Залежність тривалості інтервалу QT(QTc), від рівня артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

  • Natalia Tselik асистент кафедри внутрішньої медицини, медичний факультет, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-6658-8359
  • Alexander Martynenko д.ф.-м.н., професор кафедри гігієни та соціальної медицини, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-0609-2220
  • Oleksander Bilchenko д.мед.н., професор кафедри внутрішньої медицини, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-3313-2547
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, подовжений інтервал QT (QTс), амбулаторне моніторування електрокардіографічного дослідження, добове моніторування артеріального тиску, дисперсія QT (QTс), варіабельність артеріального тиску

Анотація

Актуальність. Артеріальна гіпертензія має зв'язок з електричною нестабільністю міокарда та розвитком фатальних шлуночкових аритмій. Однією з основних причин електричної нестабільності міокарда є негомогенність процесів реполяризації в шлуночках, яку можна оцінити шляхом вивчення тривалості та дисперсії QT інтервалу. Мета. Вивчення залежності тривалості інтервалу QT (QTc) від рівня артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією при стандартному та амбулаторному електрокардіографічних дослідженнях. Матеріали та методи. Обстежено 147 пацієнтів, із яких 124 хворих на артеріальну гіпертензію, 23 – без артеріальної гіпертензії. Відповідно до рівня артеріального тиску пацієнти були розподілені на 5 груп: 1-ша група − нормальний або високий нормальний тиск на тлі антигіпертензивної терапії − 56 пацієнтів (38,1 %), 2 група − 1-ий ступінь артеріальної гіпертензії − 39 пацієнтів (26,5 %), 3-я група − 2-ий ступінь − 22 пацієнти (15 %), 4 група − 3-ій ступінь − 7 пацієнтів (4,8 %), 5-а група − нормальний або високий нормальний тиск – 23 пацієнти, що складає 15,6 % (група порівняння, без артеріальної гіпертензії). Залежність тривалості інтервалу QT (QTc) від рівня артеріального тиску проводилося за результатами аналізу показників стандартного та холтеровського моніторування електрокардіографічних досліджень і добового моніторування артеріального тиску. Результати. Встановлена статистична значуща регресійна залежність показників тривалості мінімальних нічних інтервалів QT та коригованого QTс від ступеня артеріальної гіпертензії в 1 і 4 групах на рівні р < 0,05, що було виявлено на підставі t-тесту Ст’юдента для незалежних змінних. Висновок. Встановлена статистична значуща регресійна залежність показників мінімального інтервалу QT нічного і мінімального коригованого інтервалу QTс нічного від добового рівня варіабельності 1 систолічного артеріального тиску, що вказує на пряму залежність показників інтервалу QT та QTc від рівня артеріального тиску.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Natalia Tselik, асистент кафедри внутрішньої медицини, медичний факультет, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Alexander Martynenko, д.ф.-м.н., професор кафедри гігієни та соціальної медицини, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Oleksander Bilchenko, д.мед.н., професор кафедри внутрішньої медицини, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 6, Харків, 61022, Україна

Посилання

Chow CK, Teo KK, Rangarajan S, et al. Prevalence, awareness, treatment, and control of hypertension in rural and urban communities in high-, middle-, and low-income countries. JAMA. 2013; 310(9): 959–968. https://doi.org/10.1001/jama.2013. 184182

Sirenko YuN. Arterialnaya gipertenziya i serdechno-sosudistyy risk. Kiyev: Chetvertaya volna; 2009.159s.

Blacher J, Evans A, Arveiler D, et al. Residual cardiovascular risk in treated hypertension and hyperlipidaemia: the PRIME Study. J Hum Hypertens. 2010; 24 (1): 19–26. https://doi.org/10.1038/jhh.2009.34

Dolan E, Stanton AV, Thom S, et al. Ambulatory blood pressure monitoring predicts cardiovascular events in treated hypertensive patients – an Anglo-Scandinavian cardiac outcomes trial substudy. J Hypertens. 2008; 27: 876–885.

Yabluchanskyi NІ, Martynenko AV, Martymianova LA. Ambulatornaia elektrokardyohrafyia. Seryia: dlia nastoiashchykh vrachei. – Kh.: – KhNU imeni. V. N. Karazyna, 2015; 113.

Breidthardt T, Christ M, Matti M, et al. QRS and QTc interval prolongation in the prediction of long-term mortality of patients with acute destabilised heart failure. Heart. 2007; 93 (9): 1093–1097. https://doi.org/10.1136/hrt.2006.102319

2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal. 2018; 39 (33): 3021–3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339

Sirenko YuN. Gipertonicheskaya bolezn' i arterial'nyye gipertenzii Donetsk: Izdatel' Zaslavskiy AYU. 2011: 288 s.

Gao C, Yang D. Electrical inhomogeneity in left ventricular hypertrophy. Cell Biochem Biophys. 2014; 69 (3): 399–404. https://doi.org/10.1007/s12013-014-9850-6

Dimopoulos S, Nicosia F, Donati P, et al. QT dispersion and left ventricular hypertrophy in elderly hypertensive and normotensive patients. Angiology. 2008; 59 (5): 605–612. https://doi.org/10.1177/0003319707310276

Makarov LM. Kholterovskoye monitorirovaniye. 4-ye izdaniye. M.: ID t «MEDPRAKTIKA-M»; 2017: 504 s.

Al-Khatib SM, Stevenson WG, Ackerman MJ, et al. 2017 AHA/ACC/HRS Guideline for Management of Patients With Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society [published correction appears in J Am Coll Cardiol. 2018 Oct 2; 72 (14): 1760]. J Am Coll Cardiol. 2018; 72 (14): 91–220. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.10.054

Antzelevitch C, Oliva A. Amplification of spatial dispersion of repolarization underlies sudden cardiac death associated with catecholaminergic polymorphic VT, long QT, short QT and Brugada syndromes. J Intern Med. 2006; 259 (1): 48–58. https://doi.org/10.1111/j.1365-2796.2005.01587

Zareba W, Cygankiewicz I. Long QT syndrome and short QT syndrome. Prog Cardiovasc Dis. 2008; 51 (3): 264–278. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2008.10.006

Tselik NE, Shmidt OY, Martinenko OV, Yabluchanskyi MI. Distribution of QT duration according to ambulatory ECG monitoring data in patients with hypertension depending on clinical manifestations. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, series «Medicine». 2018; 35: 66–71. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2018-35-10

Diahnostyka ta likuvannya ekstrasystoliyi ta parasystoliyi. Rekomendatsiyi Robochoyi hrupy z porushen rytmu sertsya Asotsiatsiyi kardiolohiv Ukrayiny. Kyyiv. 2012: 20–21 s.

Mezue K, Goyal A, Pressman GS, Matthew R, Horrow JC, Rangaswami J. Blood pressure variability predicts adverse events and cardiovascular outcomes in SPRINT. J Clin Hypertens (Greenwich). 2018; 20 (9): 1247–1252. https://doi.org/10.1111/jch.13346. Epub 2018 Jul 9

Опубліковано
2020-12-08
Як цитувати
Tselik, N., Martynenko, A., & Bilchenko, O. (2020). Залежність тривалості інтервалу QT(QTc), від рівня артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (40), 80-89. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2020-40-10