Стан кисневого обміну в кишечнику в умовах нормоволемічної анемії

  • Oleksandr Rotar д. мед. н., доцент кафедри загальної хірургії, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» https://orcid.org/0000-0002-9434-0377
  • Ruslan Sydorchuk д. мед. н., професор кафедри загальної хірургії, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» http://orcid.org/0000-0002-3603-3432
  • Vasyl Rotar доцент кафедри анестезіології та реаніматології, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» http://orcid.org/0000-0002-3467-0024
  • Svitlana Railianu асистент кафедри загальної хірургії, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» http://orcid.org/0000-0001-7367-3108
  • Oleksandr Hrama здобувач кафедри загальної хірургії, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» http://orcid.org/0000-0002-3563-5458
Ключові слова: анемія', транспорт кисню, кислотно-лужний стан, кишечник

Анотація

Актуальність. Порушення доставки кисню є одним з основних факторів розвитку кишкової дисфункції і бактеріальної транслокації, однак критичні рівні анемії і можливості її зниження залишаються нез'ясованими.

Мета. Вивчити зміни системного, а також мезентеріального кисневого обміну в умовах нормоволемічної анемії різного ступеня тяжкості.

Матеріал і методи. В експерименті на 60 білих щурах під загальним наркозом кетаміном 50 мг/кг проводили поетапну ексфузію крові та її нормоволемічного заміщення розчином гідроксіетілкрохмала, поступово знижуючи гематокрит до 0,30, 0,25 і 0,20 л/л. Вимірювали артеріальний, змішаний венозний і мезентеріальний венозний PO2, PCO2 і pH. Системну і кишкову доставку і споживання кисню (DO2 і VO2) розраховували за стандартними рівнянням. Вміст молочної кислоти в тканинах кишечнику додатково визначали для оцінки ступеня активності місцевого анаеробного обміну.

Результати. При легкій анемії зниження СаО2 на третину від вихідного рівня практично не впливало на системну і реґіонарну DО2 в тканини. Компенсація дефіциту кисню при гематокрит 0,30 л/л здійснювалася шляхом підвищення серцевого викиду. При помірній анемії концентрація гемоглобіну і СаО2 знижувалася вдвічі, зміни в системній DО2 призводили до зниження Са-vО2 на 32,1 % (р < 0,05). Фізіологічна адаптація проводилася за рахунок збільшення О2ЕR тканинами і була ефективною. У експериментальних тварин з тяжкою анемією (Hb 58,8 ± 2,4 г/л) СаО2 знизився в 2,5 рази, що призвело до виникнення гіпоксії тканин. Концентрація молочної кислоти в тканинах кишечника збільшилася на 36,1 % (р=0,05), дефіцит буферних основ до -8,2 ± 1,7 (p = 0,05).

Висновки. При важкій анемії виникає гіпоксія кишкових тканин, що супроводжується підвищенням локальних рівнів молочної кислоти і дефіцитом буферних основ із розвитком субкомпенсованого метаболічного ацидозу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Oleksandr Rotar, д. мед. н., доцент кафедри загальної хірургії, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»

Чернівці, Театральна пл., 2, 58001

Ruslan Sydorchuk, д. мед. н., професор кафедри загальної хірургії, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»

Чернівці, Театральна пл., 2, 58001

Vasyl Rotar, доцент кафедри анестезіології та реаніматології, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»

Чернівці. 58001

Svitlana Railianu, асистент кафедри загальної хірургії, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»

Чернівці, Театральна пл., 2, 58001

Oleksandr Hrama, здобувач кафедри загальної хірургії, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»

Чернівці, Театральна пл., 2, 58001

Посилання

Muenchau, S., Deutsch, R., de Castro, I. J., Hielscher, T., Heber, N., Niesler, B., Lusic, M., Stanifer, M. L., & Boulant, S. (2019). Hypoxic Environment Promotes Barrier Formation in Human Intestinal Epithelial Cells through Regulation of MicroRNA 320a Expression. Molecular and cellular biology, 39(14), e00553-18. DOI: 10.1128/MCB.00553-18

Wells, J. M., Brummer, R. J., Derrien, M., MacDonald, T. T., Troost, F., Cani, P. D., Theodorou, V., Dekker, J., Méheust, A., de Vos, W. M., Mercenier, A., Nauta, A., & Garcia-Rodenas, C. L. (2017). Homeostasis of the gut barrier and potential biomarkers. American journal of physiology. Gastrointestinal and liver physiology, 312(3), G171–G193. DOI: 10.1152/ajpgi.00048.2015

Rotar, O., Khomiak, I., Rotar, V., Khomiak, A., Shafraniuk, V., & Poliansky O. (2018). Determination of grade of gastrointestinal injury and its prognostic utility in patients with acute necrotizing pancreatitis. Med.-Surg. J. – Revista Med.-Chir, 122(4), 759–765. https://www.revmedchir.ro/index.php/revmedchir/article/view/1593

Ospina-Tascón, G. A., García Marin, A. F., Echeverri, G. J., Bermudez, W. F., Madriñán-Navia, H., Valencia, J. D., Quiñones, E., Rodríguez, F., Marulanda, A., Arango-Dávila, C. A., Bruhn, A., Hernández, G., & De Backer, D. (2017). Effects of dobutamine on intestinal microvascular blood flow heterogeneity and O2 extraction during septic shock. Journal of applied physiology, 122(6), 1406–1417. DOI: 10.1152/japplphysiol.00886.2016

Kei, T., Mistry, N., Tsui, A., Liu, E., Rogers, S., Doctor, A., Wilson, D. F., Desjardins, J. F., Connelly, K., Mazer, C. D., & Hare, G. (2017). Experimental assessment of oxygen homeostasis during acute hemodilution: the integrated role of hemoglobin concentration and blood pressure. Intensive care medicine experimental, 5(1), 12-21. DOI: 10.1186/s40635-017-0125-6

Kobayashi, M., Ko, M., Irinoda, T. (2011). Clinical usefulness of continuous central venous oxygen saturation measurement for postoperative management of patients following transthoracic esophagectomy for carcinoma. Esophagus, 8(1). 53–58. DOI: 10.1007/s10388-011-0260-1

Bloos, F., Reinhart, K. (2012). Venous oximetry. In M. Pinsky, L. Brochard, G. Hedenstierna & M. Antonelli (Eds.), Applied Physiology in Intensive Care Medicine (pp. 49-64). Berlin, Heidelberg, Springer.

Опубліковано
2020-09-08
Як цитувати
Rotar, O., Sydorchuk, R., Rotar, V., Railianu, S., & Hrama, O. (2020). Стан кисневого обміну в кишечнику в умовах нормоволемічної анемії. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (39), 84-89. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2020-39-09