Двохетапне хірургічне лікування субарахноїдально-паренхіматозного крововиливу із застосуванням ендоваскулярної емболізації аневризми що розірвалася
Анотація
Мета: оптимізація лікування аневризматичного субарахноїдального крововиливу ускладненого формуванням внутрішньомозкової гематоми. Матеріали та методи: Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 101 паціента в гострому періоді розриву церебральних аневризм. Перша група спостережень в якої хірургічне лікування обмежувалося тільки ендоваскулярною оклюзією церебральної аневризми. Хворим другої групи спостережень було проведено багатоетапне хірургічне лікування – ендоваскулярна емболізація церебральної аневризми з подальшим видаленням паренхиматозної гематоми протягом 24-48 годин. Результати: У більшості випадків хірургічне лікування обмежувалося ендоваскулярною емболізацією розірваної аневризми. У 3-х спостереженнях проведено багатоетапне хірургічне лікування – ендоваскулярна емболізація церебральної аневризми з подальшим видаленням внутрішньомозкової гематоми. У двох випадках відзначено позитивну динаміку з регресом неврологічного дефіциту в післяопераційному періоді. В одному спостереженні частковий регрес рухового дефіциту. Висновки: Двохетапне хірургічне лікування субарахноїдально-паренхіматозного крововиливу із застосуванням ендоваскулярної емболізації аневризми що розірвалася з наступною евакуацією гематоми ефективно і може застосовуватися у випадках наявності технічної можливості оклюзії аневризми і компенсованому стані пацієнта.
Завантаження
Посилання
Konovalov A.N., Krylov V.V., Filatov Yu.M. and others. (2006) The recommended protocol for managing patients with subarachnoid hemorrhage due to rupture of cerebral aneurysms // Vopr. neurohir. them. N.N. Burdenko. № 3. P. 3–10.
Nowak G, Schwachenwald D, Schwachenwald R, Kehler U, Müller H, Arnold H. (1998) Intracerebral hematomas caused by aneurysm rupture. Experience with 67 cases // NeurosurgRev. V. 21, № 1. P. 5–9. PubMed PMID: 9584279.
Іohnstedt B.N., Nguyen H.S., Kulwin C.G., and others. (2013) Outcomes for clip ligation and hematoma evacuation associated with 102 patients with ruptured middle cerebral artery aneurysms //World Neurosurg. Sep-Oct. V. 80, № 3–4. Р. 335–41. doi: 10.1016/j.wneu.2012.03.008.
Prat R, Galeano I. (2007) Early surgical treatment of middle cerebral artery aneurysms associated with intracerebral haematoma // Clin. Neurol.Neurosurg. Jun V. 109, № 5, Р. 431–5. Epub 2007 Apr 20. PubMed PMID: 17449171.
de los Reyes K., Patel A., Bederson J.B., FronteraJ.A. (2013) Management of subarachnoid hemorrhage with intracerebral hematoma: clipping and clot evacuation versus coil embolization followed by clot evacuation // J Neurointerv Surg. Mar. V. 5, № 2, P. 99–103. doi: 10.1136/neurintsurg-2011-010204.
Jeong J.H., Koh J.S., Kim E.J., (2007) A less invasive approach for ruptured aneurysm with intracranial hematoma: coil embolization followed by clot evacuation // Korean J. Radiol. Jan-Feb. V. 8, № 1. Р.2–8. PubMed PMID: 17277557.
Tawk R.G., Pandey A., Levy E., Liebman K., Rosenwasser R., Hopkins L.N., Veznedaroglu E. (2010) Coiling of ruptured aneurysms followed by evacuation of hematoma // World Neurosurg. Dec. V. 74, № 6. P. 626–31. doi: 10.1016/j.wneu.2010.06.051.
Salaud C., Hamel O., Riem T., Desal H., Buffenoir K. (2016) Management of aneurysmal subarachnoid haemorrhage with intracerebral hematoma: Is there an indication for coiling first? Study of 44 cases // Interv Neuroradiol. Feb. V. 22, № 1. P. 5–11. doi:10.1177/1591019915617320.
Sehba F.A., Friedrich V. (2015) Early events after aneurysmal subarachnoid hemorrhage // Acta Neurochir Suppl. № 120. P. 23-8. doi: 10.1007/978-3-319-04981-6_4.
10. Tokuda Y., Inagawa T., Katoh Y., Kumano K., Ohbayashi N., Yoshioka H. (1995) Intracerebral hematoma in patients with ruptured cerebral aneurysms // Surg Neurol. Mar. V. 43, № 3. P. 272–7. PubMed PMID: 7792692.
Jeong J.H., Koh J.S., Kim E.J. (2007) A less invasive approach for ruptured aneurysm with intracranial hematoma: coil embolization followed by clot evacuation. // Korean J. Radiol. Jan-Feb. V. 8, № 1. P. 2–8. PubMed PMID: 17277557.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
