Антиоксидантний захист у хворих на туберкульоз легень

Анотація

В огляді літератури узагальнено дані про класифікацію та характеристику системи антиоксидантного захисту. Дана модель об’єднує в собі низку різних за своєю природою речовин. Кожен із компонентів антиоксидантної системи діє у тісному взаємозв’язку з іншими її структурними елементами, гармонійно доповнює, а в багатьох випадках – підсилює дію один одного. Функціональну основу системи антиоксидантного захисту формує глутатіонова система, складовими елементами якої є власне глутатіон і ензими, що каталізують реакції його зворотнього перетворення (окиснення ↔ відновлення). Більшість дослідників умовно розподіляють систему антиоксидантного захисту на ензимну та неензимну. До ензимної ланки системи антиоксидантного захисту належать: каталаза, супероксиддисмутаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза, глутатіонтрансфераза та інші ензими. До неензимної системи належать жиророзчинні вітаміни А, Е і К, водорозчинні вітаміни С і РР, біогенні аміни, глутатіон, каротиноїди, убіхінон, стерини. Як ензимна, так і неензимна системи антиоксидантного захисту є наявні у кров’яному руслі. Активність ензимної антиоксидантної системи є дуже добре регульована і залежить від віку, фізіологічного стану, динаміки гормонів, інтенсивності синтезу антиоксидантного ензиму, рН середовища, наявності коферментів, інгібіторів, активаторів та інших чинників. Неензимна ланка антиоксидантної системи не потребує стількох багатьох регуляторів так, як сама хімічна речовина – антиоксидант – вступає у хімічну реакцію з радикалом. Змінюватись може хіба що швидкість реакції.

Легені зазнають безпосередньої дії кисню та оксидантів забрудненого повітря, вони найбільш чуТБЛиві до оксидативного пошкодження, тому в них підвищена можливість перебігу вільнорадикальних реакцій. Захист від пошкоджувальної дії активних форм кисню та вільних радикалів забезпечують антирадикальні захисні системи, особливо система глутатіону та ферменти його обміну. В численних роботах отримані клініко-експериментальні дані про важливу роль вільнорадикального окиснення ліпідів (ВРОЛ) та антиоксидантних систем (АОС) захисту в розвитку багатьох захворювань, зокрема туберкульозі легень (ТБЛ).

В огляді викладено сучасні погляди на стан системи пероксидної оксидації ліпідів ПОЛ та антиоксидантного захисту ТБЛ. Основною темою огляду є відомості про генерацію вільнорадикальних сполук різними популяціями лейкоцитів із подальшим посиленням ПОЛ та вторинним поглибленням функціональних розладів. Стаття обгрунтовує доцільність визначення продуктів ПОЛ як неспецифічних маркерів асептичного запалення при ТБЛ та необхідність розроблення нових генерацій антиоксидантів.

 Одним з універсальних механізмів ушкодження клітинних мембран є ПОЛ, надмірній активації якого в нормі запобігають фактори системи антиоксидантного захисту. До мембранозв’язаних ферментів, що беруть участь в утворенні продуктів ПОЛ, належать ліпоокси- та циклооксигенази. Процеси ліпопероксидації змінюють структуру та фосфоліпідний склад мембран клітин, що негативно впливає на клітинну імунну відповідь внаслідок ушкодження механізмів передачі інформації від позаклітинних регуляторів до внутрішньоклітинних ефекторних систем.