Синдром ЛЕША-НІХАНА – пізня діагностика рідкісного захворювання: клінічний випадок

  • Oleksii Khaniukov Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» https://orcid.org/0000-0003-4146-0110
  • Valerii Chornyi ««Міська клінічна лікарня № 11» Дніпровської міської ради»
  • Ihor Yevstihnieiev Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» https://orcid.org/0000-0001-5383-2562
  • Ihor Hutnik Комунальне некомерційне підприємство ««Міська клінічна лікарня № 2» Дніпровської міської ради» https://orcid.org/0000-0001-8512-6013
  • Oleksandra Smolianova Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» https://orcid.org/0000-0002-8654-381X
  • Nataliia Romuz Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-6524-889X
  • Kateryna Esterkina Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 11» Дніпровської міської ради»
  • Kateryna Pervieieva Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»
Ключові слова: Синдром Леша-Ніхана, гіперурикемія, первинна подагра, клінічний випадок

Анотація

Вступ. Синдром Леша-Ніхана є вродженим Х-зчепленим рецесивним генетичним розладом зі зниженою активністю гіпоксантин-гуанінфосфорибозилтрансферази. Хвороба характеризується наявністю класичної тріади: гіперурикемія, неврологічні та поведінкові розлади. У статті ми представляємо клінічний випадок синдрому Леша-Ніхана, вперше діагностований у пацієнта лише у 16 років, незважаючи на те, що «клінічні підказки» вже були виявлені в ранньому віці.

Клінічний випадок. 18-річний чоловік звернувся до ревматологічного відділення через подагричний артрит. У неонатальному періоді у нього діагностували затримку внутрішньоутробного розвитку по гіпопластичному типу. У 6-місячному віці в сечі були виявлені кристали сечової кислоти. У перший рік життя відзначалася затримка моторного розвитку разом із постійними неврологічними змінами, які були розцінені як прояви рахіту. У шкільні роки важка дисграфія, дислексія, дизартрія, логоневроз вимагали спостереження з боку логопеда. У 12 років йому був діагностований нефрокальциноз, у 14 – хронічне захворювання нирок та симптоматична артеріальна гіпертензія. У сімейному анамнезі: подагра у бабусі та прабабусі, хронічний пієлонефрит – у матері, уратна нефропатія – у обох братів. При фізикальному обстеженні відзначалися гіперемія та набряк лівого першого плюснефалангового суглоба, деформація лівої щиколотки, воронкоподібна грудна клітина, гінекомастія, тофуси на вухах. Під час огляду було виявлено низку неврологічних порушень та помірний когнітивний розлад. У додаткових дослідженнях – гіперурикемія, артрит першого плюснефалангового суглоба, дифузні зміни ниркової паренхіми з порушенням видільної функції нирок. Попри підказки в анамнезі пацієнта, об'єктивному та додатковому обстеженнях, а також наявність сімейного анамнезу, що свідчить про спадковий характер гіперурикемії, діагноз дефіциту ГФРТ був поставлений лише у віці 16 років.

Висновок. Наявність синдрому Леша-Ніхана можна припустити при прогресуванні порушення м’язового тонусу та рухових розладів у дитини після перших шести місяців життя у поєднанні з високою концентрацією сечової кислоти в плазмі та її підвищеною екскрецією з сечею. Труднощі в діагностиці синдрому пов'язані не тільки з рідкісними характером захворювання, але й з незначним або помірним порушенням функції центральної нервової системи, яке лікарі часто пов'язують з рахітом або пологовою травмою, а також низькою доступністю молекулярно-генетичного тестування.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Oleksii Khaniukov, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»

д.мед.н., професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини 3, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», вул. Вернадського, 9, Дніпро, Україна, 49044

Valerii Chornyi, ««Міська клінічна лікарня № 11» Дніпровської міської ради»

генеральний директор, Комунальне некомерційне підприємство ««Міська клінічна лікарня № 11» Дніпровської міської ради», вул. Ганни Барвінок, 1, Дніпро, Україна, 49044

Ihor Yevstihnieiev, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»

к.мед.н., асистент кафедри внутрішньої медицини 3, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», вул. Вернадського, 9, Дніпро, Україна, 49044

Ihor Hutnik, Комунальне некомерційне підприємство ««Міська клінічна лікарня № 2» Дніпровської міської ради»

