Корекція гепаторенального синдрому за допомогою непрямої електрохімічної детоксикації у онкологічних хворих на фоні ентеральної недостатності після мультиорганних операцій

  • Oleksii Pavliuchenko ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України» https://orcid.org/0000-0003-2885-9805
  • Yevhen Krutko ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-7291-5520
  • Mariia Matvieienko Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-0388-138X
  • Sergey Pilipenko ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-9898-8699
  • Eduard Podrez ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України» https://orcid.org/0000-0003-1835-6075
  • Mykola Shulga ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-0119-2871
  • Yevheniia Shulga Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-3555-7824
Ключові слова: синдром ентеральної недостатності, гепаторенальний синдром, електрохімічна детоксикація, онкохірургія, мультиорганні операції

Анотація

Актуальність. Синдром ентеральної недостатності супроводжує розвиток багатьох гострих захворювань органів черевної порожнини. Згідно зі статистичними даними, у результаті розширених та мультиорганних оперативних втручань в онкохірургії за 2019–2020 рр., ентеральна недостатність стала ускладненням у 39 усіх випадків, незалежно від анатомо-фізіологічної ділянки, а ускладнення у вигляді гепаторенального синдрому – у 50–80 %  випадків. Мета роботи – вивчити ефективність корекції гепаторенального синдрому на тлі ентеральної недостатності в онкологічних хворих після мультиорганних операцій з використанням непрямої електрохімічної детоксикації за допомогою розчину гіпохлориту натрію. Матеріали і методи. Було обстежено 71 пацієнта з онкопатологією, яким виконані мультиорганні оперативні втручання на різних анатомофізіологічних ділянках. Хворі були розподілені на дві групи: основна група (n = 36), в якій проводилась непряма електрохімічна детоксикація за допомогою розчину гіпохлориту натрію у концентрації 0,03 %, група порівняння (n = 35) – проведено лікування за стандартними схемами. Групи були порівняні за віком та анатомо-фізіологічними ділянками, які оперувались (оперативне втручання проведено на органах грудної клітини і середостінні та на органах черевної порожнини). Результати та їх обговорення. Для лікування хворих з ентеральною недостатністю використовували методику електрохімічної детоксикації за допомогою гіпохлориту натрію, що знижує показники, які відображають токсичність крові та ступінь інтоксикації. Про це свідчило зниження концентрації білірубіну на 23,1 %, сечовини на 20,6 %, креатиніну на 23,4 %, АЛТ на 57,2 % ЛФ на 69,5 %. При застосуванні цього методу вже на третю добу вдалося отримати детоксикаційний ефект. Висновки. За результатами комплексного дослідження онкологічних хворих після мультиорганних операцій з розвитком гепаторенального синдрому показана доцільність включення натрію гіпохлориту до складу комплексної післяопераційної терапії на тлі ентеральної недостатності. Встановлено, що використання інфузій 0,03 % розчину NaClO проявляє детоксикаційний ефект: достовірно знижує підвищені концентрації білірубіну на 23,1 %, креатиніну на 20,6 %, сечовини на 23,4 %, покращує реологічні властивості крові. Тому, з огляду на досить невелику ефективність консервативного та недостатньо широку доступність хірургічного лікування поряд з високою летальністю, профілактика розвитку гепаторенального синдрому у пацієнтів з ентеральною недостатністю методом непрямої електрохімічної детоксикації може значно знизити частоту його виникнення.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Oleksii Pavliuchenko, ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України»

аспірант кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії, медичний факультет, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022; ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України», вул. Пушкінська, 82, Харків, Україна

Yevhen Krutko , ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України»

д. мед. н., доцент кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії, медичний факультет, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022; ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України», вул. Пушкінська, 82, Харків, Україна, 61024

Mariia Matvieienko , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

к. мед. н., доцент кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії, медичний факультет, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Sergey Pilipenko, ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України»

к. мед. н., асистент кафедри медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії, Харківський національний медичний університет, проспект Науки, 4, Харків, Україна, 61022; ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України», вул. Пушкінська, 82, Харків, Україна, 61024

Eduard Podrez , ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України»

лікар-анестезіолог відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України», вул. Пушкінська, 82, Харків, Україна, 61024

Mykola Shulga , ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України»

к. мед. н., лікар-анестезіолог відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії ДУ «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України», вул. Пушкінська, 82, Харків, Україна, 61024

Yevheniia Shulga, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

асистент кафедри загальної та клінічної патології, медичний факультет Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Посилання

Faller AP, Shurkalyn BK, Horskyi VA, y dr Yntraabdomynalnыe ynfektsyonnыe oslozhnenyia v neotlozhnoi khyrurhyy. Ynfektsyy v khyrurhyy. 2009; 7 (2): 36–40. [in Russian].

Thrift AP, Nguyen TH. Gastric Cancer Epidemiology. Gastrointest Endosc Clin N Am. 2021 Jul; 31 (3): 425–439. PMID: 34053631. DOI: https://doi.org/10.1016/j.giec.2021.03.001

Matvyichuk BO, Bochar VT, Matvyichuk OB. Kryteryy syndroma эnteralnoi nedostatochnosty u stomyrovannыkh patsyentov v urhentnoi abdomynalnoi khyrurhyy. Ukraynskyi khyrurhycheskyi zhurnal. 2013; 2: 21–26. [in Russian].

