Патоморфологічні особливості печінки плодів та новонароджених виношених в умовах гіпертонічної хвороби у матері
Анотація
Мета. Стаття присвячена вивченню патоморфологічних особливостей печінки плодів та новонароджених, котрі зазнали впливу хронічної внутрішньоутробної гіпоксії, що розвивалась на фоні материнської гіпертонічної хвороби.
Матеріали та методи. Дослідження проводили на препаратах печінки 18 плодів та новонароджених від матерів із фізіологічною вагітністю (група І) та 36 плодів та новонароджених від матерів із гіпертонічною хворобою II стадії (група ІІ) у віці 37 тижнів гестації – 1-ша доба постнатального життя. У кожному випадку з печінки вирізали по три фрагменти, а потім матеріал фіксували в 10 % розчині формаліну. Ущільнення тканин, фіксованих у формаліні, досягалося проведенням через спирти зростаючої концентрації, целоїдин, хлороформ і заливкою в парафін. З приготованих блоків для подальшого забарвлення готувалися серійні зрізи товщиною 4–5 мкм. Мікропрепарати забарвлювалися гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за методом ван Гізона, та за методом Маллорі. Обчислювали діаметр гепатоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичний показник, підраховували кількість одно- та двоядерних гепатоцитів. Матеріал вивчали на мікроскопі «Olympus ВХ-41» з цифровою фотокамерою.
Результати. Отримані нами результати дослідження свідчили про те, що вплив хронічної внутрішньоутробної гіпоксії на фоні гіпертонічної хвороби ІІ стадії у матері призводив до розвитку деструктивно-дистрофічних змін в тканині печінки плодів і новонароджених. Структурно-функціональні порушення, в свою чергу, призводили до активації механізмів клітинної регенерації. В групі ІІ відновлення структурно-функціональної цілісності печінки відбувалося за рахунок збільшення кількості двоядерних гепатоцитів та проявлялося підвищенням їх кількості майже в 2 рази.
Висновки. Під час вивчення патоморфологічних особливостей печінки плодів та новонароджених було встановлено, що гіпертонічна хвороба ІІ стадії у матері призводить до розвитку значних деструктивно-дистрофічних змін в тканині печінки плодів та новонароджених. Діаметр гепатоцитів плодів та новонароджених групи ІІ значимо збільшується в порівнянні з групою І (24,3 ± 2,4 мкм та 18,71 ± 2,8 мкм відповідно). Кількість гепатоцитів у полі зору у плодів та новонароджених групи ІІ значимо зменшується в порівнянні з групою І (214,8 ± 22,80 та 268,1 ± 24,11 клітин відповідно). Відношення числа двоядерних гепатоцитів до числа одноядерних гепатоцитів у плодів та новонароджених групи ІІ в порівнянні з групою І збільшується в 2,5 рази (0,08 ± 0,02 та 0,03 ± 0,02 відповідно).
Завантаження
Посилання
Mushak, N. I. (2017). Obstetric and perinatal complications in pregnant women with arterial hypertension in conditions of iodine deficiency. Family medicine, № 5(73), 118–128 [In Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.30841/2307-5112.5(73).2017.123404.
Mudjari, N. S., Samsu, N. (2015). Management of hypertension in pregnancy. Acta. Med. Indones, Vol. 47(1), 78–86. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/6d85/fc8743e2e2eec3562daea70178baf6d70e17.pdf.
Bogdanova. R. F., Amirova, V. R., Galimov, A. I. (2015). Features of the course of pregnancy in women with cardiovascular pathology. Medical Bulletin of Bashkortostan, Vol. 12, № 4 (70), 35–38 [In Russian].
Ghulmiyyah, L., Sibai, B. (2012). Maternal mortality from preeclampsia/eclampsia. Semin Perinatol, Vol. 36 (1), 56–59. doi: 10.1053/j.semperi.2011.09.011.
Medved, V. I. (2018). The main issues of extragenital pathologists. Medical Aspects of Health’s Health, № 2 (115), 5–11 [In Russian].
Chingaeva, G. N., Raeva, M. I., Malikova, D. A., Kalaubekova, A. A. (2013). Arterial hypertension in pregnant women: classification and principles of therapy from the perspective of evidence-based medicine. Bulletin of KAZNMU, №3 (1), 97–103 [In Russian].
Seliem, W., Falk, M., Shadbolt, B. [et al.] (2007). Antenatal and postnatal risk factors for neonatal hypertension and infant follow–up. Pediatr. Nephrology, Vol. 22, № 12, 2081–2087. doi: 10.1007/s00467-007-0603-2.
Marushko, R. V. (2014). Risk factors and prognosis for the development of functional and chronic inflammatory bowel disease in young children. Perinatology and pediatrics, № 1 (57), 51–55 [In Ukrainian].
Avtandilov, G. G. (2002). Fundamentals of quantitative pathological anatomy: textbook. Allowance. M .: Medicine. 240 p. [In Russian].
Yakovleva, E. A., Demina, O. V., Babadzhanyan, E. N. (2017). Placental dysfunction. International Medical Journal, № 2, 47–51 [In Russian].
Nowrouzi, F., Azadbakht, M. (2017). Hepatocellular and developmental influences of early postnatal indomethacin in mice. Bratisl. Med. J., Vol.118 (1), 44–50. doi:10.4149/BLL_2017_009.
Zuevskij, V. P., Soltys, T. V. (2000). Binuclear hepatocytes as a form of intracellular regeneration in experimental opisthorchiasis. Biomedical and environmental health problems of the population of the North: Sat. Vseros materials. scientific – practical conf. Section I. Surgut, Part I., 204–205 [In Russian].
Patricolo, M., Paolocci, N., Zangari, A. [et al]. (1996). Hepatic resection in the rat fetal rabbit. Histological comparision of tissue regeneration in the fetus versus the adult. Ninerva. Chir., Vol. 51 (11), 971– 977.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
