscience. 2015; (9): 1–15. DOI: https://doi.org/10.3389/fnbeh.2015.00176
Grillon C, Quispe-Escudero D, Mathur A, Ernst M. Mental fatigue impairs emotion regulation. Emotion. 2015; (15): 383–389. DOI: https://doi.org/10.1037/emo0000058
Helton WS, Russell PN. Rest is best: The role of rest and task interruptions on vigilance. Cognition. 2015; (134): 165–173. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cognition.2014.10.001
Helton WS, Russell PN. Rest is still best: The role of qualitative and quantitative load of interruptions on vigilance. Human Factors. 2017; 59 (1):91–100. DOI: https://doi.org/10.1177/0018720816683509
Hopstaken JF, van der Linden D, Bakker AB, Kompier MAJ. The window of my eyes: Task disengagement and mental fatigue covary with pupil dynamics. Biological Psychology. 2015; (110): 100–106. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2015.06.013
Podrigalo L, Iermakov S, Rovnaya O, Zukov W, Nosko M. Peculiar features between the studied indicators of the dynamic and interconnections of mental workability of students. Journal of Physical Education and Sport. 2016; 16 (4): 1211–8. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2016.04193
Volanen S-M, Lassander M, Hankonen N, Santalahti P, Hintsanen M, Simonsen N, Raevuori A, Mullola S, Vahlberg T, But A, Suominen S. Healthy Learning Mind – a school-based mindfulness and relaxation program: a study protocol for a cluster randomized controlled trial. BMC Psychol. 2016; 4 (1): 35. DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-016-0142-3
Komisova TYe, Mamotenko AV, Kovalenko LP. Dynamika rozumovoi pratsezdatnosti pidlitkiv vprodovzh navchal’noho tyzhnia. Valeolohiia: suchasnyj stan, napriamky ta perspektyvy rozvytku : tezy dopovidej KhIV mizhnarodnoi nauk.-prakt. konf.; 2016 kvit. 14–16; Kharkiv – Drohobych, Ukraina; Kharkiv : KhNU,2016. С. 183–185. [in Ukrainian].
Latina HO, Kalynychenko DO. Otsinka rozumovoi pratsezdatnosti vchyteliv riznykh pedahohichnykh katehorij ta fakhovykh hrup. Ukrains’kyj zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. 2021;6(33):401-7. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26693/jmbs06.05.401
Giorgi A, Ronca V, Vozzi A, Sciaraffa N, di Florio A, Tamborra L, Simonetti I, Aricò P, Di Flumeri G, Rossi D, Borghini G. Wearable technologies for mental workload, stress, and emotional state assessment during working-like tasks: a comparison with laboratory technologies. Sensors. 2021; (21): 2332. DOI: https://doi.org/10.3390/s21072332
Pol’ka NS, redaktor. Metodyky hihiienichnoi otsinky orhanizatsii navchal’noho protsesu u zahal’noosvitnikh navchal’nykh zakladakh: metodychni rekomendatsii. Kyiv: DU «Instytut hihiieny ta medychnoi ekolohii im. O.M. Marzieieva NAMN Ukrainy; 2015. 38 р. [in Ukrainian].
Nakaz Ministerstva okhorony zdorov’ia Ukrainy 2205 vid 25.09.2020 Pro zatverdzhennia Sanitarnoho rehlamentu dlia zakladiv zahal’noi seredn’oi osvity. [in Ukrainian]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#Text
Kimura T, Takemura N, Nakashima Y, Kobori H, Nagahara H, Numao M and Shinohara K. Warmer environments increase implicit mental workload even if learning efficiency is enhanced. Front. Psychol. 2020; (11): 568. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00568
Ramírez-Moreno MA, Carrillo-Tijerina P, Candela-Leal MO, Alanis-Espinosa M, Tudón-Martínez JC, Roman-Flores A, Ramírez-Mendoza RA, Lozoya-Santos JdJ. Evaluation of a fast test based on biometric signals to assess mental fatigue at the workplace—a pilot study. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021; (18): 11891. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph182211891
van Tetering M, van der Donk M, de Groot RHM and Jolles J. Sex differences in the performance of 7–12 year olds on a mental rotation task and the relation with arithmetic performance. Front. Psychol. 2019; (10): 107. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00107
Aydin L, Kiziltan E, Gundogan NU. Polyphasic temporal behavior of finger-tapping performance:
A measure of motor skills and fatigue. J Mot Behav. 2016; 48 (1): 72–8. DOI: https://doi.org/ 10.1080/00222895.2015.1040111
Lancia S, Cofini V, Carrieri M, Ferrari M, Quaresima V. Are ventrolateral and dorsolateral prefrontal cortices involved in the computerized Corsi block-tapping test execution? An fNIRS study. Neurophotonics. 2018; 5 (1): 011019. DOI: https://doi.org/10.1117/1.NPh.5.1.011019
Duan T, Zhang N, Li K, Hou X, Pei J. Study on the preferred application-oriented index for mental fatigue detection. Int J Environ Res Public Health. 2018; 15 (11): 2555. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph15112555
Zayed K, Jansen P. Gender differences and the relationship of motor, cognitive and academic achievement in Omani primary school-aged children. Front Psychol. 2018; (9): 2477. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.02477
Danylenko HM, Sotnikova-Meleshkina ZhV. Vplyv orhanizatsii osvitn’oho protsesu na rozumovu pratsezdatnist’ uchniv bazovoi shkoly. Visnyk Vinnyts’koho natsional’noho medychnoho universytetu. 2020; 24 (3): 431–441. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2020–24 (3)–5
Havrysh IV, Tkachov AS. Teoretyko-metodolohichni osnovy realizatsii kompetentnisno oriientovanoi osvity obdarovanykh uchniv u mezhakh naukovo-pedahohichnoho proektu «Intelekt Ukrainy». Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyschij i zahal’noosvitnij shkolakh. 2017; (55): 133–141. [in Ukrainian].
Geertsen SS, Thomas R, Larsen MN, Dahn IM, Andersen JN, Krause-Jensen M, Korup V, Nielsen CM, Wienecke J, Ritz C, Krustrup P, Lundbye-Jensen J. Motor skills and exercise capacity are associated with objective measures of cognitive functions and academic performance in preadolescent children. PLoS One. 2016; 11 (8): e0161960. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0161960
Milyavskaya M, Galla BM, Inzlicht M and Duckworth AL. More effort, less fatigue: the role of interest in increasing effort and reducing mental fatigue. Front. Psychol. 2021; (12): 755858. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.755858
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
