Рідкісний вид післяопераційної грижі живота
Анотація
Резюме. Післяопераційна грижа живота вважається найбільш частим ускладненням в абдомінальній хірургії.
Мета. Ознайомити лікарів-практиків із клінічним випадком діагностики та лікування защемленої післяопераційної контрапертурної справжньої грижі живота на тлі закритої травми живота.
Матеріали і методи дослідження. Наводимо клінічний випадок власного спостереження за перебігом, діагностикою та лікуванням защемленої післяопераційної контрапертурної справжньої грижі живота з некрозом петлі тонкої кишки і некрозом пасма великого сальника, гострою странгуляційною тонкокишковою непрохідністю, загальним серозно-фібринозний перитонітом, спайковою хворобою очеревини 2 ст. у пацієнтки з закритою травмою живота. Результати. В роботі представлені дані щодо обстеження та лікування пацієнтки із з закритою травмою живота. З анамнестичних даних встановлено, що 39 років тому проведена холецистоектомія. Враховуючи скарги хворої, анамнез хвороби, дані фізикального обстеження, наявні на час огляду результати лабораторних та інструментальних методів дослідження, встановлено попередній діагноз: закрита травма живота, перитоніт. Інтраопераційно встановлено випадок істиної післяопераційної грижі живота рідкісної локалізації – контрапертурної грижі. Клінічний інтерес представляє не тільки рідкість виникнення даної патології, а й анамнез захворювання, діагностичний пошук, клінічна картина і лікувальна тактика. Висновки. В даному випадку, вірогідно, хвора була носієм грижі довгі роки, а травма лише спровокувала защемлення. Хвора пізно звернулася за медичною допомогою, в результаті чого діагноз перитоніту не викликав сумніву, що дозволило швидко прийняти рішення про необхідність оперативного лікування. В іншому випадку ймовірність тактичної помилки не виключена. Вважаємо, що представлений випадок є цікавим: завжди слід пам'ятати про можливу хірургічну патологію на тлі закритої травми живота.
Завантаження
Посилання
Kroese LF, Sneiders D, Kleinrensink GJ. et al. Comparing different modalities for the diagnosis of incisional hernia: a systematic review. Hernia. 2018; 22: 229–242. Doi: https://doi.org/10.1007/s10029-017-1725-5
Piotrovich SM, Vasilchuk OV, Andriiets VS. Basic principles of surgical treatment of recurrence of postoperative abdominal hernia after alloplasty. Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk [Internet]. 2021 Apr. 30; (1): 72–6. Doi: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.11959 [in Ukraine]
Harikrishnan CP, Vakayil HJ. Prospective and retrospective study of incisional hernias in a tertiary care hospital. Int Surg J. 2017; 4: 2670–76. Doi: http://dx.doi.org/10.18203/2349-2902.isj20173185
Henriksen NA, Jensen KK, Jorgensen LN. The Biology of Hernia Formation. In: Hope W, Cobb W, Adrales G, editor. Textbook of Hernia. Springer, Cham. Doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-43045-4_1
Egiev VN, Lyadov KV, Voskresenskii PK. Atlas operativnoi khirurgii gryzh. M: Medpraktika-M; 2003. 230 s. [in Russian]
Bender E, Sell H. Small bowel obstruction after laparoscopic cholecystectomy as a result of a Maydl's herniation of the small bowel through a trocar site. Surgery. 1996 Apr; 119 (4): 480. Doi: https://doi.org/10.1016/s0039-6060(96)80152-8. PMID: 8644017
Howard R, Thompson M, Fan Z, Englesbe M, Dimick JB, Telem DA. Costs Associated With Modifiable Risk Factors in Ventral and Incisional Hernia Repair. JAMA Netw Open. 2019; 2 (11): e1916330. Doi: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2019.16330
Köckerling F. Recurrent Incisional Hernia Repair-An Overview. Front Surg. 2019 May 14; 6: 26. Doi: https://doi.org/10.3389/fsurg.2019.00026. PMID: 31139632; PMCID: PMC6527885.
Liang MK, Holihan JL, Itani K, Alawadi ZM, Gonzalez JR, Askenasy EP, Ballecer C. Ventral Hernia Management: Expert Consensus Guided by Systematic Review. Ann Surg. 2017 Jan; 265 (1): 80–89. Doi: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000001701. PMID: 28009730.
Slonetskyi BI, Tutchenko MI, Verbytskyi IV, Kotsiubenko VO. Current trends in diagnostic and treatment tactics in patients with strangulated ventral hernias. Zaporozhye medical journal. 2021; 23 (4), 583–589. Doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.4.232565. [in Ukraine]
Mnari W, Hmida B, Maatouk M, Zrig A, Golli M. Strangulated obturator hernia: a case report with literature review. Pan Afr Med J. 2019 Mar 26; 32: 144. Doi: https://doi.org/10.11604/pamj.2019.32.144.14846. PMID: 31303916; PMCID: PMC6607289
Bakker WJ, Aufenacker TJ, Boschman JS, Burgmans JPJ. Lightweight mesh is recommended in open inguinal (Lichtenstein) hernia repair: A systematic review and meta-analysis. Surgery. 2020 Mar; 167 (3): 581–589. Doi: https://doi.org/10.1016/j.surg.2019.08.021. Epub 2019 Oct 28. PMID: 31672519
Saito T, Fukami Y, Uchino T, Kurahashi S, Matsumura T, Osawa T, Arikawa T, et al. Preliminary results of robotic inguinal hernia repair following its introduction in a single-center trial. Ann Gastroenterol Surg. 2020 Jun 4; 4 (4): 441–447. Doi: https://doi.org/10.1002/ags3.12341. PMID: 32724888; PMCID: PMC7382428
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
