Рівень комплаєнтності у дітей з хронічною патологією

  • Oksana Tsiura к.мед.н, доцент кафедри педіатрії № 2, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, медичний факультет https://orcid.org/0000-0001-8245-015X
  • Nataliya Shevchenko д. мед. н., завідувач кафедри педіатрії № 2, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, медичний факультет https://orcid.org/0000-0003-4407-6050
  • Yuliia Khadzhynova аспірант відділу кардіоревматології ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» http://orcid.org/0000-0002-4328-2971
  • Emeje Ojoma Glory студент 6 курсу, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, медичний факультет
  • Ijeh Ndidi Ifeoluwa студент 6 курсу, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, медичний факультет
  • Katerina Lugovaya аспірант ДУ «Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»
  • Lyudmila Levchuk к.мед.н, завідувач ендокринологічного відділення ДУ «ІОЗДП НАМН»
Ключові слова: комплаєнтність, діти, цукровий діабет, ювенільний ідіопатичний артрит

Анотація

Вступ. В сучасних технологіях лікування значне місце займає питання взаємодії лікаря і пацієнта. Мета: визначення рівня комплаєнтності у дітей з хронічною патологією. Матеріали та методи. Обстежено 87 дітей віком від 6 до 17 років, серед яких 32 дитини мали ідіопатичний ювенільний артрит (ЮІА), 30 дітей – цукровий діабет 1 типу (ЦД1) та 25 умовно здорових дітей склали контрольну групу. Усім дітям проведено анкетування з використанням опитувальників «Рівень комплаєнтності» для дітей з хронічною патологією або здорових. Результати. Вивчення особливостей комплаєнтності у пацієнтів з ІЮА показало, що переважна більшість (84,4 %) дітей мала високу комплаєнтність до лікування, яка зустрічалась значно частіше, ніж у дітей із ЦД (р 0,01) та контрольної групи (р 0,01). Для половини дітей із ЦД1 також був характерний високий рівень загальної комплаєнтності. Дітям цієї групи властива невизначена соціальна позиція, вони діють по ситуації. Типовим проявом є емоційна нестійкість. Вивчення рівня комплаєнтності у дітей контрольної групи виявив найнижчі показники загальної прихильності до дій лікаря. Висновки: 1. пацієнти з хронічною патологією мають більш високий рівень комплаєнтності ніж пацієнти контрольної групи, що свідчить про значний вплив на життя дитини наявності хронічного захворювання; 2. рівень комплаєнтності відрізняється при різних хронічних станах, що може залежати від особливостей суб’єктивних відчуттів та медичних маніпуляцій; 3. пацієнти жіночої статі мають вищий рівень прихильності до лікування, що диктує необхідність враховувати стать дитини у щоденній роботі лікарів, приділяти більше уваги ретельному спілкуванню з хлопчиками.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Oksana Tsiura, к.мед.н, доцент кафедри педіатрії № 2, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, медичний факультет

проспект Ювілейний, 52-a, Харків, Україна, 61153

Nataliya Shevchenko, д. мед. н., завідувач кафедри педіатрії № 2, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, медичний факультет

проспект Ювілейний, 52-a, Харків, Україна, 61153;

провідний науковий співробітник відділення кардіоревматології ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», проспект Юбілейний, 52-a, Харків, Україна, 61153

Yuliia Khadzhynova, аспірант відділу кардіоревматології ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України»

асистент кафедри педіатрії № 2, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, проспект Ювілейний 52-а, Харків, Україна, 61153

Katerina Lugovaya, аспірант ДУ «Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України»

проспект Ювілейний, 52-a, Харків, Україна, 61153

Lyudmila Levchuk, к.мед.н, завідувач ендокринологічного відділення ДУ «ІОЗДП НАМН»

проспект Ювілейний, 52-a, Харків, Україна, 61153

Посилання

Kadyirov RV, Asriyan OB, Kovalchuk SA. (2014). Compliance level questionnaire: monography. Vladivostok: Mor. gos. un-t. 74 p. [in Russian]

