АБДОМІНАЛЬНИЙ КОМПАРТМЕНТ СИНДРОМ У ОПІКОВИХ ХВОРИХ
Анотація
Внутрішньочеревна гіпертензія і абдомінальний компартмент синдром тісно пов'язані з захворюваністю і смертністю серед критично хворих і уражених. Уникаючи або проводячи адекватне лікування цих потенційно небезпечних для життя станів можна поліпшити результати лікування пацієнтів. Незважаючи на досить велику кількість спеціальних публікацій, присвячених даній проблемі, дуже мало уваги приділяється абдомінальному компартмент синдрому у хворих з важкою термічною травмою. У ряді досліджень показано, що важкі опіки є фактором ризику розвитку внутрішньочеревної гіпертензії. Великі обсяги інфузійної терапії, що використовуються при лікуванні важкої опікової травми, додатково привертають пацієнтів до збільшення внутрішньочеревного тиску. Частота розвитку інтраабдомінальної гіпертензії у хворих з тяжкою термічною травмою становить, за даними різних авторів 57,8–82,6 %. Летальність, пов'язана з внутрішньочеревної гіпертензією при великих опіках досить висока після виникнення поліорганної дисфункції. Мета даної роботи – зібрати і проаналізувати проблему абдомінальної гіпертензії у опікових хворих, а також зробити висновки щодо профілактики даного стану і поліпшенню результатів лікування постраждалих з важкою термічною травмою.
Внутрішньо абдомінальна гіпертензія є частим ускладненням при важких опікових хворих, які потребують масової рідинної реанімації. Розвиток ГКС у опікових хворих пов'язаний з високою смертністю. Профілактика, раннє виявлення та належне управління можуть уникнути цього зазвичай фатального ускладнення. Об'єм рідинної реанімації безпосередньо відповідає за розвиток ГКС у хворих з тяжким спаленням. Таким чином, оптимальна рідинна реанімація може бути найкращою профілактикою ІАГ та ГКС.
Завантаження
Посилання
Malbrain M.L., Cheatham M.L., Kirkpatrick A. et al. Results from the International Conference of Experts on Intraabdominal Hypertension andAbdominal Compartment Syndrome. I. Definitions // Intensive Care Med. – 2006. – Vol. 32 (11). –P. 1722–1732.
Schein M., Rogers P.N. Schein‘s common sense emergency abdominal surgery. Second Edition / M. Schein. – Springer-Verlag, Berlin, Heidelberg, New York. 2005. – 469 p.
Cheatham ML, Malbrain ML, Kirkpatrick A et al.: Results from the International Conference of Experts on Intra−abdominal Hypertension and Abdominal Compartment Syndrome. II. Recommendations // Intensive Care Med. – 2007. 33. P. 951−962.
Kirkpatrick AW, Roberts DJ, De Waele J at al. Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome: updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome // Intensive Care Med. – 2013. – Vol. 39(7). – P.1190– 206.
Newcombe J, Mathur M, Eike JC. Abdominal compartment syndrome in children // Crit Care Nurse. – 2012. – Vol. 32. – P. 51–61.
Schein M, Ivatury R. Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome // Br J Surg. 1998. 85. P. 1027–1028.
Saaiq M. Abdominal compartment syndrome // J Postgraduate Med Inst. 2006. – Vol. 20. – P. 297–301.
Sun K, Hancock BJ, Logsetty S. Ischemic bowel as a late sequela of abdominal compartment syndrome secondary to severe burn injury // Plast Surg (Oakv). – 2015. – Vol. 23(4). – P. 218–220.
Vegar-Brozovic V, Stoic-Brezak J. Pathophysiology of abdominal compartment syndrome // Transplant Proc. – 2006. – Vol. 38. – P. 833–835.
Kirkpatrick AW, Ball CG, Nickerson D, D‘Amours SK. Intraabdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome in burn patients // World J Surg. – 2009. – Vol. 33. – P. 1142−1149.
Demling RH. The burn edema process: Current concepts // J Burn Care Rehab. – 2005. – Vol. 26. – P. 207–227.
Kremer T, Harenberg P, Hernekamp F, Riedel K, Gebhardt MM, Germann G, Heitmann C, Walther A. High-dose vitamin C treatment reduces capillary leakage after burn plasma transfer in rats // J Burn Care Res. – 2010. – Vol. 31. – P. 470–479.
Ball CG, Kirkpatrick AW, Karmali S et al.: Tertiary abdominal compartment syndrome in the burn injured patient // J Trauma. – 2006. – Vol. 61. – P. 1271−1273.
