Тяжка сполучена травма: аналіз тактики багатоетапного лікування

doi:10.26565/2313-6693-2019-37-04

Mariia Matvieienko асистент кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна http://orcid.org/0000-0002-0388-138X
Nadegda Baranova к.мед.н., асистент кафедри медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії Харківського національного медичного університету
Serhei Matvieienko лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 12 ліжок хворих зі сполученою травмою, КНП «Харківська міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги»,
Yulay Volkova д.мед.н., проф., завідуюч кафедри медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії Харківського національного медичного університету
Tetiana Kozlova к.мед.н., доцент кафедри загальної та клінічної патології, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-0432-6967

DOI: https://doi.org/10.26565/2313-6693-2019-37-04

Ключові слова: Damage control, сполучена травма, етапи хірургічної корекції

Анотація

Вступ. Основні напрямки інтенсивної терапії в гострому періоді політравми базуються на принципах Damage control surgery, Damage control resuscitation, Damage control orthopedics. Метою роботи було проаналізувати результати діагностики, лікування, етапи хірургічної корекції, терміни остаточної стабілізації кісткових уламків. Матеріали та методи. Ретроспективне дослідження історій хвороб 32 пацієнтів, постраждалих від політравми, яка супроводжувалась масивною крововтратою (30-40% дефіцит об’єму циркулюючої крові (ОЦК)) й характеризувалася сполученістю травми. Аналізували клінічні й лабораторні показники, етапи згідно тактики Damage control (DC), результати лікування. Результати. Проаналізовано результати діагностики й лікування 20 (62,5%) чоловіків й 12 (37,5%) жінок, середній вік яких склав 35,22±12,7 років. Відповідно оцінці тяжкості за шкалою ISS постраждалі надходили у тяжкому стані, 26,84±4,1. Рівень свідомості за шкалою ком Глазго (ШКГ) склав 13,5±0,5 балів. При оцінці тяжкості хворих за шкалою APACHE II 14,97±2,78 балів. Ступінь крововтрати відповідала ІІІ-му класу за класифікацією американської колегії хірургів й становила 35,21±4,52% ОЦК. У всіх пацієнтів зареєстровано гемодинамічні ознаки гіповолемії, 25 % - потребували вазопресорної підтримки. В декілька етапів загалом виконано 140 оперативних утручань. У першу добу за життєвими показаннями, з метою зупинки кровотечі й тимчасової імобілізації кінцівок - 114 операцій. За відстроченими показниками в період 2-14 доба - 26 операцій. Висновки: Для оптимізації лікування й зниження ускладнень у таких пацієнтів необхідне подальше вивчення інтенсивної терапії й розробка критеріїв щодо послідовності та термінів багатоетапної оперативної корекції.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Mariia Matvieienko, асистент кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Nadegda Baranova, к.мед.н., асистент кафедри медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії Харківського національного медичного університету

пр. Науки, 4, Харків, Україна, 61022

Serhei Matvieienko, лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 12 ліжок хворих зі сполученою травмою, КНП «Харківська міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги»,

пров. Балакірєва, 3 А, Харків, Україна, 61103

Yulay Volkova, д.мед.н., проф., завідуюч кафедри медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії Харківського національного медичного університету

пр. Науки, 4, Харків, Україна, 61022

Tetiana Kozlova, к.мед.н., доцент кафедри загальної та клінічної патології, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

пл. Свободи, 6, Харків, Україна, 61022

Посилання

Duchesne Juan C., Norman E. McSwain, Bryan A. Cotton et al. (2010) Damage Control Resuscitation: The New Face of Damage Control. J Trauma, 69, 976-990. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e3181f2abc9.

Schnuriger Beat, Inaba Kenji, Barmparas Galinos at al. (2011) A New Survivable Damage Control Model Including Hypothermia, Hemodilution, and Liver Injury. Journal of Surgical Research, 169, 99–105. https://doi.org/10.1016/j.jss.2009.09.027.

Derek J. Roberts, Chad G. Ball, David V. Feliciano, Ernest E. Moore, et al. (2017) History of the Innovation of Damage Control for Management of Trauma Patients: 1902-2016 Annals of Surgery, 265(5), 1034-1044. https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000001803.

S. F. Bagnenko, V. V. Stozharov, A. G. Miroshnichenko (2011) Organizacija i okazanie skoroj medicinskoj pomoshhi postradavshim v dorozhno-transportnyh proisshestvijah [Managing and providing emergency medical care to traffic accident victims]. Saint-Petersburg, 400. [in Russian].

Pape H. (2019) Damage-Control Orthopaedic Surgery in Polytrauma: Influence on the Clinical Course and Its Pathogenetic Background. European Instructional Course Lectures, G. Bentley, 9, 67–74.

Pape H., Rixen D., Morly J., et al. (2007) Impact of the Method of initial stabilization for femoral shaft fractures in patients with multiple injuries at risk for complications (Borderline patients). Annals of Surgery, 246(3), 491-501. https://doi.org/10.1097/SLA.0b013e3181485750.

Prin M. and Li G. (2016) Complications and in-hospital mortality in trauma patients treated in intensive care units in the United States, 2013. Injury Epidemiology, 3(18), 2–10. https://doi.org/10.1186/s40621-016-0084–5.

Advanced trauma life support: student course manual (9th ed) (2012) American College of Surgeons Committee on Trauma. – Illinois: American College of Surgeons, 366.