Складності у діагностиці системної склеродермії на прикладі клінічного випадку

  • Eugenia Golubkina асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-2587-8894
  • Iryna Silenko асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0003-1732-0775
  • Harshkumar Brahmbhatt студент 6 курсу медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: системна склеродермія, феномен Рейно, складності діагностики

Анотація

Вступ. Системна склеродермія (СС) - це рідкісне хронічне системне захворювання сполучної тканини, що характеризується високим рівнем клінічної варіабельності ознак від пацієнта до пацієнта. Мета. Метою нашого дослідження стало вивчення клінічного випадку перебігу і труднощів в своєчасній діагностиці СС у пацієнтки середнього віку. Матеріали та методи. Пацієнтка - 39-річна жінка, безробітна з приводу інвалідності 3-го ступеня. Захворювання проявилося феноменом Рейно в 2008 році. Протягом 2008-2013 років стан хворої прогресивно погіршувався, з'явилися нові симптоми - труднощі з ковтанням твердої їжі, виразки. У 2013 році її проконсультував хірург, вона пройшла курс антибіотикотерапії без значного ефекту. У жовтні 2013 року госпіталізована в ревматологічне відділення, де їй нарешті був поставлений діагноз СС, II стадія (генералізована), підгострий перебіг, II стадія активності, з пошкодженням шкіри (набряк, ущільнення), кровоносних судин (синдром Рейно, стадія III ішемії), суглобів (поліартрит з переважним ураженням рук, зап'ясть, ліктьового, колінного, суглобів стоп, рентгенологічні зміни II ступеня, функціональні порушення I ст.), стравоходу (езофагіт). Остання госпіталізація була пов'язана з погіршенням загального стану. Пацієнтка отримувала метилпреднізолон 8 мг, амлодипін 2,5 мг, нафтідрофуріл 200 мг три рази на день, аспірин 75 мг, пентоксифілін 600 мг, омепразол 20 мг. Результати. У нашому дослідженні представлені результати різних лабораторних та інструментальних тестів, проведених в лікарні: загальний аналіз крові, біохімічна панель, серологічні тести (антитіла), ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенографія грудної клітки, рук і верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, УЗД органів черевної порожнини, нирок, реовазографія судин верхніх кінцівок. Пацієнтку консультували гастроентеролог, судинний хірург і гінеколог. Висновки. Важливим завданням для практикуючого лікаря є вміння розпізнати перші ознаки СС - «червоні прапори», які допоможуть діагностувати захворювання на ранніх стадіях, розпочати своєчасне лікування для запобігання незворотних патологічних змін, ранньої непрацездатності та смертності пацієнтів з СС.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Eugenia Golubkina, асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Iryna Silenko, асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Harshkumar Brahmbhatt, студент 6 курсу медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Посилання

Bilovol, O. M., Kniazkova, I. I. Cystemna sklerodermiia: klinika, diahnostyka, likuvannia [electronic resource] // Vnutrenniaia medytsyna. 2008. 1(7). Access to resourse: http://www.mif-ua.com/archive/ article/4383. [in Ukrainian].

Schwartz, R. A., Zalewska, A., Systemic sclerosis [electronic resource] // Medscape. – 2019. – Access to resourse: https://emedicine.medscape.com/article/1066280-overview#showall.

Shostak, N. A., Klimenko, A. A. Sistemnaya sklerodermiya: sovremennaya klassifikatsiya i metodyi lecheniya // Lechebnoe delo. 2009. 4. P. 4–11. [in Russian].

Jimenez, S. A., Mendoza, F. A. Scleroderma [electronic resource] // Medscape. 2018. Access to resourse: https://emedicine.medscape.com/article/331864-overview#showall.

Starovoytova, M. N., Porazhenie kozhi pri sistemnoy sklerodermii // Nauchno-prakticheskaya revmatologiya. 2010. 2. P. 83–-86. [in Russian].

Van den Hoogen, F., Khanna, D. Fransen, J. [et al.] 2013 classification criteria for systemic sclerosis: an American college of rheumatology / European league against rheumatism collaborative initiative. // Ann Rheum Dis. 2013. 72. – P. 1747–1755.

Klinichnyi protokol nadannia medychnoi dopomohy khvorym iz systemnoiu sklerodermiieiu (SSD) // Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal. 2007. 1 (27). P. 80. (in Ukrainian)

Distler, O., Allanore, Y., Denton, C. P. [et al.] Factors influencing early referral, early diagnosis and management in patients with diffuse cutaneous systemic sclerosis // Rheumatology. 2018. 57. P. 813–817.

Bellando, Randone, S., Guiducci, S., Matucci-Cerinic, M. Very early diagnosis of systemic sclerosis // Pol Arch Med Wewn. 2012. 122 (Suppl 1.). P. 18–23.

Vrancken A., De Langhe E., Westhovens R. [et al.] Difficulties in diagnosis of systemic sclerosis-related interstitial lung disease // Respirology Case Reports. 2015. 3 (3). P. 99–101.

Lepri, G., Bellando, Randone, S., Bruni C. [et al.] Very early and early diagnosis of systemic sclerosis [electronic resource] // Future Medicine. 2013. Access to resourse: https://www.futuremedicine.com/doi/full/10.2217/ebo.13.169.

Bellando Randone, S., Guiducci, S., Matucci-Cerinic, M. Patient subgroups and potential risk factors in systemic sclerosis: is there a possibility of an early diagnosis? // Int. J. Clin. Rheumatol. 2010. 5 (5). P. 555–564.

Meyer, O. C., Fertig, N., Lucas, M. [et al.] Disease subsets, antinuclear antibody profile, and clinical features in 127 French and 247 US adult patients with systemic sclerosis. // The Journal of Rheumatology. 2007. Vol.34 (1). P. 104–109.

Hudson, M., Thombs, B., Baron, M. Time to Diagnosis in Systemic Sclerosis: Is Sex a Factor? // Pol Arthritis & Rheumatism (Arthritis Care & Research). 2009. Vol.61 (2). – P. 274–278.

Опубліковано
2019-06-13
Як цитувати
Golubkina, E., Silenko, I., & Brahmbhatt, H. (2019). Складності у діагностиці системної склеродермії на прикладі клінічного випадку. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (37), 97-103. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2019-37-11