Толерантність до фізичного навантаження і фізична активність у дітей з найпоширенішими серцево-судинними захворюваннями
Анотація
РЕЗЮМЕ: Серцево-судинна система бере активну участь в пристосувальних реакціях організму, а зниження функціональних можливостей серця погіршує адаптаційні процеси організму. Саме на цьому тлі формується артеріальна гіпертензія – причина фатальних кардіоваскулярних подій у дорослому віці. Порушення адаптації до фізичного навантаження має на увазі розвиток функціональних змін серцево-судинної системи. Метою нашого дослідження було визначення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи підлітків з незапальними кардіоміопатіями в залежності від рівня фізичної активності. Було обстежено 92 пацієнта з артеріальною гіпертензією і дисплазією сполучної тканини, середній вік яких склав 15,4 ± 1,33 року. Для вивчення толерантності до мінімального фізичного навантаження та її впливу на стан серцево-судинної системи у дітей був проведений тест Руф'є. Вегетативна реактивність центральної нервової системи досліджувалася за допомогою ортостатичної проби. Функціональний стан міокарда оцінювали за результатами ультразвукового допплерівського дослідження серця. В результаті дослідження було встановлено, що у дітей з дисплазією сполучної тканини чи артеріальною гіпертензією порушуються механізми адаптації, що супроводжуються ослабленням функціональних можливостей серця. Це відбувається на тлі зниження функціонування лівого шлуночка. Ці зміни супроводжуються зниженням толерантності до навантажень і порушенням вегетативного гомеостазу – недостатнім або надмірним вегетативним забезпеченням. Фізична активність і фізичний розвиток дітей впливають на адаптаційні можливості організму, що росте. Діти в групах з артеріальною гіпертензією та синдромом дисплазії сполучної тканини були менш фізично активні, ніж діти без патології міокарда. Підлітки, які відвідують спортивні секції та демонструють незадовільні результати проби Руф'є, потребують перегляду режиму тренувань і подальшого дообстеження.
Завантаження
Посилання
Gregg, E. W., Pereira, M., Caspersen, C. J. (2000). Physical activity, falls, and fractures among older adults: a review of the epidemiologic evidence. Journal of the American Geriatrics Society, 48, 883–893. DOI: 10.1111/j.1532-5415.2000.tb06884.x
Nystoriak, M., Bhatnagar, A. (2018). Cardiovascular Effects and Benefits of Exercise. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 5, 1–11. DOI: 10.3389/fcvm.2018.0013
Benjamin, E. J. et al., (2017). Heart disease and stroke statistics-2017 update: a report from the American Heart Association. Circulation, 135:e146–603. DOI:10.1161/CIR.0000000000000485
Zakharova, Y. V. (2011). Small anomalies of heart development in children as a manifestation of connective tissue dysplasia Consilium Medicum Pediatriya, presented at the Russian collection of scientific works with international participation “Pediatric aspects of connective tissue dysplasia. Achievements and prospects”, 2, 57–61.