Azzopardi EA, McWilliams B, Iyer S, Whitaker IS: Fluid resuscitation in adults with severe burns at risk of secondary abdominal compartment syndrome — an evidence based systematic review // Burns. – 2009. – Vol. 35. – P. 911−920.
Oda J, Yamashita K, Inoue T et al.: Acute lung injury and multiple organ dysfunction syndrome secondary to intra-abdominal hypertension and abdominal decompression in extensively burned patients // J Trauma – 2007. – Vol. 62. – P. 1365−1369.
Ruiz-Castilla M, Barret JP, Sanz D, Aguilera J, Serracanta J, García V, Collado JM. Analysis of intraabdominal hypertension in severe burned patients: the Vall d'Hebron experience // Burns. – 2014. – Vol. 40(4). – P. 719–724.
Mbiine R, Alenyo R, Kobusingye O at al. Intra-abdominal hypertension in severe burns: prevalence, incidence and mortality in a sub-Saharan African hospital // Int J Burns Trauma. – 2017. – Vol. 7(6). – P. 80–87.
Malbrain ML, De Keulenaer BL, Oda J at al. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in burns, obesity, pregnancy, and general medicine // Anaesthesiol Intensive Ther. – 2015. – Vol. 47(3). – P. 228–240.
Wise R, Jacobs J, Pilate S at al. Incidence and prognosis of intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in severely burned patients: Pilot study and review of the literature // Anaesthesiol Intensive Ther. – 2016. – Vol. 48(2). – P. 95–109.
Strang SG, Van Lieshout EM, Breederveld RS, Van Waes OJ. A systematic review on intra-abdominal pressure in severely burned patients // Burns. – 2014. – Vol. 40(1). – P. 9–16.
Ivy M. E. et al. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in burn patients // J. Trauma. – 2000. – No. 49. – P. 387–391.
Oda J, Yamashita K, Inoue T et al.: Resuscitation fluid volume and abdominal compartment syndrome in patients with major burns // Burns. – 2006. – Vol. 32. – P. 151−154.
McBeth PB, Sass K, Nickerson D, Ball CG, Kirkpatrick AW. A necessary evil? Intra-abdominal hypertension complicating burn patient resuscitation // J Trauma Manag Outcomes. – 2014. – Vol. 8: 12.
Ramirez JI, Sen S2, Palmieri TL, Greenhalgh DG. Timing of Laparotomy and Closure in Burn Patients with Abdominal Compartment Syndrome: Effects on Survival // J Am Coll Surg. – 2018. – Vol. 226(6). – P.1175–1180.
Talizin TB, Tsuda MS, Tanita MT, Kauss IAM, Festti J, Carrilho CMDM, Grion CMC, Cardoso LTQ. Acute kidney injury and intra-abdominal hypertension in burn patients in intensive care // Rev Bras Ter Intensiva. – 2018. – Vol. 30(1). – P. 15-20.
Holodinsky JK, Roberts DJ, Ball CG, Blaser AR, Starkopf J, Zygun DA, et al. Risk factors for intraabdominal hypertension and abdominal compartment syndrome among adult intensive care unit patients: a systematic review and meta-analysis // Crit Care. – 2013. – Vol. 17(5). – R. 249.
Kollias S, Stampolidis N, Kourakos P, Mantzari E, Koupidis S, Tsaousi S, Dimitrouli A, Atiyeh B, Castana O. Abdominal compartment syndrome (ACS) in a severely burned patient // Ann Burns Fire Disasters. – 2015. – Vol. 28(1). – P. 5–8.
Regli A, De Keulenaer B, De Laet I, Roberts D, Dabrowski W, Malbrain ML. Fluid therapy and perfusional considerations during resuscitation in critically ill patients with intra-abdominal hypertension // Anaesthesiol Intensive Ther. – 2015. – Vol. 47(1). – P. 45–53.
Burke BA, Latenser BA: Defining Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in acute thermal injury: a multicenter survey // J Burn Care. – 2008. – Vol. 29. – P. 580−584.
Wassermann D. Systemic complications of extended burns // Ann Chir Plast Esthet. – 2001. – Vol. 46, No. 3. – P. 196–209.
Fujita T. Fluid resuscitation for burn patients at risk for abdominal complications // J Am Coll Surg. – 2013. – Vol. 216(5). – P. 1027.
Tuggle D, Skinner S, Garza J, Vandijck D, Blot S. The abdominal compartment syndrome in patients with burn injury // Acta Clin Belg. – 2007. – Vol. 62 (1). – P .136–40.
Saffle JI. The phenomenon of ―fluid creep‖ in acute burn resuscitation // J Burn Care Res. – 2007. – Vol. 28. – P. 382–395.