к.мед.н., лікар-терапевт, Комунальне некомерційне підприємство ««Міська клінічна лікарня № 2» Дніпровської міської ради», пр. Сергія Нігояна, 53, Дніпро, Україна, 49000

Oleksandra Smolianova, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»

асистент кафедри внутрішньої медицини 3, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», вул. Вернадського, 9, Дніпро, Україна, 49044

Nataliia Romuz, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

асистент кафедри внутрішньої медицини, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Kateryna Esterkina, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 11» Дніпровської міської ради»

лікар-ревматолог, Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 11» Дніпровської міської ради», вул. Ганни Барвінок, 1, Дніпро, Україна, 49044

Kateryna Pervieieva, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»

лікар-інтерн, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», вул. Вернадського, 9, Дніпро, Україна, 49044

Посилання

Yamanaka H. Gout and hyperuricemia in young people. Curr Opin Rheumatol. 2011 Mar; 23 (2): 156–60. https://doi.org/10.1097/BOR.0b013e3283432d35

Kubota M. Hyperuricemia in Children and Adolescents: Present Knowledge and Future Directions. J Nutr Metab. 2019; 2019: 3480718. https://doi.org/10.1155/2019/3480718

Tewari N, Mathur V, Sardana D, Bansal K. Lesch-Nyhan syndrome: The saga of metabolic abnormalities and self-injurious behavior. Intractable Rare Dis Res. 2017 Feb; 6 (1): 65–8. https://doi.org/10.5582/irdr.2016.01076

Ceballos-Picot I, Le Dantec A, Brassier A, Jaïs J, Ledroit M, Cahu J, et al. New biomarkers for early diagnosis of Lesch-Nyhan disease revealed by metabolic analysis on a large cohort of patients. Orphanet J Rare Dis. 2015 Jan 23; 10: 7. https://doi.org/10.1186/s13023-014-0219-0

Fu R, Ceballos-Picot I, Torres RJ, Larovere LE, Yamada Y, Nguyen KV, et al. Genotype-phenotype correlations in neurogenetics: Lesch-Nyhan disease as a model disorder. Brain. 2014 May; 137 (Pt 5): 1282–303. https://doi.org/10.1093/brain/awt202

Guibinga GH, Barron N, Pandori W. Striatal neurodevelopment is dysregulated in purine metabolism deficiency and impacts DARPP-32, BDNF/TrkB expression and signaling: new insights on the molecular and cellular basis of Lesch-Nyhan Syndrome. PLoS One. 2014; 9 (5): e96575. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0096575

Harris JC. Lesch-Nyhan syndrome and its variants: examining the behavioral and neurocognitive phenotype. Curr Opin Psychiatry. 2018 Mar; 31 (2): 96–102. https://doi.org/10.1097/YCO.0000000000000388

Eliseev MS, Barskova VG. Bolezn’ Lesha-Nikhena: klinicheskie proyavleniya i varianty techeniya, analiz sobstvennogo opyta. Modern Rheumatology Journal. 2010; (4): 47–52. https://doi.org/10.14412/1996-7012-2010-620 [in Russian]

Bell S, Kolobova I, Crapper L, Ernst C. Lesch-Nyhan Syndrome: Models, Theories, and Therapies. Mol Syndromol. 2016 Nov; 7 (6): 302–11. https://doi.org/10.1159/000449296

Visser JE, Bär PR, Jinnah HA. Lesch-Nyhan disease and the basal ganglia. Brain Res Brain Res Rev. 2000 Apr;32 (2–3): 449–75. https://doi.org/10.1016/s0165-0173(99)00094-6

Doucet BP, Jegatheesan D, Burke J. Late diagnosis of Lesch-Nyhan disease variant. BMJ Case Rep. 2013 Dec 10;2013:bcr2013201997. https://doi.org/10.1136/bcr-2013-201997

Опубліковано
2021-02-23
Як цитувати
Khaniukov, O., Chornyi, V., Yevstihnieiev, I., Hutnik, I., Smolianova, O., Romuz, N., Esterkina, K., & Pervieieva, K. (2021). Синдром ЛЕША-НІХАНА – пізня діагностика рідкісного захворювання: клінічний випадок. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (41). https://doi.org/10.26565/2313-6693-2021-41-13