Tian, D., Meng, J. (2019). Exercise for Prevention and Relief of Cardiovascular Disease: Prognoses, Mechanisms, and Approaches. Oxidative Medicine and Cellular Longevity, 1–11. DOI: 10.1155/2019/3756750
Pinckard, K., Baskin, K., Stanford, K. (2019). Effects of Exercise to Improve Cardiovascular Health. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 6. DOI: 10.3389/fcvm.2019.00069
Gisele dos Santos, Pegoraro, M., Sandrini, F., Macuco, E. (2008). Risk Factors for the Development of Atherosclerosis in Childhood and Adolescence. Arquivos Brasileiros de Cardiologia, 90, 276–283. DOI: 10.1590/s0066-782x2008000400012
Martyniuk, O. &Vilyanskiy, V. (2015). Assessment of students’ health condition by indicators of adaptation potential, biological age and bio-energetic reserves of organism. Physical education of students. 3, 20-29. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhVSTSE_2015_3_5
Kelley, G. &Tran, Z. (2007). The Effects of Exercise on Resting Blood Pressure in Children and Adolescents: A Meta‐Analysis of Randomized Controlled Trials. Preventive cardiology, 8–16. DOI: 10.1111/j.1520-037X.2003.01224.x
Thompson, P., Buchner, D., I. (2003). Piña Exercise and Physical Activity in the Prevention and Treatment of Atherosclerotic Cardiovascular Disease. Circulation. 3109–3116. DOI: 10.1161/01.CIR.0000075572.40158.77
Allen, D. H, Puddey, I. B, Morton, A. R, Beilin L. J. (1991). A controlled study of the effects of aerobic exercise on antihypertensive drug requirements of essential hypertensive patients in the general practice setting. Clinical and experimental pharmacology & physiology, 18, 279–282. DOI: 10.1111/j.1440-1681.1991.tb01445.x
Zhang, L., Liebelt, J. J., Madan, N., Shan, J., Taub, C. (2017). Comparison of Predictors of Heart Failure With Preserved Versus Reduced Ejection Fraction in a Multiracial Cohort of Preclinical Left Ventricular Diastolic Dysfunction. American Joural of Cardiology, 119(11), 1815–1820. DOI: 10.1016/j.amjcard.2017.03.005
Flynn, J. T., Kaelber, D. C., Baker-Smith, C. M., et al. (2017). Clinical practice guideline for screening and management of high blood pressure in children and adolescents. Pediatrics.; 140:e20171904. DOI: 10.1542/peds.2017-1904
Alpert, B. S., Wilmore, J. H. (1994). Physical activity and blood pressure in adolescents. Pediatric Exercise Science, 6(4), 361–380. DOI: 10.1123/pes.6.4.361
Holovko, T., Shevchenko, N., Egwonor, A., Kwabena, B., Bwembya, C., Patience, M., & Paul, O. (2019). Adaptive possibilities of the cardiovascular system in adolescents with non-inflammatory diseases of the myocardium, taking into account the functioning of the right ventricle of the heart. Aktual'nі problemi suchasnoї medicine, (3), 54–60. DOI: 10.26565/2617-409X-2019-3-08
Order of the Ministry of Health of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine N 518/674 (2009). Regulations on medical and pedagogical control for physical education of students in general education educational institutions. Retrieved from http://news.yurist-online.com/laws/6323/ [in Ukrainian]
Bogmat, L. F., Mihalchuk, O. Y. (2010). Neyrogumoralnyie faktoryi v formirovanii sistolicheskoy disfunktsii miokarda u podrostkov s razlichnyimi variantami aritmiy. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal, 12(2), 9–11. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_2_4
Rak, L. (2010). Faktoryi progressirovaniya hronicheskoy serdechnoy nedostatochnosti u detey s patologiey miokarda. Sovremennaya pediatriya, 2, 194.
Li, J., Siegrist, J. (2012). Physical activity and risk of cardiovascular disease--a meta-analysis of prospective cohort studies. International Journal of Environmental Research and Public Health., 9(2), 391–407. DOI: 10.3390/ijerph9020391
Nakaz MOZ Ukraїni № 802 (2013). Pro zatverdzhennya Kriterіїv ocіnki fіzichnogo rozvitkudіtej shkіl'nogo vіku. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
Hagstromer, M., Oja, P., Sjostrom, M. (2005). The International Physical Activity Questionnaire (IPAQ): a study of concurrent and construct validity [Text]. Public Health Nutrition, 9(6), 755–762. DOI: 10.1079/PHN200589
Submission to the World Health Organization (WHO) on the Draft WHO Global Action Plan on Physical Activity 2018–2030. Retrieved from https://www.who.int/ncds/prevention/physical-activity/global-action-plan-2018-2030/en/
Booth, M. L., Okely, A. D., Chey, T. N. (2002). The reliability and validity of the Adolescent Physical Activity Recall Questionnare [Text]. Med SciSport Exercise, 34(12), 1986-1995. DOI: 10.1097/00005768-200212000-00019
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
