ПОКАЗНИКИ ГЕМОДИНАМІКИ ПІСЛЯ АБЛЯЦІЇ ФІБРИЛЯЦІЇ ТА/АБО ТРІПОТІННЯ ПЕРЕДСЕРДЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО КЛАСУ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

  • Tetyana Zolotarova Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-6226-6769
  • Oleksander Bilchenko Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: показники гемодинаміки, фібриляція передсердь, радіочастотна абляція, функціональний клас, серцева недостатність

Анотація

Вивчені показники гемодинаміки до та після абляції при фібриляції та/або тріпотінні передсердь в залежності від функціонального класу хронічної серцевої недостатності у 74 хворих. Виявлено, що пацієнти I функціонального класу хронічної серцевої недостатності мають значно нижчий розмір лівого передсердя у порівнянні з III функціональним класом, що пов'язано з кращою ефективністю радіочастотної абляції у віддалений період. У пацієнтів I та III функціонального класу хронічної серцевої недостатності спостерігається збільшення тривалості QTc в гострому періоді радіочастотної абляції, що може використовуватися як незалежний предиктор рецидиву аритмії.

Рівні частоти серцевих скорочень і пульсу зменшуються в I і III функціональному класі хронічної серцевої недостатності в гострому періоді радіочастотної абляції; систолічний і діастолічний артеріальний тиск, QRS, кінцевий діастолічний і лівий шлуночок діастолічний діаметр лівого шлуночка не змінюються після радіочастотної абляції.

Пацієнт I та III функціонального класу хронічної серцевої недостатності мають збільшення тривалості QTc в гострому періоді радіочастотної абляції, що може бути використано як незалежний предиктор рецидиву аритмії.

Пацієнти з I функціональним класом хронічної серцевої недостатності мають значно нижчий розмір лівого передсердя порівняно з III функціональним класом хронічної серцевої недостатності, що пов'язано з кращим результатом ефективності радіочастотної абляції в пізній період.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Tetyana Zolotarova, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

площа Свободи, 6, Харків, 61022, Україна

Oleksander Bilchenko, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

площа Свободи, 6, Харків, 61022, Україна

Посилання

Luong C. Atrial Fibrillation and Heart Failure: Cause or Effect? / C. Luong, M. Barnes, T. Tsang. // Current Heart Failure Reports. – 2014. – No. 11. – p. 463–470.

2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS The Task Force for the management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) [Electronic source] // European Heart Journal. – 2016. – Link: http://eurheartj.oxfordjournals.org/content/ehj/early/2016/09/08/eurheartj.ehw210.full.pdf

Worldwide Epidemiology of Atrial Fibrillation: A Global Burden of Disease 2010 Study / [S. Chugh, R. Havmoeller, K. Narayanan et al.]. // Circulation. – 2013. – No. 129. – P. 837–847.

Estimates of Current and Future Incidence and Prevalence of Atrial Fibrillation in the U.S. Adult Population / [S. Colilla, A. Crow, W. Petkun et al.]. // The American Journal of Cardiology. – 2013. – No. 112. – P. 1142–1147.

Common atrial fibrillation risk alleles at 4q25 predict recurrence after catheter-based atrial fibrillation ablation / [M. Shoemaker, R. Muhammad, B. Parvez et al.]. // Heart Rhythm. – 2013. – No. 10. – P. 394– 400.

Radiofrequency catheter ablation is effective for atrial fibrillation patients with hypertrophic cardiomyopathy by decreasing left atrial pressure / [I. Hiroki, N. Yukiko, O. Noboru et al.]. // Journal of Arrhythmia. – 2017. – No. 33. – P. 256–261.

Right Atrial Volume Is Superior to Left Atrial Volume for Prediction of Atrial Fibrillation Recurrence After Direct Current Cardioversion / [C. Luong, D. J. Thompson, M. Bennett et al.]. // The Canadian journal of cardiology. – 2015. – No. 31. – P. 29–35.

The association of chronic atrial fibrillation with right atrial dilatation and left ventricular dysfunction in the elderly / H.Xiao, S. Rizvi, D. McCrea, B. Kaufman. // Medical science monitor: international medical journal of experimental and clinical research. – 2004. – No. 10. – P. 16–20.

Good responders to catheter ablation for long-standing persistent atrial fibrillation: Clinical and genetic characteristics / [Park J., Lee J., Yang P. et al.]. // Journal of Сardiology. – 2017. – No. 69. – P. 584–590.

Functional class of chronic heart failure and clinical features of patients with permanent pacemakers / I. M. Kolomytseva, D. E. Volkov, D. O. Lopin, M. I. Yabluchansky. // The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, series «Medicine». – 2014. – No. 27. – P. 5–9.

Associations between cardiac fibrosis and permanent atrial fibrillation in advanced heart failure. / [B. Aldhoon, T. Kučera, N. Smorodinová et al.]. // Physiological research. – 2013. – No. 62. – P. 247–255.

Right atrial indexed volume in healthy adult population: reference values for two-dimensional and threedimensional echocardiographic measurements / [J. Moreno, L. Perez de Isla, N. Campos et al.]. // Echocardiography. – 2013. – No. 30. – P. 667–671.

Genetic loci associated with atrial fibrillation: relation to left atrial structure in the Framingham Heart Study / [J. Magnani, X. Yin, D. McManus et al.]. // Journal of the American Heart Association. – 2014. – No. 3. – P. e000616–e000616.

QTc interval predicts outcome of catheter ablation in paroxysmal atrial fibrillation patients with type 2 diabetes mellitus / Ning Ma, Xiao-yan Wu, Chang-sheng Ma et al.]. // Journal of Huazhong University of Science and Technology. – 2016. – No. 36(5). – P. 646–652.

Functional parameters of blood circulation in first three months after radiofrequency ablation of atrial fibrillation and flutter / [M. Brynza, A. Bilchenko, E. Makharynska et al.]. // Georgian medical news. – 2018. – No. 279. – P. 73–79.

The QT interval as a Noninvasive Marker of Atrial Refractoriness / [K. Nguyen, R. Gladstone, J. Dukes et al.]. // Pacing and clinical electrophysiology. – 2016. – No. 39(12). – P. 1366–1372.

Опубліковано
2019-01-08
Як цитувати
Zolotarova, T., & Bilchenko, O. (2019). ПОКАЗНИКИ ГЕМОДИНАМІКИ ПІСЛЯ АБЛЯЦІЇ ФІБРИЛЯЦІЇ ТА/АБО ТРІПОТІННЯ ПЕРЕДСЕРДЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФУНКЦІОНАЛЬНОГО КЛАСУ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (36), 52-57. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2018-36-08
Номер
Розділ
Clinical Research