Парагангліома порожнини носа. клінічний випадок
Анотація
Парагангліома – це одна з пухлин, яка рідко зустрічається в практиці оториноларинголога. Діагностика парагангліоми включає КТ, МРТ, УЗД сцинтіграфію, артеріографію, біопсію, гістологічні дослідження. Основним методом лікування даного утворення є хірургічний.
Метою було описання рідкісного клінічного випадку парагангліоми порожнини носа для визначення діагностичних заходів і тактики лікування в допомогу практичному лікарю.
Матеріали та методи. У Лор-центр «Династія імені В.Т. Лісовця» надійшла пацієнтка М., 52 роки, зі скаргами на періодичні кровотечі з носа, утруднене дихання правої половини носа. Проведено об'єктивне і ендоскопічне дослідження. На серії МР-томограм картина патологічного об'ємного утворення (бластоматозного характеру) порожнини носа справа.
Результати. Пацієнтці було виконано оперативне видалення утворення в межах здорових тканин із застосуванням радіоножа. Проведена передня тампонада носа тампоном Merocel з гемостатиком. Післяопераційний період протікав без ускладнень. При мікроскопічному дослідженні визначалася пухлина з однотипною гістологічної картиною у вигляді альвеолярних і солідних ділянок, гіллястої мережею кровоносних судин капілярного типу, фіброзної тканиною різної товщини. Паренхіма пухлини представлена клітинами епітеліоїдної морфології з вираженою еозинофільною цитоплазмою, великим ядром з зернистим хроматином. Також були присутні клітини зі слабко вираженою еозинофільної цитоплазмою, з дрібними мономорфними ядрами.
Висновки. У пацієнтки була діагностована рідкісна пухлина нейроектодермальної природи. Клінічна картина новоутворення порожнини носа часто маскується за симптомами хронічного поліпозного риносинуситу, вазомоторного і хронічного гіпертрофічного риніту. Даний клінічний випадок є цінним для практикуючого лікаря в плані особливості локалізації, діагностики та виборі коректної терапії для цієї категорії пацієнтів.
Завантаження
Посилання
Khasanov, R. A., Azizyan, R. A., Ungiadzeetal, G. V. (2016). Paraganglioma of the larynx. Description of clinical observation. Tumors of the head and neck, 6, 67–70. doi:10/17650/2222-1468-2016-6-6-67-70.
Kushnir, G. M., Ioshina, M. M., Savchuk, E. A., Miklyaev A. A. (2012). Carotid chemodectoma: a clinical case with a favorable outcome after resection of the common carotid artery. International Neurological Journal, 5 (51), 72–75.
Alferova, Yu. S., Surin, V. D., Karpov, N. V. (2017). Current concept of a carotid chemodectome and the effectiveness of methods of its treatment. Kazan Medical Journal, 98(5), 792–796. doi: 10/17750/KMJ2017-792 /.
Carroll, W., Stenson, K., Stringer, S. (2004). Malignant carotid body tumor. Head Neck, 26(3), 301–306. doi:10.1002/hed.20017.
Zabel, A., Milker-Zabel, S., Huber, P., Schulz-Ertner, D., Schlegel, W., Wannenmacher, М., Debus, J. (2004). Fractionated stereotactic conformal radiotherapy in the management of large chemodectomas of the skull base. Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys, 5, 1445-1450. doi:10.1016/j.ijrobp.2003.09.070.
Mitin Yu.V. (1968). Primary radiation of tympanoyugularparagangiloma. Bulletin of otorhinolar, 2, 109–110.
Ketabchi, S., Massi, D., Santoro, R., Franchi, A. (2003). Paraganglioma of the nasal cavity: a case report. Eur Arch Otorhinolaryngol, 260, 336–340. doi: 10.1007/s00405-002-0569-4.
Granato, L., Donato Próspero, J., Martini Filho, D. (2013). Nasal paraganglioma: A case report and literature review. Int Arch Otorinolaryngol, 17(1), 92–95. doi:10.7162/S1809-97772013000100016.
Nguyen, Q. A., Gibbs, P. M., Rice, D. H. (1995). Malignant nasal paraganglioma: a case report and review of the literature. Otolaryngol Head Neck Surg, 113, 157–61.
Bezhanova, S. D., Khasanov, R. A., Pavlovskaya, A. I., Smirnova, E. A. (2017). Paraganglioma of the larynx. Archive of Pathology, 79(5), 34–37. doi: 10.17116/patol201779534-37
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