Alyev SA, Alyev ЭS. Cyndrom эnteralnoi nedostatochnosty: sovremennыe polozhenyia o termynolohyy, patoheneze y lechenyy (obzor lyteraturы). Vestnyk khyrurhyy ymeny Y. Y. Hrekova. 2020; 179 (6): 101– 106. [in Russian]. DOI: https://doi.org/10.24884/0042-4625-2020-179-6-101-106

Tropskaia NS. Mekhanyzmы posleoperatsyonnыkh narushenyi motorno-эvakuatornoi funktsyy zheludka y tonkoi kyshky y ykh farmokolohycheskaia korrektsyia [dyssertatsyia]. Moskva: HBUZ «NYY SP ym. N.V. Sklyfosovskoho DZM»; 2009. 42 p. [in Russian].

Volkov VE, Volkov SV. Oslozhnenyia v abdomynalnoi khyrurhyy [monohrafiia]. Cheboksarы: ChHU ym. Y. N. Ulianova; 2020. 404 p. ISBN 978-5-7677-3201-2. [in Russian].

Grainger JT, Maeda Y, Donnelly SC, Vaizey CJ. Assessment and management of patients with intestinal failure: a multidisciplinary approach. Clin Exp Gastroenterol. 2018 Jun 12; 11: 233–241. PMID: 29928141; PMCID: PMC6003282. DOI: https://doi.org/10.2147/CEG.S122868

Krasnoselskyi M, Krutko Ye, Pavliuchenko O. Osoblyvosti intensyvnoi terapii syndromu enteralnoi nedostatnosti u onkolohichnykh pislia multyorhannykh operatsii. Urozh [internet]. 25, Berezen 2020 [cited 25, Jan. 2022]; 28 (1): 34–9. Available from: https://ukroj.com/index.php/journal/article/view/6; [in Ukraine]. DOI: https://doi.org/10.46879/ukroj.1.2020.34–9

Khan R, Koppe S. Modern Management of Acute Liver Failure. Gastroenterology Clinics of North America. 2018 Jun;47 (2): 313–326. PMID: 29735026. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gtc.2018.01.005

Gliem N, Ammer-Herrmenau C, Ellenrieder V, Neesse A. Management of Severe Acute Pancreatitis: An Update. Digestion. 2021; 102 (4): 503–507. DOI: https://doi.org/10.1159/000506830

Antonescu I, Haines KL, & Agarwal S. Role of Nutrition in the Elderly Surgical Patient – Review of the Literature and Current Recommendations. Curr Geri Rep. 2021; 10: 187–195. DOI: https://doi.org/10.1007/s13670-021-00367-5

Vaz Rodríguez JA, Díaz Estrella A, González Pérez MA, Romero Moreno FJ. Administración de nutrición enteral. Uso de bombas de infusión [administration of enteral nutrition. Use of infusion pumps]. Rev Enferm. 2015 Sep; 38 (9): 23–8. Spanish. Erratum in: Rev Enferm. 2015 Nov; 38 (11): 76. PMID: 26738229.

Baron TH, DiMaio CJ, Wang AY, Morgan KA. American Gastroenterological Association Clinical Practice Update: Management of Pancreatic Necrosis. Gastroenterology. 2020 Jan;158 (1): 67–75.e1. Epub 2019 Aug 31. PMID: 31479658. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2019.07.064

Alyev SA, Alyev ЭS, Sadыkzade TB, Kerymov MM, Tahyev ЭH. Syndrom yntraabdomynalnoi hypertenzyy: patofyzyolohycheskye aspektы y khyrurhycheskye problemы. KH [internet].

, May 2020 [cited 25, Jan. 2022]; 87 (1–2): 86–1. Available from: https://hirurgiya.com.ua/index.php/journal/article/view/792. [in Russian]. DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2020.1-2.86

Nanchal R, Subramanian R, Karvellas CJ, Hollenberg SM, Peppard WJ, Singbartl K, с. Guidelines for the Management of Adult Acute and Acute-on-Chronic Liver Failure in the ICU: Cardiovascular, Endocrine, Hematologic, Pulmonary, and Renal Considerations. Crit Care Med. 2020 Mar; 48 (3): e173-e191. PMID: 32058387. DOI: https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000004192

Lidoriki I, Schizas D, Frountzas M, Machairas N, Prodromidou A, Kapelouzou A, et al. GNRI as a Prognostic Factor for Outcomes in Cancer Patients: A Systematic Review of the Literature. Nutr Cancer. 2021; 73 (3): 391–403. Epub 2020 Apr 23. PMID: 32321298. DOI: https://doi.org/10.1080/01635581.2020.1756350

Konovchuk VM, Akentiev SO, Vlasyk LI, Akentieva MS, ta in. Zastosuvannia sorbtsiinykh metodiv ekstrakorporalnoi detoksykatsii pry ekzohennykh otruienniakh (dosvid roboty). Medytsyna neotlozhnыkh sostoianyi. 2014; 2: 117–119. [in Ukraine]. Available from: http://www.mif-ua.com/archive/article/38468

Опубліковано
2022-04-14
Як цитувати
Pavliuchenko, O., Krutko , Y., Matvieienko , M., Pilipenko, S., Podrez , E., Shulga , M., & Shulga, Y. (2022). Корекція гепаторенального синдрому за допомогою непрямої електрохімічної детоксикації у онкологічних хворих на фоні ентеральної недостатності після мультиорганних операцій. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (44). https://doi.org/10.26565/2313-6693-2022-44-05