Клінічні характеристики пацієнтів з тріпотінням передсердь перед проведенням радіочастотної абляції
Анотація
Вступ. Радіочастотна абляція (РЧА) сьогодні є методом вибору у разі неефективності медикаментозного лікування тріпотіння передсердь (ТП), але його перебіг часто ускладнений супутньою коморбідною патологією. Прогнозовано великий вплив цих нозологій на ефективність радіочастотної абляції субстрату аритмії потребує додаткового їх вивчення перед проведенням РЧА.
Мета. Проаналізувати клінічні характеристики пацієнтів з ізольованим тріпотінням передсердь та комбінацією тріпотіння передсердь з фібриляцією передсердь (ТП+ФП), яким була проведена радіочастотна абляція субстрату аритмії.
Матеріали та методи. Обстежено 84 пацієнти, віком 65 ± 9 (82,3% чоловіків), яким з приводу ТП була проведена РЧА субстрату аритмії: каво-трикуспідального істмусу (КТІ) або комбінована стратегія з ізоляцією легеневих вен (КТІ + ЛВ) для пацієнтів із ФП. До проведення радіочастотної абляції оцінювались наступні клінічні показники: розповсюдженість за формами ТП та ФП, наявність та функціональні класи (ФК) хронічної серцевої недостатності (ХСН) за класифікацією NYHA, форми хронічних коронарних синдромів (ХКС): постінфарктний кардіосклероз (ПІКС), синдром Х, ФК стабільної стенокардії, ступені артеріальної гіпертензії (АГ), наявність цукрового діабету (ЦД) 2 типу або гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) в анамнезі.
Результати. Радіочастотна абляція ізольованого тріпотіння передсердь частіше проводилася з приводу персистуючої форми аритмії, у пацієнтів з стабільною стенокардією ІІІ ФК, артеріальною гіпертензією 2 та 3 ступеня тяжкості, радіочастотна абляція комбінації тріпотіння з фібриляцією передсердь – однаково часто з приводу персистуючої або пароксизмальної форми у пацієнтів з стабільною стенокардією І та ІІ функціонального класу, АГ 2 та 3 ступеня; в обох випадках частіше потребували абляції пацієнти з хронічною серцевою недостатністю ІІ та ІІІ ФК.
Висновки. Зважаючи на відсутність взаємозв’язку між клініко-демографічними характеристиками, доцільно продовжити вивчення їх прогностичного впливу на перебіг коморбідної патології та лікування пацієнтів після радіочастотної абляції тріпотіння передсердь та комбінації тріпотіння з фібриляцією передсердь.
Завантаження
Посилання
Fuster, V., Rydén, L., Asinger, R. (2018). ACC/AHA/ESC Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation: Executive Summary A Report of the American College of Cardiology. American Heart Association. Circulation, 2001;104, 2118–2150. doi:10.1161/circ.104.17.2118.
Blomström-Lundqvist, C., Scheinman, M., Aliot, E. (2003). ACC/AHA/ESC Guidelines for the Management of Patients With Supraventricular Arrhythmias—Executive Summary. Circulation, 108, 1871–1909. doi:10.1161/01.CIR.0000091380.04100.84.
Packer, D., Mark, D., Robb, R. (2018). Catheter Ablation versus Antiarrhythmic Drug Therapy for Atrial Fibrillation (CABANA) Trial: Study Rationale and Design. American Heart Journal, 199, 192–199. doi:10.1016/j.ahj.2018.02.015.
Sychov, O. S., Kovalenko, V. M., Dziak, H. V. (2011). Diagnosis and treatment of atrial fibrillation. Recommendations of the working group on cardiac arrhythmias of the Association of Cardiologists of Ukraine. Retrieved from https://strazhesko.org.ua/upload/2014/02/20/book_ukr_-10-2011-_preview.pdf.
Ponikowski, P., Voors, A., Anker, S. (2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution o. European Heart Journal, 37(27), 2129–2200. doi:10.1093/eurheartj/ehw128.
Yancy, C., Jessup, M., Bozkurt, B. (2013). 2013 ACCF/AHA Guideline for the Management of Heart Failure. Circulation, 128, e240–e327. doi:10.1161/CIR.0b013e31829e8776.
Knuuti, J., Wijns, W., Saraste, A. (2019). 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes: The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, ehz425. doi:10.1093/eurheartj/ehz425.
Force Members, T., Montalescot, G., Sechtem, U., Achenbach, S., Andreotti, F., Arden, C., Budaj, A., Bugiardini, R., Crea, F., (2013). 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: the Task Force on the management of stable coronary artery disease of the European Society of Cardiology. Eur Heart J, 34(38), 2949–3003. doi:10.1093/eurheartj/eht296.
Williams, B., Mancia, G., Spiering, W. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 39(33), 3021–3104. doi:10.1093/eurheartj/ehy339.
Kirchhof, P., Calkins, H. (2017). Catheter ablation in patients with persistent atrial fibrillation. European Heart Journal, 38(1), 20–26. doi:10.1093/eurheartj/ehw260.
Link, M., Haïssaguerre, M., Natale, A. (2016). Ablation of Atrial Fibrillation. Circulation, 134, 339–352. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.116.021727.
De Sensi, F., De Potter, T., Cresti, A. (2015). Atrial fibrillation in patients with diabetes: molecular mechanisms and therapeutic perspectives. Cardiovasc Diagn Ther, 5(5), 364–373. doi:10.3978/j.issn.2223-3652.2015.06.03.
Anselmino, M., Matta, M., D'ascenzo, F. (2015). Catheter ablation of atrial fibrillation in patients with diabetes mellitus: a systematic review and meta-analysis. EP Europace, 17(10), 1518–1525. doi:10.1093/europace/euv214.
Mukherjee, R., Williams, S., Niederer, S. (2018). Atrial Fibrillation Ablation in Patients with Heart Failure. Arrhythmia & Electrophysiology Review, 7(2), 84–90. doi:10.15420/aer.2018.11.3
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
