Дослідження динаміки показників імунної відповіді у хворих на інфекційний мононуклеоз, викликаний вірусом Епштейна-Барр
Анотація
Мета. Стаття присвячена вивченню вмісту основних імунних показників у хворих на інфекційний мононуклеоз (ІМ) у динаміці захворювання. Матеріали та методи. Клінічне обстеження хворих на ІМ (n=60) та пацієнтів контрольної групи (n=20) передбачало вивчення скарг, епідеміологічного анамнезу, анамнезу захворювання та життя, об’єктивний огляд, стандартні інструментальні та лабораторні дослідження в динаміці, виявлення ДНК ВЕБ у слині та сироватці крові та комплексний аналіз імунних показників. Основні субпопуляції лімфоцитів периферичної крові (CD3+; CD4+; CD8+; CD16+; СD8+CD28+; СD8+CD28–; CD20+; CD25+) визначали за допомогою проточної лазерної цитометрії на апараті FACS-Calibur (США) з використанням моноклональних антитіл. Для ідентифікації в цитоплазмі Т-лімфоцитів ІНФγ (Th1-клітини), ІЛ-4 (Th2-клітини) використовували моноклональні антитіла ІНФγ – РС-5, ІЛ-4 – РЕ (еВioscience, Beckman Caulter, R&D System). Результати. Комплексне дослідження стану субпопуляцій реагуючих імунних клітин виявило значні порушення з боку клітинної ланки імунної відповіді порівняно з показниками контрольної групи.Встановлено, що імунна відповідь у хворих на ІМ в період розпалу захворювання характеризується дисбалансом клітинної ланки (про що свідчить підвищення вмісту СD3+, CD4+, та одночасним підвищенням вмісту CD16+, CD25+). В періоді реконвалесценції виявлені порушення зберігаються не досягаючи показників контрольної групи у більшої кількості хворих на ІМ. Висновки. Отримані результати свідчать про значні зміни структурних характеристик системи клітинної ланки імунітету та різноспрямованість імунної відповіді при ІМ. Прогресуючий характер змін імунних показників при ІМ вказує на формування вторинного клітинного імунного дисбалансу, зміною рівноваги імунорегуляторних медіаторів у бік Th2-ланки при формуванні затяжних та хронічних форм ВЕБ-інфекції.
Завантаження
Посилання
Li, L., Lin, F., Jia, Y., Liang, J. J., & Xu, J. (2017). Clinical features of mononucleosis because of Epstein-Barr virus and cytomegalovirus co-infection in adult patients. Zhonghua yi xue za zhi, 97(39), 3068-3071.
Bodnar, V. A. (2013). The improvement of diagnosis of chronic epstein-barr virus infection. Problems of ecology and medicine, 17, 5-6. [in Ukrainian].
Kolesnik, Y., Zharkova, T., Rzhevskaya, O., Kvaratskheliya, T. & Sorokina, O. (2018). Clinical and immunological criteria for the adverse course of infectious mononucleosis in children. Georgian medical news, 278, 132-138.
Plank, L. (2016). Infectious Mononucleosis, Tonsils. Head and Neck Pathology, 153-157.
Aslan, N., Watkin, L. B., Gil, A., Mishra, R., Clark, F. G., Welsh, R. M. & Selin, L. K. (2017). Severity of acute infectious mononucleosis correlates with cross-reactive influenza CD8 T-cell receptor repertoires. MBio, 8(6), e01841-17.
Elena, C. & Emilia, B. (2019). The role of cytomegalovirus in the development of opportunistic infections. The Moldovan Medical Journal, 62(1). 50-56.
Xie, J., Wang, H. L., Qiu, Z. F. & Li, T. S. (2016). An analysis of immunophenotyping of peripheral lymphocytes in adult patients with infectious mononucleosis and chronic active Epstein-Barr virus infection. Zhonghua nei ke za zhi, 55(6), 455-459.
Kakalacheva, K., Regenass, S., Wiesmayr, S., Azzi, T., Berger, C., Dale, R., & Lünemann, J. (2016). Infectious mononucleosis triggers generation of IgG auto-antibodies against native myelin oligodendrocyte glycoprotein. Viruses, 8(2), 51.
Balfour, H. H., Dunmire, S. K. & Hogquist, K. A. (2015). Infectious mononucleosis. Clin Transl Immunology, 4 (2):e33. https://doi.org/10.1038/cti.2015.1
Münz, C. (2014). Role of human natural killer cells during Epstein-Barr virus infection. Critical Reviews™ in Immunology, 34(6), 501-507.
Liadova, T. I. (2016). Research of the profile of specific autoantibodies in different forms of EBV-infection. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science», 8(4), 36–42. [in Russian].
Liadovа, T. I., Volobuieva, O. V., Gololobova, O. V., Shepylieva, N. V. (2017). The types of immune response in different forms of epstein – barr virus infection. Infectious diseases, 1 (23), 70–76. [in Russian].
Azzi, T., Lünemann, A., Murer, A., Ueda, S., Béziat, V., Malmberg, K. J. & Chijioke, O. (2014). Role for early-differentiated natural killer cells in infectious mononucleosis. Blood, 124(16), 2533-2543.
Liadova, T. I. & Pavlikova, K. V. (2019). The Research of Dynamics of Immune Responsibility Indicators in Patients with Epstein–Barr Virus (EBV) Infections. European Journal of Medicine and Natural Sciences, 3(1), 29-32.
Tracy, S. I., Kakalacheva, K., Lünemann, J. D., Luzuriaga, K., Middeldorp, J. & Thorley-Lawson, D. A. (2012). Persistence of Epstein-Barr virus in self-reactive memory B cells. Journal of virology, 86(22), 12330-12340.
Popov, М., Lyadova, Т., Volobuyeva, О., Shepileva, N., Kozlov, А. & Sorokina, О. (2017). Cytokine production peculiarities in different forms of epstein-barr virus infection. Georgian medical news, (263), 55-59.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
