Профілактика репродуктивних порушень у жінок з аномаліями розвитку статевих органів
Анотація
Резюме. Збереження репродуктивного здоров’я є пріоритетним напрямком сучасної світової системи охорони здоров’я. Серед чинників порушень репродуктивного здоров’я вагоме місце посідають аномалії розвитку жіночих статевих органів. Дана патологія здебільшого діагностується з початком репродуктивних порушень у різні вікові періоди жінки, негативно впливаючи не лише на репродуктивну, але і на сексуальну функцію жінки, погіршуючи якість її життя. Мета дослідження. Розробити заходи профілактики репродуктивних порушень у пацієнток з аномаліями розвитку жіночих статевих органів на основі оцінки клінічної маніфестації та частоти репродуктивних порушень. Матеріали та методи. Проведена ретроспективна оцінка репродуктивних порушень у 84 пацієнток з верифікованим діагнозом аномалій розвитку жіночих статевих органів. Діагноз базувався на скаргах, анамнестичних даних, результатах об’єктивного обстеження, клініко-лабораторних та інструмен-тальних методів дослідження. Контрольну групу склали 25 жінок без аномалій розвитку жіночих статевих органів. Результати. Середній вік обстежених жінок склав 27,6 ± 3,8 років. Тривалість верифікації діагнозу аномалій розвитку жіночих статевих органів, від моменту першого звернення до гінеколога, займав в середньому 3,1 ± 1,3 років. Серед усіх аномалій розвитку органів жіночої репродуктивної системи 14,3 % склали так звані «обструктивні» аномалії, пов’язані з порушенням відтоку менструальної крові. Тому клінічна маніфестація у них була більш ранньою та виразнішою, порівняно з іншими пацієнтками і проявлялася перш за все важкою дисменореєю. Відхилення у віці настання менархе мало місце у 25 % пацієнток з аномаліями розвитку жіночих статевих органів (OR = 8; 95 % CI 1,019 – 62,798). У 73,8 % жінок перші репродуктивні порушення починалися в пубертатному періоді. Дисменорея різного ступеня важкості зустрічалася у 69,1 % пацієнток (OR = 7,064; 95 % СІ 2,527 – 19,744), з яких 70,6 % використовували медикаментозне лікування. Частка безпліддя серед жінок з аномаліями розвитку репродуктивної системи склала 19,1%, невиношування вагітності – 40,5 %. З’ясовано, що ризик невиношування вагітності у пацієнток з вродженою патологією жіночих статевих органів суттєво зростає (OR = 3,570; 95 % СІ 1,125 – 11,325). У 34,5 % хворих було діагностовано генітальний ендометріоз (OR = 6,064; 95 % СI 1,335 – 27,540). У 21,4 % випадків аномалії розвитку жіночих статевих органів поєднувалися з вродженою патологією нирок. Висновки. Превентивність та предиктивність репродуктивних порушень у пацієнток з аномаліями розвитку жіночих статевих органів повинна розпочинатись з пубертатного періоду дівчинки. Окрему групу ризику складають дівчатка з діагностованою внутрішньоутробно патологією розвитку нирок. Основою профілактики порушень репродуктивного здоров’я у жінок з аномаліями розвитку жіночої репродуктивної системи є вчасна верифікація вродженої патології та розробка персоналізованої системи заходів ведення пацієнтки. Результати наших досліджень та дані літератури свідчать про те, що верифікація діагнозу аномалій розвитку репродуктивних органів у жінок зазвичай розпочинається, коли пацієнтки мають втрати вагітності або звертаються з приводу безпліддя, тоді як дисменорея, порушення менструального циклу, що можуть мати місце вже у підлітковому віці, часто не насторожують і не стають підставою для виключення саме аномалій розвитку. Саме тому ми вважаємо, що скринінгове ультразвукове обстеження органів малого тазу за наявності вказаних розладів, доцільно проводити дівчаткам у пубертатному періоді, за потреби – з використанням 3D УЗД та/або МРТ.
Завантаження
Посилання
Flores M, Glusman G, Brogaard K, Price ND, Hood L. P4 medicine: how systems medicine will transform the healthcare sector and society. Per Med. 2013;10(6):565-576. https://doi.org/10.2217/pme.13.57
Christiansen ME, Detti L. Clinically Relevant Female Genital Tract Anomalies. Clin Obstet Gynecol. 2017, Mar; 60 (1): 18–26. https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000258
Robbins JB, Broadwell C, Chow LC, Parry JP, Sadowski EA. Müllerian duct anomalies: embryological development, classification, and MRI assessment. J Magn Reson Imaging. 2015, Jan; 41 (1): 1–12. https://doi.org/10.1002/jmri.24771
Akhtar MA, Saravelos SH, Li TC, K Jayaprakasan. Reproductive Implications and Management of Congenital Uterine Anomalies. BJOG. 2020, Apr; 127 (5): e1–e13. https://doi.org/10.1111/1471-0528.15968
Şükür YE, Yakıştıran B, Özmen B, Sönmezer M, Berker B, Atabekoğlu C. Hysteroscopic Corrections for Complete Septate and T-Shaped Uteri Have Similar Surgical and Reproductive Outcome. Reprod Sci. 2018, Dec; 25 (12): 1649–1654. https://doi.org/10.1177/1933719118756774
Lovelace D. Congenital Uterine Anomalies and Uterine Rupture. J Midwifery Womens Health. 2016, Jul; 61 (4): 501–6. https://doi.org/10.1111/jmwh.12423
Kapczuk K, Friebe Z, Iwaniec K, Kędzia W. Obstructive Müllerian Anomalies in Menstruating Adolescent Girls: A Report of 22 Cases. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2018, Jun; 31 (3): 252–257. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2017.09.013
Patel V, Gomez-Lobo V. Obstructive anomalies of the gynecologic tract. Curr Opin Obstet Gynecol. 2016, Oct; 28 (5): 339–44. https://doi.org/10.1097/GCO.0000000000000300
Kougioumtsidou A, Mikos T, Grimbizis GF, Karavida A, Theodoridis TD, Sotiriadis A, Tarlatzis BC, Athanasiadis AP. Three-dimensional ultrasound in the diagnosis and the classification of congenital uterine anomalies using the ESHRE/ESGE classification: a diagnostic accuracy study. Arch Gynecol Obstet. 2019, Mar; 299 (3): 779–789. https://doi.org/10.1007/s00404-019-05050-x
Grimbizis GF, Gordts S, Di Spiezio Sardo A, Brucker S, De Angelis C, Gergolet M, Li TC, Tanos V, Brölmann H, Gianaroli L, Campo R. The ESHRE/ESGE consensus on the classification of female genital tract congenital anomalies. Hum Reprod. 2013, Aug; 28 (8): 2032–44. https://doi.org/10.1093/humrep/det098
Maciel C, Bharwani N, Kubik-Huch RA, Manganaro L, Otero-Garcia M, Nougaret S, Alt CD, Cunha TM, Forstner R. MRI of female genital tract congenital anomalies: European Society of Urogenital Radiology (ESUR) guidelines. Eur Radiol. 2020, Aug; 30 (8): 4272–4283. Epub 2020, Mar 27. PMID: 32221681; PMCID: PMC7338830. https://doi.org/10.1007/s00330-020-06750-8
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.