Можливості таргетної нейротрофічної терапії при інфаркті головного мозку
Анотація
Метою дослідження було комплексне вивчення особливостей змін структурно-функціональних характеристик мозкової тканини, цитокінового профілю та β-адренорецепції в гострому періоді інфаркту головного мозку (ІГМ) для удосконалення лікування. Матеріали і методи. За допомогою КВЧ діелектрометрії вимірювали комплексну діелектричну провідність (КДП) еритроцитів периферичної крові хворих на ІГМ. Зміни осмотичної резистентності еритроцитів (ОРЕ) під дією β-адреноблокатора (β-АБ) визначали методом фотоелектронної колориметрії. Оцінку плазмових рівнів інтерлейкіну (ІЛ)-6 і фактору некрозу пухлин (ФНП)-α проводили, використовуючи твердофазний імуноферментний аналіз. Основою роботи були матеріали комплексного обстеження 350 хворих із першим у житті ІГМ в динаміці лікування кріоконсервованою сироваткою кордової крові (КСКК) людини. Результати. У хворих на ІГМ вже з перших годин розвитку захворювання спостерігається різке зростання рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-6 і ФНП-α у сироватці крові (в 9,3 і 3,9 рази відповідно). У дебюті ІГМ відбувається достовірне підвищення значень β-АРМ в 2,4 рази порівняно з контролем і зменшення КДП на 10,0 % після впливу розчином адреналіну. Максимальні рівні β-АРМ (42,43 ± 3,64 УО) відмічаються у хворих із початково тяжким ступенем захворювання. Про однонаправленість механізмів розвитку локальної запальної реакції з підвищенням ступеня β-АРМ свідчать встановлені прямі кореляційні зв’язки між плазмовими рівнями ІЛ-6, ФНП-α та β-АРМ (r = +0,73; р < 0,05 і r = +0,86; р < 0,05 відповідно); ІЛ-6, ФНП-α та сумарним клінічним балом за шкалою NIHSS (r = +0,895; p < 0,05 і r = +0,9; p < 0,05 відповідно). Висновки. Проведене дослідження продемонструвало позитивні імуномодулюючі та мембранопротекторні ефекти КСКК людини в гострому періоді ІГМ. Стабілізація абсолютних значень КДП свідчила про зміни рівнів гідратації клітин, викликаючи активацію не тільки мембрано-рецепторного комплексу (МРК) еритроцитів, а й посилення функціональних характеристик симпато-адреналової системи (САС). Застосування КСКК викликало більш істотне та швидке зниження концентрацій головних прозапальних цитокінів ІЛ-6 і ФНП-α, що свідчило про регулюючий вплив препарату в пригніченні ініційованої гіпоксією локальної запальної реакції.
Завантаження
Посилання
Benjamin EJ, Muntner P, Alonso A, Bittencourt MS, Callaway CW. Heart Disease and Stroke Statistics-2019 Update A Report From the American Heart Association. Circulation. 2019; 139 (10): E56–E528. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000659
Guzik A, Bushnell C. Stroke Epidemiology and Risk Factor Management. Continuum (Minneap Minn). 2017; 23 (1): 15-39. https://doi.org/10.1212/CON.0000000000000416
De Raedt S, De Vos A, De Keyser J. Autonomic dysfunction in acute ischemic stroke: An underexplored therapeutic area? Journal of the Neurological Sciences. 2015; 348 (1–2): 24–34. https://doi.org/10.1016/j.jns.2014.12.007
Choi-Kwon S, Ko M, Jun SE, Kim J, Cho KH, Nah HW, et al. Post-Stroke Fatigue May Be Associated with the Promoter Region of a Monoamine Oxidase A Gene Polymorphism. Cerebrovascular Diseases. 2017; 43 (1–2): 54–8. https://doi.org/10.1159/000450894
Albini A, Tosetti F, Benelli R, Noonan DM. Tumor inflammatory angiogenesis and its chemoprevention. Cancer Research. 2005; 65 (23): 10637–41. https://doi.org/10.1158/0008-5472.CAN-05-3473
Duchnowski P, Hryniewiecki T, Kusmierczyk M, Szymanski P. Red cell distribution width is a prognostic marker of perioperative stroke in patients undergoing cardiac valve surgery. Interactive Cardiovascular and Thoracic Surgery. 2017; 25 (6): 925–9. https://doi.org/10.1093/icvts/ivx216
Zhang E, Liao P. Brain transient receptor potential channels and stroke. Journal of Neuroscience Research. 2015; 93 (8): 1165–83. https://doi.org/10.1002/jnr.23529
Zhang L, Zhang H, Sun K, Song Y, Hui R, Huang X. The 825C/T polymorphism of G-protein beta3 subunit gene and risk of ischaemic stroke. Journal of Human Hypertension. 2005; 19 (9): 709–14. https://doi.org/10.1038/sj.jhh.1001883
Jiang W, Hu W, Ye L, Tian YH, Zhao R, Du J, et al. Contribution of Apelin-17 to Collateral Circulation Following Cerebral Ischemic Stroke. Translational Stroke Research. 2019; 10 (3): 298–307. https://doi.org/10.1007/s12975-018-0638-7
Boehme AK, McClure LA, Zhang Y, Luna JM, Del Brutto OH, Benavente OR, et al. Inflammatory Markers and Outcomes After Lacunar Stroke Levels of Inflammatory Markers in Treatment of Stroke Study. Stroke. 2016; 47 (3): 659–67. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.115.012166
Ludewig P, Winneberger J, Magnus T. The cerebral endothelial cell as a key regulator of inflammatory processes in sterile inflammation. Journal of Neuroimmunology. 2019; 326: 38–44. https://doi.org/10.1016/j.jneuroim.2018.10.012
Foldvari M, Chen DW. The intricacies of neurotrophic factor therapy for retinal ganglion cell rescue in glaucoma: a case for gene therapy. Neural Regeneration Research. 2016; 11 (6): 875–7. https://doi.org/10.4103/1673-5374.184448
Liu XF, Ye RD, Yan T, Yu SP, Wei L, Xu GL, et al. Cell based therapies for ischemic stroke: From basic science to bedside. Progress in Neurobiology. 2014; 115: 92-115. https://doi.org/10.1016/j.pneurobio.2013.11.007
Patel RAG, McMullen PW. Neuroprotection in the Treatment of Acute Ischemic Stroke. Progress in Cardiovascular Diseases. 2017; 59 (6): 542–8. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2017.04.005
15. Malakhov VO, Nosatov AV, Fisun AI, Sirenko SP, Bilous OI. Sposib kompleksnoho likuvannia porushen mozkovoho krovoobihu. Zaiavl. 29.10.2007; United patent 30703. Opubl. 11.03.2008.
Ehrhart J, Sanberg PR, Garbuzova-Davis S. Plasma derived from human umbilical cord blood: Potential cell-additive or cell-substitute therapeutic for neurodegenerative diseases. Journal of Cellular and Molecular Medicine. 2018; 22 (12): 6157–66. https://doi.org/10.1111/jcmm.13898
Lin W, Hsuan YC, Lin MT, Kuo TW, Lin CH, Su YC, et al. Human Umbilical Cord Mesenchymal Stem Cells Preserve Adult Newborn Neurons and Reduce Neurological Injury after Cerebral Ischemia by Reducing the Number of Hypertrophic Microglia/Macrophages. Cell Transplant. 2017; 26 (11): 1798–810. https://doi.org/10.1177/0963689717728936
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
