Особливості діагностики хвороби меньера на прикладі клінічного випадку
Анотація
Вступ. Хвороба Меньєра супроводжується патологією внутрішнього вуха неінфекційного характеру, під час якого виникають напади системного лабіринтового запаморочення, що супроводжується нудотою і блювотою, зниженням слуху і шумом в одному вусі. Цей розлад складно діагностувати, оскільки пацієнти, захворювання у яких починається з нападів запаморочення, не можуть чітко описати свої скарги. Мета. Метою даної статті був аналіз клінічного випадку пацієнта з хворобою Меньєра. Матеріали та методи. Хворий С. поступив у відділення судинної патології головного мозку та реабілітації ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» зі скаргами на регулярні напади системного запаморочення з частотою до 7 разів на тиждень тривалістю 1–4 години, які іноді супроводжувалися блювотою, постійним шумом і свистом в лівому вусі. Неврологічне обстеження показало, що очні щілини і зіниці в нормі. Рухи очей повні, безболісні. Була виявлена недостатність акта конвергенції. Корнеальні реакції знижені. Був виявлений горизонтальний ністагм. Сенсорних порушень не було виявлено. Пацієнт невпевнено виконував координаційні проби, була виявлена хиткість в позі Ромберга. Результати. 1. При аналізі результатів МРТ головного мозку, виявлено потоншення і зниження МР-сигналу на Т2 від равлики внутрішнього вуха зліва. При КТ-сканування сосковидних відростків виявлена підвищена щільність кісткових структур ядра лабіринту сторінки. 2. Під час отоневрологіческого дослідження встановлена асиметрія вестибулярних реакцій по лабіринту, легке збудження лівого лабіринту. Поставлено діагноз: периферичний кохлеовестибулярний синдром зліва, синдром Меньєра. Висновки. Даний клінічний випадок ілюструє важливість детального збору анамнезу та обстеження пацієнта зі скаргами на запаморочення, зниження слуху, наявність шуму у вухах, багаторазове блювання. Для встановлення діагнозу і розробки плану лікування пацієнта необхідна злагоджена робота мультидисциплінарної групи.
Завантаження
Посилання
Gibson WPR. Meniere’s Disease. Advances in Oto-Rhino-Laryngology. 2019; 82: 77–86. https://doi.org/10.1159/000490274
Basura GJ, Adams ME, Monfared A, et al. Clinical Practice Guideline: Ménière's Disease Executive Summary. Otolaryngology–Head and Neck Surgery. 2020; 162 (4): 415–434. https://doi.org/10.1177/0194599820909439
Nakashima T, Pyykkö I, Arroll MA, et al. Meniere’s disease. Nature reviews Disease primers. 2016; 2: 16028. https://doi.org/10.1038/nrdp.2016.28
Gürkov R, Pyykö I, Zou J, Kentala E. What is Menière’s disease? A contemporary re-evaluation of endolymphatic hydrops. Journal of neurology. 2016; 263 Suppl 1: S71-S81. https://doi.org/10.1007/s00415-015-7930-1
Tabet P, Saliba I. Meniere’s Disease and Vestibular Migraine: Updates and Review of the Literature. Journal of Clinical Medicine Research. 2017; 9 (9): 733–744. https://doi.org/10.14740/jocmr3126w
Perez-Carpena P, Lopez-Escamez JA. Current Understanding and Clinical Management of Meniere’s Disease: A Systematic Review. Seminars in neurology. 2020;40(1): 138-150. https://doi.org/10.1055/s-0039-3402065
Clyde JW, Oberman BS, Isildak H. Current Management Practices in Ménière’s Disease. Otology & Neurotology. 2017; 38 (6): e159–e167. https://doi.org/10.1097/MAO.0000000000001421
Shin CH, Kim Y, Yoo MH, et al. Management of Ménière’s Disease: How Does the Coexistence of Vestibular Migraine Affect Outcomes? Otology & Neurotology. 2019; 40 (5): 666–673. https://doi.org/10.1097/MAO.0000000000002176
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