Lazebnik LB. (2018). Improving patient compliance as one of the conditions for reducing antibiotic resistance and increasing the effectiveness of anti-Helicobacter therapy [Internet]. Russian Medical Inquiry. 7(II): 72–6. Retrieved from: https://www.rmj.ru/articles/gastroenterologiya/Povyshenie_komplaentnosti_pacientov_kak_odno_iz_usloviy_snigheniya_antibiotikorezistentnosti_i_povysheniya_effektivnosti_antihelikobakternoy_terapii. [in Russian]

Lisovskaya ED. (2015). Factors Affecting Dental Patient Compliance. Siberian Medical Review. 6: 92–6. https://doi.org/10.20333/25000136-2015-6-92-95. [in Russian]

Mikirtichan GL, Kaurova TV, Ochkur OK. (2012). Compliance as a medico-social and ethical problem of pediatrics. Voprosy Sovremennoi Pediatrii. (Current pediatrics). 11 (6): 5–10.

https://doi.org/10.15690/vsp.v11i6.485 [in Russian].

Novikova IA, Popov VV. (2015). Compliance and quality of life of psychosomatic patients [Internet]. Medical psychology in Russia: electronic scientific journal. 6 (35). Retrieved from: http://mprj.ru. [in Russian]

About the statement of the unified clinical protocol of medical care to children with juvenile arthritis: Order of the Ministry of Health of Ukraine № 832 dated 22.10.2012 [Internet]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0832282-12#Text. [in Ukrainian]

Unified clinical protocol of emergency, primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care Type 1 diabetes mellitus in children (2016) [Internet].Ukrainian Journal of Pediatric Endokrinology. 3: 54–70. Retrieved from: https://extranet.who.int/ncdccs/Data/UKR_D1_%D0%A6%D0%94%201.pdf. [in Ukrainian]

Cataldo MF, Ward EM, Russo DC, Riordan M, Bennett D. (1986). Compliance and correlated problem behavior in children: Effects of contingent and noncontingent reinforcement. Anal Interven Devel. 6: 265–282. https://doi.org/10.1016/S0270-4684(86)80009-X

Dawood OT, Ibrahim MIM, Palaian S. (2010). Medication compliance among children. World J. Pediatr. 2010; 6 (3): 200–2. https://doi.org/10.1007/s12519-010-0218-8

Doggrell SA, Warot S. (2014). The association between the measurement of adherence to anti-diabetes medicine and the HbA1c. Int J Clin Pharm. 36 (3): 488–97. https://doi.org/10.1007/s11096-014-9929-6

Leijten P, Gardner F, Melendez-Torres GJ, Knerr W, Overbeek G. (2018). Parenting behaviors that shape child compliance: A multilevel meta-analysis. PLoS One. 13 (10): 1–15. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0204929

Lind T, Bernard K, Yarger HA, Dozier M. (2020). Promoting Compliance in Children Referred to Child Protective Services: A Randomized Clinical Trial. Child Dev. 91 (2): 563–76. https://doi.org/10.1111/cdev.13207

Miller VA, Jawad AF. (2014). Relationship of youth involvement in diabetes-related decisions to treatment adherence. J Clin Psychol Med Settings. 21 (2): 183–9. https://doi.org/10.1007/s10880-014-9388-1

Owen DJ, Slep AM, Heyman RE. (2012). The effect of praise, positive nonverbal response, reprimand, and negative nonverbal response on child compliance: a systematic review. Clin Child Fam Psychol Rev. 15 (4): 364–85. https://doi.org/10.1007/s10567-012-0120-0

Timlin U, Hakko H, Riala K, Räsänen P, Kyngäs H. (2015). Adherence of 13–17 Year Old Adolescents to Medicinal and Non-pharmacological Treatment in Psychiatric Inpatient Care: Special Focus on Relative Clinical and Family Factors. Child Psychiatry Hum Dev. 46(5): 725–35. https://doi.org/10.1007/s10578-014-0514-y

Опубліковано
2020-12-08
Як цитувати
Tsiura, O., Shevchenko, N., Khadzhynova, Y., Glory, E. O., Ifeoluwa, I. N., Lugovaya, K., & Levchuk, L. (2020). Рівень комплаєнтності у дітей з хронічною патологією. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (40), 90-98. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2020-40-11