Ведення пацієнта з сімейною комбінованою гіперліпідемією на прикладі клінічного випадку

  • Olha Babii асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-8989-3110
  • Ielizavieta Simonova асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-9637-6050
  • Olga Vasylenko асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
  • Kateryna Prylutcka асистент кафедри загальної та клінічної патології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Лікар функціональної діагностики Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 1, філія «Центр охорони здоров'я» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» https://orcid.org/0000-0002-4555-3245
  • Olena Meleshenko Лікар-кардіолог Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 1, філія «Центр охорони здоров'я» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
Ключові слова: дисліпідемія, сімейна комбінована гіперліпідемія, серцево-судинні захворювання, ішемічна хвороба серця

Анотація

Сімейна комбінована гіперліпідемія належить до найбільш поширених спадкових порушень ліпідного обміну у загальній популяції. Розповсюдженість даної патології становить 0,5 %–2,0 % серед всіх спадкових дисліпідемій. Дане захворювання зазвичай перебігає у комбінації з іншими порушеннями метаболізму, такими як ожиріння, інсулінорезистентність, неалкогольна жирова хвороба печінки, та гіпертензією. Поєднання гіперліпопротеінемії та цукрового діабету 2 типу пояснюється тим, що причиною сімейної комбінованої гіперліпідеміі є спадкова варіабельність генів, зокрема тих, що кодують upstream transcription factor 1. Останній, в свою чергу, контролює близько 40 генів, які пов’язані з обміном ліпідів, вуглеводів, а також з інтенсивністю імунної відповіді. Поліморфізм upstream transcription factor 1 тісно пов'язаний з диліпідемією, порушенням толерантності до глюкози, інсулінорезистентністю, цукровим діабетом 2 типу. Через схожість проявів метаболічного синдрому і сімейної комбінованої гіперліпідеміі, часто це серйозне порушення обміну ліпідів не виявляється і не лікується своєчасно. У даній статті, на прикладі клінічного випадку, ми хочемо звернути увагу практикуючих лікарів на проблему генетично обумовлених причин дисліпідемії, що призводять до раннього розвитку атеросклерозу й серцево-судинних захворювань і, врешті, до передчасної втрати працездатності пацієнта. Наш пацієнт, чоловік 43 роки, був направлений до лікарні зі скаргами на біль у ділянці серця та задишку при незначних фізичних навантаженнях, серцебиття, перебої у роботі серця, набряки нижніх кінцівок та обличчя. У тридцятирічному віці було діагностовано цукровий діабет 2 типу. Протягом останніх 7 років діабет інсулінозалежний, перебіг хвороби тяжкий, за допомогою терапії не вдається досягти цільового рівня глюкози. Протягом 10 років пацієнт також страждає від ессенціальної гіпертензії третього ступеню. У віці 37 років хворий переніс Q-позитивний інфаркт міокарда. Через рік розвився повторний інфаркт міокарда. Сімейний анамнез обтяжений по лінії батька розвитком у молодому віці атеросклерозу та серцево-судинних захворювань, а також діабетом 2 типу. В лабораторних дослідженнях виявлені значний хілез сироватки натщесерце: загальний рівень холестерину 17,75 ммол/л, ліпопротеїди дуже низької щільності 3,41 ммоль/л, ліпопротеїди низької щільності 13,64 ммоль/л, ліпопротеїди високої щільності 0,7 ммоль/л. Також відзначався високий рівень глікемії до 16,6 ммоль/л. На підставі вищевказаних змін встановлено діагноз: «Сімейна комбінована гіперліпідемія (тип 2В за Фредріксоном). Гострий коронарний синдром: нестабільна стенокардія IIB. Постінфарктний (Q-позитивний інфаркт міокарда 2014, 2015) кардіосклероз. Есенціальна гіпертензія III стадії III ступеня. Серцева недостатність з систолічною та діастолічною дисфункцією лівого шлуночку, ФВ 36 %. III функціональний клас NYHA. Стадія D AHA. Кардіоваскулярний ризик 4 (дуже високий). Цукровий діабет 2 типу, інсулінозалежний, тяжкий перебіг. Неалкогольна жирова хвороба печінки, 2 ступеня. Вузловий зоб 1 ступеня, еутиреоїдний стан». Лікування цього пацієнта включало модифікацію способу життя та високі дози гіполіпідемічних препаратів: розувастатин і холінофенофібрат. На жаль, цільові рівні холестерину і тригліцеридів не були досягнуті: мінімальний рівень загального холестерину становив 12,29 ммоль/л, а тригліцеридів – 41,48 ммоль/л. Оцінка ризику, заснована на шкалі SCORE, що використовується в загальній популяції, значно недооцінює реальний ризик серцево-судинної смертності у пацієнта з сімейною комбінованою гіперліпідемією. Поєднання надзвичайно високого рівня холестерину та цукрового діабету 2 типу значно обтяжує хід один одного, у порівняні з ізольованими патологіями.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Olha Babii, асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Ielizavieta Simonova, асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Olga Vasylenko, асистент кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Kateryna Prylutcka, асистент кафедри загальної та клінічної патології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Лікар функціональної діагностики Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 1, філія «Центр охорони здоров'я» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022, провулок Балакірєва, 5, Харків, Україна, 61103

