Профілактика репродуктивних порушень у жінок з аномаліями розвитку статевих органів

  • Nataliya Veresniuk к.мед.н., доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького http://orcid.org/0000-0001-5233-7105
  • Vira Pyrohova д.мед.н., професор, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького http://orcid.org/0000-0002-1205-6365
Ключові слова: репродуктивні порушення, аномалії розвитку статевих органів

Анотація

Резюме. Збереження репродуктивного здоров’я є пріоритетним напрямком сучасної світової системи охорони здоров’я. Серед чинників порушень репродуктивного здоров’я вагоме місце посідають аномалії розвитку жіночих статевих органів. Дана патологія здебільшого діагностується з початком репродуктивних порушень у різні вікові періоди жінки, негативно впливаючи не лише на репродуктивну, але і на сексуальну функцію жінки, погіршуючи якість її життя. Мета дослідження. Розробити заходи профілактики репродуктивних порушень у пацієнток з аномаліями розвитку жіночих статевих органів на основі оцінки клінічної маніфестації та частоти репродуктивних порушень. Матеріали та методи. Проведена ретроспективна оцінка репродуктивних порушень у 84 пацієнток з верифікованим діагнозом аномалій розвитку жіночих статевих органів. Діагноз базувався на скаргах, анамнестичних даних, результатах об’єктивного обстеження, клініко-лабораторних та інструмен-тальних методів дослідження. Контрольну групу склали 25 жінок без аномалій розвитку жіночих статевих органів. Результати. Середній вік обстежених жінок склав 27,6 ± 3,8 років. Тривалість верифікації діагнозу аномалій розвитку жіночих статевих органів, від моменту першого звернення до гінеколога, займав в середньому 3,1 ± 1,3 років. Серед усіх аномалій розвитку органів жіночої репродуктивної системи 14,3 % склали так звані «обструктивні» аномалії, пов’язані з порушенням відтоку менструальної крові. Тому клінічна маніфестація у них була більш ранньою та виразнішою, порівняно з іншими пацієнтками і проявлялася перш за все важкою дисменореєю. Відхилення у віці настання менархе мало місце у 25 % пацієнток з аномаліями розвитку жіночих статевих органів (OR = 8; 95 % CI 1,019 – 62,798). У 73,8 % жінок перші репродуктивні порушення починалися в пубертатному періоді. Дисменорея різного ступеня важкості зустрічалася у 69,1 % пацієнток (OR = 7,064; 95 % СІ 2,527 – 19,744), з яких 70,6 % використовували медикаментозне лікування. Частка безпліддя серед жінок з аномаліями розвитку репродуктивної системи склала 19,1%, невиношування вагітності – 40,5 %. З’ясовано, що ризик невиношування вагітності у пацієнток з вродженою патологією жіночих статевих органів суттєво зростає (OR = 3,570; 95 % СІ 1,125 – 11,325). У 34,5 % хворих було діагностовано генітальний ендометріоз (OR = 6,064; 95 % СI 1,335 – 27,540). У 21,4 % випадків аномалії розвитку жіночих статевих органів поєднувалися з вродженою патологією нирок. Висновки. Превентивність та предиктивність репродуктивних порушень у пацієнток з аномаліями розвитку жіночих статевих органів повинна розпочинатись з пубертатного періоду дівчинки. Окрему групу ризику складають дівчатка з діагностованою внутрішньоутробно патологією розвитку нирок. Основою профілактики порушень репродуктивного здоров’я у жінок з аномаліями розвитку жіночої репродуктивної системи є вчасна верифікація вродженої патології та розробка персоналізованої системи заходів ведення пацієнтки. Результати наших досліджень та дані літератури свідчать про те, що верифікація діагнозу аномалій розвитку репродуктивних органів у жінок зазвичай розпочинається, коли пацієнтки мають втрати вагітності або звертаються з приводу безпліддя, тоді як дисменорея, порушення менструального циклу, що можуть мати місце вже у підлітковому віці, часто не насторожують і не стають підставою для виключення саме аномалій розвитку. Саме тому ми вважаємо, що скринінгове ультразвукове обстеження органів малого тазу за наявності вказаних розладів, доцільно проводити дівчаткам у пубертатному періоді, за потреби – з використанням 3D УЗД та/або МРТ.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Nataliya Veresniuk, к.мед.н., доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

