Застосування та валідізація україномовної модифікації опитувальника Ferrans та Powers якості життя пацієнтів з порушенням серцевого ритму в Україні

  • Mariia Brynza Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-8260-3600
Ключові слова: якість життя, тріпотіння передсердь, фібриляція передсердь, валідизація, опитувальник

Анотація

Вступ. Фібриляція передсердь та тріпотіння передсердь є одними з найпоширеніших видів порушень серцевого ритму і складають суттєву частку серцево-судинних подій. Радіочастотна абляція, як один з основних методів контролю ритму в цих пацієнтів, впливає на багато кінцевих точок, включаючи якість життя. Існуючі валідізовані опитувальники не є специфічними, містять багато пунктів, вимагають багато часу як для пацієнта при заповненні, так і для лікаря при інтерпретації. В англомовних джерелах для пацієнтів з порушеннями ритму та після кардіоверсій високу чутливість і специфічність показав опитувальник Ferrans та Powers, що надалі став широко використовуватися в різних когортах пацієнтів. Метою роботи стала оцінка прийнятності, достовірності, правомірності та чутливості україномовної модифікації опитувальника Ferrans та Powers для пацієнтів з ФП та ТП до та після РЧА. Матеріали та методи. Було перекладено і адаптовано з англійської на українську оригінальний опитувальник Ferrans та Powers, який складається з 15 питань. Опитування було проведено серед пацієнтів перед процедурою РЧА, в гострому післяопераційному періоді (3–5 доба), через 3 місяці і 12 місяців після процедури. За результатами підраховувалася сума балів та виділялися класи: клас 1 (виражене зниження якості життя) – 15–44 бали, клас 2 (помірне зниження якості життя) – 45–74 бали і клас 3 (незначне зниження, або висока якість життя) – 75–90 балів. Оцінювалися прийнятність, достовірність, правомірність та чутливість шкали опитування. Результати. До дослідження увійшли 118 пацієнтів середнім віком 58.98 ± 9.6, 49 жінок (41.5 %). Шкала україномовної модифікації опитувальника Ferrans та Powers мала високу внутрішню послідовність (логічність), середня кореляція між пунктами шкали складала 0.51; коефіцієнт Кронбаха альфа – 0.9. Усі рекомендовані критерії по конструюванню подібних шкал були узгоджені, 15 пунктів були скомпоновані в єдину шкалу, в якій спостерігалось 32 % розбіжностей з оригінальними пунктами. За прийнятністю найбільше та найменше крайні значення якості життя були нижче рекомендованого максимуму на 20 %. Достовірність підтверджувалася відповідністю рекомендованим критеріям внутрішньої щільності та відтворюваності при повторних вимірюваннях. Була доказана висока внутрішня щільність, що підтверджує конструкція-зв’язану правомірність опитувальника. Чутливість запропонованої шкали була відображена у зростанні якості життя пацієнтів після всіх типів процедур радіочастотної абляції. Дослідження довело високу прийнятність, достовірність, обґрунтованість та чутливість опитувальника якості життя пацієнтів з порушенням серцевого ритму у пацієнтів з пароксизмальною, персистуючою та тривало персистуючою формами фібриляції передсердь та/або тріпотіння передсердь, а також їх спостереження на етапах після радіочастотної абляції. Висновок. Україномовна модифікація опитувальника Ferrans та Powers має високі рівні прийнятності, достовірності, правомірності та чутливості для пацієнтів з тріпотінням передсердь та фібриляцією передсердь, що є корисним практичним інструментом лікування та контролю цих пацієнтів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Mariia Brynza, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

к.м.н., доцент, завідувачка кафедри пропедевтики внутрішньої медицини і фізичної реабілітації медичного факультету, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Посилання