Olena Meleshenko, Лікар-кардіолог Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 1, філія «Центр охорони здоров'я» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

провулок Балакірєва, 5, Харків, Україна, 61103

Посилання

Goff D. C. Jr Dyslipidemia prevalence, treatment, and control in the multi-ethnic study of atherosclerosis (MESA) / D. C. Goff Jr, A. G. Bertoni, H. Kramer [et al.]. // Circulation. – 2006. – No. 113. – P. 647–656.

Karr S. Epidemiology and management of hyperlipidemia / S. Karr. // The American Journal of Managed Care. – 2017. – V. 23, No. 9. – P.139–148.

Gaddi A. Practical guidelines for familial combined hyperlipidemia diagnosis: an up-date / A. Gaddi, A. Cicero, F. Odoo [et al.]. // Vascular health and risk management. – 2007. – No. 3. – P. 877–886.

Bello-Chavolla O. Y. Familial combined hyperlipidaemia: current knowledge, perspectives, and controversies / O. Y. Bello-Chavolla, A. Kuri-García, M. Ríos-Ríos [et al.]. // Revista de Investigación Clínica. – 2018. – No. 70. – P. 224–236.

Skoumas I. Impact of cardiometabolic risk factors on major cardiovascular events in patients with familial combined hyperlipidemia / I. Skoumas, C. Masoura, K. Aznaouridis [et al.]. // Circulation journal. – 2013. – No. 77. – P. 163–168.

Aguilar-Salinas C. Genetic and environmental determinants of the susceptibility of Amerindian derived populations for having hypertriglyceridemia / C. Aguilar-Salinas, T. Tusie-Luna, P. Pajukanta. // Metabolism. – 2014. – No. 63. – P. 887–894.

Brouwers M. The genetics of familial combined hyperlipidaemia / M. Brouwers, M. van Greevenbroek, C. Stehouwer [et al.]. // Nature reviews endocrinology. – 2012. – No. 8. – P. 352–362.

Sentinelli, F. Association of RXR-gamma gene variants with familial combined hyperlipidemia: genotype and haplotype analysis / F. Sentinelli, I. Minicocci, A. Montali [et al.] // Journal of Lipids. 2013. 2013:517943.

2016 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias / A. L. Catapano, I. Graham, G. D. Backer [et al.] // European heart journal. – 2016. – No. 37. – P. 2999–3058.

Опубліковано
2019-06-13
Як цитувати
Babii, O., Simonova, I., Vasylenko, O., Prylutcka, K., & Meleshenko, O. (2019). Ведення пацієнта з сімейною комбінованою гіперліпідемією на прикладі клінічного випадку. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (37), 83-89. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2019-37-09