Мініінвазивні втручання в етапному лікуванні хворих на жовчнокам’яну хворобу, що ускладнена механічною жовтяницею
Анотація
Одним з найбільш загрозливих ускладнень жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) є механічна жовтяниця (МЖ), яка призводить до розвитку печінково-ниркової недостатності. Прогресування останньої запускає каскадний процес, що приводить до розвитку поліорганної недостатності та вкрай обтяжує стан хворих. Це потребує необхідності надання хірургічної допомоги в терміновому порядку. В роботі проаналізовано результати хірургічного лікування 386 пацієнтів з приводу різних форм ЖКХ ускладненої МЖ. При використанні в діагностичній програмі комбінації ультразвукового, ендоскопічного та променевого досліджень для візуалізації причини МЖ на тлі ускладненого перебігу ЖКХ дало можливість майже у 100 % випадків поставити коректно діагноз та провести етапне мініінвазивне хірургічне лікування: І-й етап містив проведення ендоскопічних ретроградної холангіопанкреатікографії, папилосфінктеротомії з холедохолітотракцією, санацією та назобіліарним дренуванням холедоха; на ІІ-му етапі у 324 (83,94 %) пацієнтів була виконана лапароскопічна холецистектомія (ЛХЕ). Для запобігання ускладнень і діагностичних помилок перед транс- дуоденальними маніпуляціями та втручаннями проводили комплексне консервативне лікування (інфузійна терапія з введенням аналогів соматостатину, інгібіторів протеаз і протонової помпи, спазмолітиків, анальгетиків). В подальшому інтенсивна терапія була направлена на пригнічення запалення й інфекції в жовчних протоках, корекцію метаболічних порушень, детоксикацію організму, лікування, в першу чергу, печінкової недостатності та інших системних і органних порушень. Серед наявних ускладнень і їх комбінацій провідне місце займала печінково-ниркова недостатність, яка спостерігалась у 108 (27,98 %), гнійно-септичні ускладнення у 12 (3,11 %) хворих. Післяопераційна летальність серед усіх хворих сягала 1,81 %. Впроваджена тактика широкого використання комбінації високоінформативних методів діагностики та етапного мініінвазивного лікування характеризується високою ефективністю та позитивними результатами.
Завантаження
Посилання
Datsenko, B. M., Tamm, T. I., Borysenko, V. B., Kramarenko, K. A. (2013). Hepatic dysfunction correction in patients, suffering obturation jaundice. Klinicheskaia khirurgiia, 4, 9–12. Retrieved from https://www.researchgate.net/profile/Oleksandra_Oleshchuk2/publication/282009049_Protective_effect_of_ischemic_preconditioning_on_hepatic_state_in_its_ischemic-reperfusion_injury/links/563635c908ae88cf81bd0fec/Protective-effect-of-ischemic-preconditioning-on-hepatic-state-in-its-ischemic-reperfusion-injury.pdf#page=9. [in Russian].
Desiaterik, V. I., Kotov, A. V., Mamchur, D. V. (2017). Ways to improve the results of surgical treatment for obstructive jaundice on the background of gall stone disease. Ukrainian Journal Of Surgery, 32, 100-105. DOI:10.22141/1997–2938.1.32.2017.98500. [in Ukrainian].
Dzyubanovsky, I. Ya., Maksimlyuk, V. I., Dzyubanovsky, O. I., Haley, N. M., Smachylo, I. I., Sinoverskiy, L. V. (2013). Profilaktyka pechinkovoyi nedostatnosti u khvorykh z syndromom obturatsiynoyi zhovtyanytsi. Klinicheskaia khirurgiia, 4, P. 20. [in Ukrainian].
Kulezneva, Yu. V., Yzraylov, R. E., Kupryianov, E. Yu., Kyryllova, M. S., Smyrnov, E. A., Slyzovskyi, Y. A. (2013). Nitinol stents for benign strictures and damage to the bile ducts: YES or NO? Annals of surgical hepatology, 3, 61. Retrieved from http://vidar.ru/Article.asp?fid=ASH_2013_3_61. [in Russian].
Nichitaylo, M. E., Ohorodnyk, P. V., Deinychenko, A. H. (Eds.). (2012). Algorithm of differentiation and topical diagnostics of obturation obstruction and minimally invasive correction of magistral zhovchivivnyh grooms. Klinicheskaia khirurgiia, 2, 5–10. [in Russian].
Nichitaylo, M. E., Buryi, O. M., Tereshkevych, I. S. (Eds.). (2013). Endosonography in the diagnosis of distal biliary stenosis. Klinicheskaia khirurgiia, 11, 9–13. [in Russian].
Syplyvyi, V. A., Evtushenko, D. V., Evtushenko D. V. (Eds.). (2016). Morphological changes in the liver with obstructive jaundice due to choledocholithiasis, depending on its duration. Klinicheskaia khirurgiia, 2, 20–23. [in Russian].
Al-Jiffry, B. J., Elfateh, A., Chundrigar, T. (Eds.). (2013). Non-invasive assessment of choledocholithiasis in patients with gallstones and abnormal liver function. World J Gastroenterol, 19(35), 5877–5882. DOI:10.3748/wjg.v19.i35.5877.
Park, C. H. (2018). The Management of Common Bile Duct Stones. Korean J Gastroenterol, 71(5), 260–263. DOI:10.4166/kjg.2018.71.5.260.
El Nakeeb, A., Sultan, A. M., Hamdy, E., El Hanafy, E., Atef, E., Salah, T., El Geidie, A. A. (Eds.) (2015). Intraoperative endoscopic retrograde cholangio-pancreatography: A useful tool in the hands of the hepatobiliary surgeon. World J Gastroenterol, 21(2), 609–615. DOI:10.3748/wjg.v21.i2.609.
Dumonceau, J. M., Andriulli, A., Elmunzer, B. J., Mariani, A., Meister, T., Deviere, J., Marek, T. (Eds.). (2014). Prophylaxis of post-ERCP pancreatitis: European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE) Guideline – Updated June 2014. Endoscopy, 46, 799–815. DOI:10.1055/s-0034-1377875.
Sahoo, M. R., Kumar, A. T., Patnaik, A. (2014). Randomised study on single stage laparo-endoscopic rendezvous (intra-operative ERCP) procedure versus two stage approach (Pre-operative ERCP followed by laparoscopic cholecystectomy) for the management of cholelithiasis with choledocholithiasis. Journal of Minimal Access Surgery, 10(3), 139–143. DOI:10.4103/0972-9941.134877.
Naumowicz E., Białecki, J., Kołomecki, K. (2014). Results of treatment of patients with gallstone disease and ductal calculi by single-stage laparoscopic cholecystectomy and bile duct exploration. Wideochir Inne Tech Maloinwazyjne, 9(2), 179–189. DOI:10.5114/wiitm.2014.41629.
Zhou, Y., Zha, W. Z., Wu, X. D., Fan, R. G., Zhang, B., Xu, Y. H., Qin, C. L., Jia, J. (2017). Three modalities on management of choledocholithiasis: A prospective cohort study. International Journal of Surgery, 44, 269–273. DOI:10.1016/j.ijsu.2017.06.032
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
