Особливості клінічного перебігу синдрому фредеріка на тлі коморбідної патології за відсутності адекватної терапії

  • Tatyana Hlavatskikh асистент кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-8368-1363
  • Irina Shop , к.м.н., доцент кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-2027-3335
  • Tatiana Deriyenko к.м.н., асистент кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
  • Anna Kartvelishvili к.м.н., лікар I кардіологічного відділення Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1 Філії «Центр охорони здоров’я» ПАТ «Українська залізниця»
Ключові слова: фібриляція передсердь, атріовентрикулярна блокада, електричний кардіостимулятор, серцева недостатність

Анотація

Фібриляція передсердь у осіб похилого та старечого віку є однією з найбільш частих причин декомпенсації серцевої діяльності. Також вона може призводити до раптової серцевої смерті та тромбоемболії життєво важливих органів. Такі супутні патології, як дифузний кардіосклероз, міокардит або кардіоміопатія, вроджені або набуті вади клапанного апарату серця, патологія ендокринної системи, хронічні обструктивні захворювання бронхолегеневого апарату, злоякісний перебіг артеріальної гіпертензії або її рефрактерність до терапії, безконтрольний прийом антиаритмічних препаратів, можуть ускладнювати перебіг фібриляції передсердь приєднанням поперечної атріовентрикулярної блокади, що називається синдромом Фредеріка. У даній статті представлений випадок клінічного спостереження безконтрольного перебігу фібриляції передсердь з подальшим розвитком і прогресуванням вираженої недостатності кровообігу на тлі приєднання повної атріовентрикулярної блокади. Такий важливий фактор, як дотримання медичних рекомендацій може тривалий час компенсувати різні патологічні стани без нанесення значної шкоди здоров'ю, чим знехтувала пацієнтка з розглянутого клінічного випадку. Запущений перебіг артеріальної гіпертензії, ймовірно, запустив каскад морфологічних змін структур серця, що в подальшому призвело до формування фібриляції передсердь, розвитку серцевої недостатності і приєднання повної атріовентрикулярної блокади. Поява ритмічності частоти серцевих скорочень, яка характерна для даного порушення провідності, часто сприймається як помилкове відновлення ритму при раніше існуючій фібриляції передсердь, що може ускладнювати своєчасну діагностику стану, особливо, при відсутності характерних для повної атріовентрикулярної блокади синкопальних станів. Ризики тромбоемболічних ускладнень і раптової серцевої смерті такі ж високі, як при ізольованій фібриляції передсердь. В ході обстеження пацієнтки були визначені абсолютні показання для трансплантації штучного водія ритму. В подальшому збільшення хвилинного об’єму крові і серцевого викиду очікувано призвело до поліпшення клінічного перебігу хвороби та самопочуття, проте раніше існуючий розлад гемодинаміки тривалого характеру у даної пацієнтки, призвів до незворотної декомпенсації серцевої недостатності, що несприятливо позначається на віддаленому прогнозі для життя.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Tatyana Hlavatskikh, асистент кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 06122

Irina Shop, , к.м.н., доцент кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 06122

Tatiana Deriyenko, к.м.н., асистент кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 06122

Anna Kartvelishvili, к.м.н., лікар I кардіологічного відділення Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1 Філії «Центр охорони здоров’я» ПАТ «Українська залізниця»

пров. Балакірєва, 5, Харків, 61103

Посилання

Paulus Kirchhof, Stefano Benussi, Dipak Kotecha, Anders Ahlsson, Dan Atar, Barbara Casadei, et al. ESC Scientific Document Group, 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS, Eur Heart J. [Internet]. 2016 oct [cited 2020 jun 17]; 38 (37): 2893–2962. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw210

2. Ruban NN. Vedenie patsienta s sindromami Frederika i udlinennogo intervala QT [Internet]. 2013 [cited 2020 jun 17]. Available from: http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/9577/2/Sindrom_Frederika_dec_2013.pdf (in Russian)

Gurovaya A. A., Tkachenko V. VЮ, Hetmavetc A. S.. Postoyannaya bradisistolicheskaya fibrillyatsiya predserdiy u patsienta s multimorbidnoy patologiey [Internet]. 2018[cited 2020 jun 17]. Available from: https://core.ac.uk/download/pdf/157764466.pdf (in Russian)

Jarіnov O., Kuts V., Mohnachova N., Gritsay O.. Dіagnostika atrіoventrikulyarnih blokad. Pokazannya do kardіostimulyatsії. Kardіohіr ta іntervents kardіologіya J. [Internet]. 2015 [cited 2020 jun 17]. 1: 43–55 (in Russian). Available from: http://csic.com.ua/images/pdf/2015/1-2015/Diagnosis-atrioventricular-block.pdf

Piotr Ponikowski, Adriaan A. Voors, Stefan D. Anker, et al. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. [Internet]. 2016 [cited 2020 jun 17]. 38 (37): 2129–2200. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128

Michele Brignole, Angelo Auricchio, Gonzalo Baron-Esquivias, Pierre Bordachar, Giuseppe Boriani, Ole-A Breithardt, et al. 2013 ESC Guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy: The Task Force on cardiac pacing and resynchronization therapy of the European Society of Cardiology (ESC). Developed in collaboration with the European Heart Rhythm Association (EHRA), Eur Heart J. [Internet]. 2013 Aug [cited 2020 jun 19]. 34 (29): 2281–2329. https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht150

Larina VN, Leonova MV, Bondarenkova AA, Larin VG. Patient compliance and physicians’ adherence to guidelines on heart failure with reduced ejection fraction. Cardiovascular Therapy and Prevention. [Internet] 2020 [cited 2020 jun 17]; 19 (2): 2398. (In Russ.) Available from: https://doi.org/10.15829/1728-8800-2020-2398

Опубліковано
2020-12-08
Як цитувати
Hlavatskikh, T., Shop, I., Deriyenko, T., & Kartvelishvili, A. (2020). Особливості клінічного перебігу синдрому фредеріка на тлі коморбідної патології за відсутності адекватної терапії. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (40), 125-133. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2020-40-15