Рівень прозапальних цитокінів у крові дітей з різними клінічними варіантами функціональної диспепсії
Анотація
Метою роботи було вивчити рівень фактору некрозу пухлини α (ФНП-α) та інтерлейкіну 1α (ІЛ-1α) у сироватці крові дітей із різними клінічними формами функціональної диспепсії відповідно до різних ендоскопічних змін слизової оболонки шлунку. Матеріали та методи. Було обстежено 79 дітей шкільного віку з функціональною диспепсією, встановленою відповідно до рекомендацій Римських критеріїв IV (2016р.). Усім пацієнтам було виконано ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки з метою виключення деструктивних змін слизової оболонки. Рівень ФНП-α и ІЛ-1α у сироватці крові було визначено методом ІФА. Статистична обробка результатів дослідження виконана за допомогою Microsoft Excel 2010. Результати. Середній рівень ФНП-α у загальній групі склав 463,22±27,4 пг/мл, що статистично значуще перевищувало цій показник у контрольній групі (26,76±1,10 пг/мл; р<0,01). Середнє значення ІЛ-1α у загальній групі склало 148,6±6,06 пг/мл та було достовірно вищім порівняно із контрольною групою (53,29±3,28 пг/мл; р<0.01). Рівень прозапальних цитокинів в групі дітей з епігастральним больовим синдромом був достовірно вищім ніж у групі дітей з постпрандіальним дістрес-синдромом. Ендоскопічне дослідження показало що незмінена слизова була лише у 25,3% дітей. Еритематозна гастропатія відзначалась у 74,7% пацієнтів та була притаманна переважно хворим на епігастральний больовий синдром (97,7%; p<0.05). Висновки. У дітей з функціональною диспепсією рівень прозапальних цитокінів підвищений. При порівнянні клінічних варіантів захворювання встановлено достовірно значуще підвищення рівня ФНП α, та ІЛ-1α у дітей із епігастральним больовим синдромом. В цій же групі дітей ендоскопічні зміни слизової оболонки шлунку були біль виражені. Подальше вивчення змін рівня прозапальних цитокінів у дітей з функціональною диспепсією може дозволити використовувати це як один із методів диференційної діагностики функціональної диспепсії та хронічного гастриту.
Завантаження
Посилання
Maidannyk V.G. (2016). Rome IV (2016) criteria: What is new? International Journal of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, July/August 2016 Volume 10 Number 1, 8-18 [in Ukrainian]
Aziz, I., Palsson, O. S., Törnblom, H., Sperber, A.D., Whitehead, W.E., Simrén, M. (2018). The prevalence and impact of overlapping Rome IV-diagnosed functional gastrointestinal disorders on somatization, quality of life, and healthcare utilization: a cross-sectional general population study in three countries. American Journal of Gastroenterology, 113(1), 86–96. https://doi.org/10.1038/ajg.2017.421
Maev, Y. V., Dicheva, D. T., Shcheglanova, M.P. et al. (2016). Functional dyspepsia in light of the Rome criteria of IV revision. Consilium Medicum. Gastroenterology (Pry`l.), 2, 5–10 [in Russian].
Drossman, D. A. (2016). Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features, and Rome IV. Gastroenterology, 150(6), 1262–1279.
Schurman, J. V., Friesen, C. A. (2014). Inflammation and the Biopsychosocial Model in Pediatric Dyspepsia [cited 2014 Nov 24]. Available from: URL: http://dx.doi.org/10.5772/56635
Chen, Y., Wang, R., Hou, B. et al. (2018). Regional brain activity during rest and gastric water load in subtypes of functional dyspepsia: a preliminary brain functional magnetic resonance imaging study. Neurogastroenterol Motil, 24, 268-79.
Futagami, S., Itoh, T., Sakamoto, C. (2015). Systematic review with meta-analysis: post-infectious functional dyspepsia. Aliment Pharmacol Ther, 41, 177-188.
Czaregorodceva, T. M., Serova, T. Y. (2003). Cytokines in Gastroenterology. M. «Anaharsys» [in Russian]
Minimal Standard Terminology for Digestive Endoscopy. Retrieved from http://endoscopy.com.ua
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