Raatikainen M, Arnar D, Merkely B, Nielsen J, Hindricks G, Heidbuchel H et al. A Decade of Information on the Use of Cardiac Implantable Electronic Devices and Interventional Electrophysiological Procedures in the European Society of Cardiology Countries: 2017 Report from the European Heart Rhythm Association. EP Europace. 2017; 19 (suppl_2):ii1-ii90. Doi: https://doi.org/10.1093/europace/eux258

Cheung J, Yeo I, Cheng E, Ip J, Thomas G, Liu C et al. Inpatient hospital procedural volume and outcomes following catheter ablation of atrial fibrillation. Journal of Cardiovascular Electrophysiology. 2020; 31 (8): 1908–1919. Doi: https://doi.org/10.1111/jce.14584

Rottner L, Bellmann B, Lin T, Reissmann B, Tönnis T, Schleberger R et al. Catheter Ablation of Atrial Fibrillation: State of the Art and Future Perspectives. Cardiology and Therapy. 2020; 9 (1): 45–58. Doi: https://doi.org/10.1007/s40119-019-00158-2

Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax J, Blomström-Lundqvist C et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). European Heart Journal. 2020; 42 (5): 373–498. Doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa945

Blomström-Lundqvist C, Gizurarson S, Schwieler J, Jensen S, Bergfeldt L, Kennebäck G et al. Effect of Catheter Ablation vs Antiarrhythmic Medication on Quality of Life in Patients With Atrial Fibrillation. JAMA. 2019; 321 (11): 1059. Doi: https://doi.org/10.1001/jama.2019.0335

Ferrans C, Powers M. Quality of life index. Advances in Nursing Science. 1985; 8 (1): 15–24. Doi: https://doi.org/10.1097/00012272-198510000-00005

Faison Y, Burns D, Weed D. Application of Ferrans and Powers Quality of Life Model to Improve Diabetes Health Outcomes. Holistic Nursing Practice. 2016; 30 (3): 131–138. Doi: https://doi.org/10.1097/HNP.0000000000000149

Donnenwirth J, Hess R, Ross R. Post-Traumatic Stress, Depression, and Quality of Life in Women with Peripartum Cardiomyopathy. MCN: The American Journal of Maternal/Child Nursing. 2020; 45 (3): 176–182. Doi: https://doi.org/10.1097/NMC.0000000000000614

Lohr K, Aaronson N, Alonso J, Audrey Burnam M, Patrick D, Perrin E et al. Evaluating quality-of-life and health status instruments: development of scientific review criteria. Clinical Therapeutics. 1996; 18 (5): 979–992. Doi: https://doi.org/10.1016/s0149-2918(96)80054-3

Mattsson N, Nieminen K, Heikkinen A, Jalkanen J, Koivurova S, Eloranta M et al. Validation of the short forms of the Pelvic Floor Distress Inventory (PFDI-20), Pelvic Floor Impact Questionnaire (PFIQ-7), and Pelvic Organ Prolapse/Urinary Incontinence Sexual Questionnaire (PISQ-12) in Finnish. Health and Quality of Life Outcomes. 2017; 15 (1). Doi: https://doi.org/10.1186/s12955-017-0648-2

Eide H, Leren L, Sørebø Ø. The Norwegian versions of the Chronic Pain Acceptance Questionnaire CPAQ-20 and CPAQ-8 – validation and reliability studies. Disability and Rehabilitation. 2016; 39 (14): 1441–1448. Doi: https://doi.org/10.1080/09638288.2016.1198427

Makharyns’ka O.S., Lebedyns’ka M.M., Bereznyakov I.H. Zastosuvannya ta validyzatsiya korotkoho zapytalʹnyka dlya khvorykh na nehospitalʹnu pnevmoniyu v Ukrayini. Novosty medytsyny y farmatsyy. 2012; 1 (6).

Опубліковано
2021-12-01
Як цитувати
Brynza, M. (2021). Застосування та валідізація україномовної модифікації опитувальника Ferrans та Powers якості життя пацієнтів з порушенням серцевого ритму в Україні. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (43). https://doi.org/10.26565/2313-6693-2021-43-02