Ефективність концепції fast-track surgery при симультанній лапароскопічній герніопластиці та холецистектомії

Ключові слова: холецистектомія, герніопластика, симультанна операція, Fast-track surgery

Анотація

Мета дослідження – вивчення доцільності та ефективності симультанної лапароскопічної герніопластики та холецистектомії у пацієнтів з поєднаною абдомінальною патологію.

Матеріали та методи дослідження. Симультанну лапароскопічну герніопластику та холецистектомію протягом 2015–2019 рр. здійснено 70 пацієнтам, у тому числі, 49 (70 %) жінок, середнім віком 57,3 ± 6,5 р. У 37 пацієнтів застосовано принципи швидкої хірургії (І група), які включали ретельне обстеження для діагностики поєднаної патології черевної порожнини та клінічно значущої загальної соматичної патології; курс терапії для повної компенсації загальної соматичної патології за необхідністю; під час операції застосування епідуральної пролонгованої анестезії; вибір на користь лапароскопічної технології; в кінці операції – зрошення піддіафрагмального простору місцевим анестетиком; після операції: раннє видалення дренажу; відмова від опіоїдів шляхом призначення парентерального парацетомолу; активація пацієнта через 6–8 годин після операції; в день операції – вживання жувальної гумки та вживання рідини. Вивчено безпосередні результати оперативних втручань.

Результати та обговорення. Суттєвих ускладнень під час операції та у ранньому післяопераційному періоді не було. В І групі у 2 (5%) випадках виявлено серому (після відкритої алопластики), в ІІ групі – малі ранові ускладнення виявлено в 4 (12%) випадках (р > 0,05 за критерієм χ2). Тривалість стаціонарного лікування у пацієнтів І групи – 4,4 ± 1,2 дн., в ІІ групі – 7,0 ± 1,3 дн (р < 0,001 за критерієм Стьюдента).

Висновок. Застосування принципів швидкої операції та прискореного відновлення на всіх етапах одночасної лапароскопічної герніопластики та холецистектомії (підготовка до операції, під час операції та в післяопераційному періоді) не збільшує кількість післяопераційних ускладнень та скорочує тривалість стаціонарного лікування з 7,0 ± 1,3 днів у пацієнтів з традиційним післяопераційним лікуванням до 4,4 ± 1,2 днів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Kyrylo Parkhomenko, Харківський національний медичний університет

к.мед.н., доцент, кафедри загальної практики-сімейної медицини та внутрішніх хвороб, Харківський національний медичний університет, пр. Науки, 4, Харків, Україна, 61022

Посилання

St John A, Caturegli I, Kubicki NS, Kavic SM. The Rise of Minimally Invasive Surgery: 16 Year Analysis of the Progressive Replacement of Open Surgery with Laparoscopy. JSLS. 2020 Oct-Dec; 24 (4):e2020.00076. https://doi.org/10.4293/JSLS.2020.00076

Galimov OV, Khanov VO, Mamadaliyev DZ, Sayfullin RR, Sagitdinov RR. Kreativnaya khirurgiya gryzhi pishchevodnogo otverstiya diafragmy. Khirurgiya. 2017; 7: 30–32. https://doi.org/10.17116/hirurgia2017730-32

Rakhmatullayev RR, Rakhmatullayev AR, Khasanov SM, Ibragimov SHB. Simul'tannyye operatsii iz yedinogo laparoskopicheskogo dostupa. Vestnik Akademii meditsinskikh nauk Tadzhikistana. 2017; 1: 77–79

Shakya VC. Simultaneous laparoscopic management of Morgagni hernia and cholelithiasis: two case reports. BMC Res Notes. 2015; Jul 1; 8: 283. https://doi.org/10.1186/s13104-015-1249-y

Semonov VV, Kurygin AlA. Simul’tannyye operatsii na organakh zhivota: spornyye i ochevidnyye aspekty problemy. Vestnik khirurgii. 2014; 173 (6): 96–99.

Kiriyenko AI, Nikishkov AS, Seliverstov YEI, Andriyashkin AV. Epidemiologiya gryzh peredney bryushnoy stenki. Endoskopicheskaya khirurgiya. 2016; 4: 55–60 https://doi.org/10.17116/endoskop201622455-60

Henriksen NA. Systemic and local collagen turnover in hernia patients. Dan Med J. 2016; Jul; 63 (7). pii: B5265

Rodrigues G, Ravi Ch, Prabhu R. Fast-track surgery: A new concept of perioperative management of surgical patients. Journal of Health Specialties. 2013; 1 (3): 114–121

Nanavati AJ, Prabhakar S. A comparative study of 'fast-track' versus traditional peri-operative care protocols in gastrointestinal surgeries. J Gastrointest Surg. 2014; Apr; 18 (4): 757–67. https://doi.org/10.1007/s11605-013-2403-2

Jurt J, Slieker J, Frauche P, Addor V, Solà J, Demartines N, Hübner M. Enhanced recovery after surgery: can we rely on the key factors or do we need the bel ensemble? World J Surg. 2017;Oct;41(10):2464-2470. https://doi.org/10.1007/s00268-017-4054-z

Slim K, Standaert D. Enhanced recovery after surgical repair of incisional hernias. Hernia. 2020 Feb;24(1):3-8. https://doi.org/10.1007/s10029-019-01992-y

Stearns E, Plymale MA, Davenport DL, Totten C, Carmichael SP, Tancula CS, Roth JS. Early outcomes of an enhanced recovery protocol for open repair of ventral hernia. Surg Endosc. 2018;Jun;32(6):2914-2922. https://doi.org/10.1007/s00464-017-6004-0

Ueland W, Walsh-Blackmore S, Nisiewicz M, Davenport DL, Plymale MA, Plymale M et al. The contribution of specific enhanced recovery after surgery (ERAS) protocol elements to reduced length of hospital stay after ventral hernia repair. Surg Endosc. 2020 Oct; 34 (10): 4638–4644. https://doi.org/10.1007/s00464-019-07233-8

Gelman D, Gelmanas A, Urbanaitė D, Tamošiūnas R, Sadauskas S, Bilskienė D, et al. Role of Multimodal Analgesia in the Evolving Enhanced Recovery after Surgery Pathways. Medicina (Kaunas).2018; Apr 23; 54 (2): 20. https://doi.org/10.3390/medicina54020020

McGlory G, Davis AE, Kirksey KM. Multimodal analgesia in critical care. Nursing Critical Care. 2018; 13 (2): 18–23.

Kahokehr A, Sammour T, Soop M, Hill AG. Intraperitoneal use of local anesthetic in laparoscopic cholecystectomy: Systematic review and metaanalysis of randomized controlled trials. 2010; Sep; 17 (5): 637–656

Ge W, Chen G, Ding YT. Effect of chewing gum on the postoperative recovery of gastrointestinal function. Intern J Clin Experim Med. 2015; 8 (8): 11936–11942

Опубліковано
2021-02-23
Як цитувати
Parkhomenko, K. (2021). Ефективність концепції fast-track surgery при симультанній лапароскопічній герніопластиці та холецистектомії. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (41). https://doi.org/10.26565/2313-6693-2021-41-10