Atiyeh BS, Dibo SA, Ibrahim AE, Zgheib ER. Acute burn resuscitation and fluid creep: it is time for colloid rehabilitation // Ann Burns Fire Disasters. – 2012. – Vol. 25. – P. 59–65.
Markell KW, Renz EM, White CE at al. Abdominal complications after severe burns // J Am Coll Surg. – 2009. – Vol. 208. – P. 940–949.
Hayek S, Ibrahim A, Abu Sittah G, Atiyeh B. Burn resuscitation: is it straightforward or a challenge? // Ann Burns Fire Disasters. – 2011. – Vol. 24(1). – P. 17–21.
Hobson KG, Young KM, Ciraulo A, Palmieri TL, Greenhalgh DG. Release of abdominal compartment syndrome improves survival in patients with burn injury // J Trauma. – 2002. – Vol. 53. – P. 1129–1134.
Greenhalgh DG. Burn resuscitation: the results of the ISBI/ABA survey // Burns. – 2010. – Vol. 36(2). – P. 176–182.
Abu-Sittah GS, Sarhane KA, et al. Cardiovascular dysfunction in burns: review of the literature // Ann Burns Fire Disasters. – 2012. – Vol. 25. – P. 26–37.
O‘Mara MS, Slater H, Goldfarb IW, Caushaj PF. A prospective, randomized evaluation of intraabdominal pressures with crystalloid and colloid resuscitation in burn patients // J Trauma. – 2005. – Vol. 58. – P. 1011−1018.
Horton JW, Maass DL, White J, Sanders B. Hypertonic saline–dextran suppresses burn–related cytokine secretion by cardiomyocytes // Am J Physiol Heart Circ Physiol. – 2001. – Vol. 280, Suppl. 4. – P. 1591– 1601.
Lytovchenko AN, Tsogoev AA, Grigorieva TG, Oleynik GA. Infusionnaya terapia ojogovogo shoka – eshcho raz ob izvestnom // Medicina neotlojnyh sostoyaniy. – 2012. – No. 4(43). – P. 9–13.
Endorf FW, Dries DJ. Burn resuscitation // Scand J Trauma Resusc Emerg Med. – 2011. – Vol. 19:69. – P. 32–41.
De Keulenaer B, Regli A, De Laet I at al. What's new in medical management strategies for raised intraabdominal pressure: evacuating intra-abdominal contents, improving abdominal wall compliance, pharmacotherapy, and continuous negative extra-abdominal pressure // Anaesthesiol Intensive Ther. – 2015. – Vol. 47(1). – P. 54–62.
Horton JW. Free radicals and lipid peroxidation mediated injury in burn trauma: the role of antioxidant therapy // Toxicology. – 2003. – Vol. 189, N1–2. – P. 75–88.
Tanaka H, Matsuda T, Miyagantani Y, Yukioka T, Matsuda H, Shimazaki S. Reduction of resuscitation fluid volumes in severly burned patients using ascorbic acid administration: A randomized, prospective study // Arch Surg. – 2000. – Vol. 135(3). – P. 326–331.
Kacmaz A, Polat A, User Y, Tilki M, Ozkan S, Sener G: Octreotide: a new approach to the management of acute abdominal hypertension // Peptides. – 2003. – Vol. 24. – P. 1381−1386.
Cheatham ML, Safcsak K: Percutaneous catheter decompression in the treatment of elevated intraabdominal pressure // Chest. – 2011. – Vol. 140. – P. 1428−1435.
Latenser BA, Kowal-Vern A, Kimball D at al. A pilot study comparing percutaneous decompression with decompressive laparotomy for acute abdominal compartment syndrome in thermal injury // J Burn Care Rehabil. – 2002. – Vol. 23. – P. 190−195.
Coccolini F, Roberts D, Ansaloni L at al. The open abdomen in trauma and non-trauma patients: WSES guidelines // World J Emerg Surg. – 2018. – Vol. 13:7.
Cheatham ML, Safcsak K, Brzezinski SJ, Lube MW. Nitrogen balance, protein loss, and the open abdomen // Crit Care Med. – 2007. – Vol. 35. – P. 127−131.
Casaer MP, Wilmer A, Hermans G, Wouters PJ, Mesotten D, Van den Berghe G. Role of disease and macronutrient dose in the randomized controlled epanic trial: a post hoc analysis // Am J Respir Crit Care Med. – 2013. – Vol. 187. – P. 247−255.
Reintam Blaser A, Starkopf J, Alhazzani W at al. Early enteral nutrition in critically ill patients: ESICM clinical practice guidelines // Intensive Care Med. – 2017. – Vol. 43(3). – P.380–398.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
