Клініко-імунологічна ефективність різних схем терапії у хворих на інфекційний мононуклеоз викликаний вірусом Епштейна-Барр

  • Ksenia Pavlikova Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-1228-4915
  • Tetiana Liadova Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-9255-6019
  • Olha Volobuieva Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-5569-1748
  • Alla Hamilovska Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-6652-0952
  • Natalia Shepileva Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-2694-7871
Ключові слова: інфекційний мононуклеоз, вірус Епштейна-Барр, імунна відповідь, противірусна та імуномоделююча терапія

Анотація

Анотація. Дослідження ролі Епштейна-Барр вірусної інфекції у виникненні різноманітних патологічних станів людини має величезне значення. Це обумовлено значною епідеміологічною роллю і соціальною значимістю, оскільки згідно епідеміологічних даних, при досягненні повноліття більше 90 % людей є інфікованими ВЕБ. Неухильне зростання кількості захворювань, спричинених ВЕБ як серед дорослих, так і дітей, що пов’язане з його специфічною тропністю до імунокомпетентних клітин, довічною персистенцією і латентним перебігом обумовлює необхідність всебічного вивчення і розробки ефективних методів лікування. Метою роботи було оцінити ефективність рибонуклеїнової кислоти при корекції імунних порушень у хворих на інфекційний мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барр. Матеріали і методи: Для виконання поставленої мети було обстежено 110 пацієнтів на ІМ, серед них 58 жінок (52,7 %), чоловіків – 52 (47,3 %). Середній вік пацієнтів складав 23,3 ± 4,2 роки. Матеріалом для дослідження була сироватка хворих отримана в динаміці захворювання. До комплексу обстеження хворих на ІМ входили клініко-біохімічні методи, імуноферментний аналіз, метод полімеразної ланцюгової реакції, імунограма. Результати досліджень опрацьовано методом варіаційної та кореляційної статистики з використанням програми «Statistica 10.0 for Windows». Аналіз отриманих результатів дозволив встановити, що у хворих на ІМ виявлено зміни у системі клітинної та гуморальної ланок імунітету та різноспрямованості імунної відповіді. Прогресуючий характер змін імунних показників вказує на формування вторинного клітинного імунного дисбалансу, активації гуморальної ланки, зміну рівноваги імунорегуляторних медіаторів у бік Th2 клітин. У гострому періоді встановлені вірогідні порушення з боку клітинної ланки імунітету, що характеризувалося збільшенням кількості клітин з кіллерною активністю: зрілих Т-лімфоцитів (СD3+), цитотоксичних Т-супресорних клітин (СD8+), клітин, що експресують активаційний маркер CD25+ (рецептор ІЛ-2) та підвищення Th1/Th2. Під впливом комплексної імуномодулюючої та противірусної дії з призначенням рибонуклеїнової кислоти відзначається більш позитивна динаміка імунологічних показників порівняно з показниками хворих, які отримували лише базисну терапію, що виявляється посиленням проліферативної відповіді. Висновки. Для корекції імунних порушень у хворих на ІМ, викликаний ВЕБ обґрунтована доцільність застосування у складі комплексної терапії препарату нуклекс (рибонуклеїнова кислота) (250 мг) по 2 капсули 3 рази на добу протягом 14 днів та валацикловір (500 мг) у дозі 1000 мг (2 табл.) 3 рази на добу протягом 14 днів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Ksenia Pavlikova, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

асистент кафедри інфекційних хвороб та клінічної імунології медичного факультету, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Tetiana Liadova, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

д. мед. н., професор, завідувачка кафедри інфекційних хвороб та клінічної імунології медичного факультету, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Olha Volobuieva, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

к. мед. н., доцент, доцент кафедри інфекційних хвороб та клінічної імунології медичного факультету, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Alla Hamilovska, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

асистент кафедри інфекційних хвороб та клінічної імунології медичного факультету, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Natalia Shepileva, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

к. мед. н., доцент, доцент кафедри інфекційних хвороб та клінічної імунології медичного факультету, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Посилання

Luzuriaga К, Sullivan JL. Infectious mononucleosis. NEJM. 2010;362(21):1993– 2000. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMcp1001116

Odumade OA, Hogquist KA, Balfour HH. Progress and problems in understanding and managing primary Epstein – Barr virus infections. Clin. Microbiol Rev. 2011; 24 (1): 193–209. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.00044-10

Drozdova NF, Fazylov VH. Infectious mononucleosis caused by Epstein-Barr virus: clinicopathogenetic aspects (literature review). Bulletin of modern clinical medicine. 2018; 11 (3): 59–61. Available from: https://cyberleninka.ru/article/n/infektsionnyy-mononukleoz-obuslovlennyy-virusom-epshteyna-barr-kliniko-patogeneticheskie-aspekty-obzor-literatury (access date: 08.07.2021). [in Russian]

Balfour HHJr, Dunmire SK, Hogquist KA. Infectious mononucleosis. Clin Transl Immunol. 2015; 4 (2): e33. DOI: https://doi.org/10.1038/cti.2015.1

Demina OI, Chebotareva TA, Mazankova LN, Tetova VB, Uchaeva ON. Clinical manifestations of infectious mononucleosis in primary or reactivated herpes virus infection. Rossiyskiy Vestnik Perinatologii i Pediatrii (Russian Bulletin of Perinatology and Pediatrics). 2020; 65 (1): 37–44. (In Russ.) DOI: https://doi.org/10.21508/1027-4065-2020-65-1-37-44

Solomay TV, Semenenko TA, Filatov NN, Kolbutova KB, Oleinikova DYu, Karazhas NV. The role of children and adults as a reservoir of pathogens during the seasonal rise in the incidence of upper respiratory tract infections. Children infections. 2020; 19 (3): 5–11. (In Russ.), DOI: https://doi.org/10.22627/2072-8107-2020-19-3-5-11

Isakov VA, Arhipova EI, Isakov DV. Herpesviral infections in human (2nd edition, revised and enlarged): Guidelines for physicians. Saint Petersburg : SpecLit. 2013. 13 p. [in Russian]

Balfour HH, Odumade OA, Schmeling DO, et al. Behavioral, virologic, and immunologic factors associated with acquisition and severity of primary Epstein-Barr virus infection in university students. J. Infect. Dis. 2013; 207: 80–88. DOI: https://doi.org/10.1093/infdis/jis646

Vozianova ZH, Hley AI. I. Infektsiyniy mononukleoz yak polietiolohichne zakhvoryuvannya. Suchasni infektsiyi. 2004; 2: 37–41. [In Ukrainian].

Thorley-Lawson DA, Hawkins JB, Tracy SI, Shapiro M. The pathogenesis of Epstein-Barr virus persistent infection. Current opinion in virology. 2013; Jun; 3 (3): 227–32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.coviro.2013.04.005

Helsinki Declaration of the World Medical Association «Ethical principles of medical research with human participation as an object of study» [Electronic resource]. 2008. Available from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/990_005 (access date: 16.05.2017). [in Ukraine]

Опубліковано
2021-12-01
Як цитувати
Pavlikova, K., Liadova, T., Volobuieva, O., Hamilovska, A., & Shepileva, N. (2021). Клініко-імунологічна ефективність різних схем терапії у хворих на інфекційний мононуклеоз викликаний вірусом Епштейна-Барр. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (43). https://doi.org/10.26565/2313-6693-2021-43-08