вул. Пекарська, 69, Львів, 79010

Vira Pyrohova, д.мед.н., професор, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

вул. Пекарська, 69, Львів, 79010, Україна

Посилання

Flores M, Glusman G, Brogaard K, Price ND, Hood L. P4 medicine: how systems medicine will transform the healthcare sector and society. Per Med. 2013;10(6):565-576. https://doi.org/10.2217/pme.13.57

Christiansen ME, Detti L. Clinically Relevant Female Genital Tract Anomalies. Clin Obstet Gynecol. 2017, Mar; 60 (1): 18–26. https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000258

Robbins JB, Broadwell C, Chow LC, Parry JP, Sadowski EA. Müllerian duct anomalies: embryological development, classification, and MRI assessment. J Magn Reson Imaging. 2015, Jan; 41 (1): 1–12. https://doi.org/10.1002/jmri.24771

Akhtar MA, Saravelos SH, Li TC, K Jayaprakasan. Reproductive Implications and Management of Congenital Uterine Anomalies. BJOG. 2020, Apr; 127 (5): e1–e13. https://doi.org/10.1111/1471-0528.15968

Şükür YE, Yakıştıran B, Özmen B, Sönmezer M, Berker B, Atabekoğlu C. Hysteroscopic Corrections for Complete Septate and T-Shaped Uteri Have Similar Surgical and Reproductive Outcome. Reprod Sci. 2018, Dec; 25 (12): 1649–1654. https://doi.org/10.1177/1933719118756774

Lovelace D. Congenital Uterine Anomalies and Uterine Rupture. J Midwifery Womens Health. 2016, Jul; 61 (4): 501–6. https://doi.org/10.1111/jmwh.12423

Kapczuk K, Friebe Z, Iwaniec K, Kędzia W. Obstructive Müllerian Anomalies in Menstruating Adolescent Girls: A Report of 22 Cases. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2018, Jun; 31 (3): 252–257. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2017.09.013

Patel V, Gomez-Lobo V. Obstructive anomalies of the gynecologic tract. Curr Opin Obstet Gynecol. 2016, Oct; 28 (5): 339–44. https://doi.org/10.1097/GCO.0000000000000300

Kougioumtsidou A, Mikos T, Grimbizis GF, Karavida A, Theodoridis TD, Sotiriadis A, Tarlatzis BC, Athanasiadis AP. Three-dimensional ultrasound in the diagnosis and the classification of congenital uterine anomalies using the ESHRE/ESGE classification: a diagnostic accuracy study. Arch Gynecol Obstet. 2019, Mar; 299 (3): 779–789. https://doi.org/10.1007/s00404-019-05050-x

Grimbizis GF, Gordts S, Di Spiezio Sardo A, Brucker S, De Angelis C, Gergolet M, Li TC, Tanos V, Brölmann H, Gianaroli L, Campo R. The ESHRE/ESGE consensus on the classification of female genital tract congenital anomalies. Hum Reprod. 2013, Aug; 28 (8): 2032–44. https://doi.org/10.1093/humrep/det098

Maciel C, Bharwani N, Kubik-Huch RA, Manganaro L, Otero-Garcia M, Nougaret S, Alt CD, Cunha TM, Forstner R. MRI of female genital tract congenital anomalies: European Society of Urogenital Radiology (ESUR) guidelines. Eur Radiol. 2020, Aug; 30 (8): 4272–4283. Epub 2020, Mar 27. PMID: 32221681; PMCID: PMC7338830. https://doi.org/10.1007/s00330-020-06750-8

Опубліковано
2020-12-08
Як цитувати
Veresniuk, N., & Pyrohova, V. (2020). Профілактика репродуктивних порушень у жінок з аномаліями розвитку статевих органів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (40), 99-107. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2020-40-12