CANDIDA ALBICANS ТА STAPHYLOCOCCUS AUREUS КО-ІНФЕКЦІЯ У МИШЕЙ ПІСЛЯ АНТИБІОТИКО-ІНДУКОВАНОГО ДИСБІОЗУ
Анотація
Мікробні взаємодії в біоплівках двох видів мікроорганізмів, Staphylococcus aureus і Candida albicans, є актуальною темою дослідження, враховуючи значний внесок останніх у розвиток внутрішньолікарняних інфекцій. Тому метою нашого дослідження стало вивчення взаємодії опортуністичних C. albicans і S. aureus in vivo та in vitro як за участю нормальної мікрофлори, так і у мишей з антибактеріальним дисбіозом. Вивчення вищенаведених взаємодій проводили на 100 білих самцях мишей вагою близько 18 г in vivo і in vitro з використанням мазків, отриманих з вирощуваних змішаних культур C. albicans і S. aureus, і японського трансмісійного електронного мікроскопа JEM 1400 з метою електронно-мікроскопічного дослідження мікроорганізмів. Здорові миші, якы сформулювали контрольні групи, і миші з викликаним антибіотиками дисбіозом (після введення ванкоміцину, гентаміцину, ампіциліну) були розділені на групи для створення моно- і асоціативної інфекції: групі Ι вводили 1×107 КУО C. albicans, II групі – 1×108 КУО S. aureus і III групі – суміш зазначених концентрацій C. albicans і S. aureus в тій же пропорції. Мікроорганізми, що спричиняли моноінфекцію, виділялися з організму тварин, які отримували антибіотики до кінця експерименту в великих кількостях, на відміну від таких у здорових мишей. Спільна інокуляція цих мікробів в тій же дозі тваринам (коінфекція), яким вводили антибіотики, виявилася для них фатальною, тоді як in vitro був помітний клітинний зв'язок між клітинами C. albicans vs. S. aureus. Як бачимо, така бактеріально-грибкова коінфекция істотно знижує ефективність антибактеріальної терапії і ймовірність успішного лікування, та не може бути проігнорована при виборі відповідного лікування.
Завантаження
Посилання
Ahtarieva A. A., Savchenko T. A., Gabidullin Z. G., Kamalova A. A. Sravnitelnoe izuchenie agemolitichsekoj aktivnosti monokultur , i ih sokultiviruemyh variacij. // Problemy Med. Mikologii, – 2014. tom 16. – No. 2, – p. 41.
Lof M., Janus M., Krom B. Metabolic interactions between bacteria and fungi in commensal oral biofilms // Journal of Fungi. – 2017. – Т. 3. – No. 3. – p. 40.
Van Dijck P., Jabra-Rizk M. A. Fungal–Bacterial Interactions: In Health and Disease // Candida albicans: Cellular and Molecular Biology. – Springer, Cham, 2017. – p. 115–143.
Gilbert J. A. et al. Current understanding of the human microbiome // Nature medicine. – 2018. – Т. 24. – No. 4. – p. 392.
Zelezniak A. et al. Metabolic dependencies drive species co-occurrence in diverse microbial communities // Proceedings of the National Academy of Sciences. – 2015. – p. 201421834.
Kozlov L. B., Saharov S. P., Dic E. V. Rol mikrobnyh associacij v infekcionnoj patologii cheloveka. // Zh. Fundamentalnye issledovaniya, – 2013. – No. 9, (chast 3). – s. 366–370.
Lloyd-Price J. et al. Strains, functions and dynamics in the expanded Human Microbiome Project // Nature. – 2017. – Т. 550. – No. 7674. – p. 61.
Lynch S. V., Pedersen O. The human intestinal microbiome in health and disease // New England Journal of Medicine. – 2016. – Т. 375. – No. 24. – p. 2369–2379.
Brian M. Peters, Mairi C. Noverr. Candida albicans –Staphylococcus aureus polymicrobial peritonits modulates host innate immunity. // Infect.Immun., june 2013., vol.81, – No. 6, – p.2178–2189.
Ellepola A. N. B., Samaranayake L. P., Khan Z. U. Extracellular phospholipase production of oral Candida albicans isolates from smokers, diabetics, asthmatics, denture wearers and healthy individuals following brief exposure to polyene, echinocandin and azole antimycotics // brazilian journal of microbiology. – 2016. – Т. 47. – No. 4. – p. 911–916.
Mayer F. L., Wilson D., Hube B. Candida albicans pathogenicity mechanisms // Virulence. – 2013. – Т. 4. – No. 2. – p. 119–128.
Lohse M. B. et al. Development and regulation of single-and multi-species Candida albicans biofilms // Nature Reviews Microbiology. – 2018. – Т. 16. – No. 1. – p. 19.
Hall C. W., Mah T. F. Molecular mechanisms of biofilm-based antibiotic resistance and tolerance in pathogenic bacteria // FEMS Microbiology Reviews. – 2017. – Т. 41. – No. 3. – p. 276–301.
Kong E. F. et al. Commensal protection of Staphylococcus aureus against antimicrobials by Candida albicans biofilm matrix // MBio. – 2016. – Т. 7. – No. 5. – p. e01365-16.
Zago C. E. et al. Dynamics of biofilm formation and the interaction between Candida albicans and methicillin-susceptible (MSSA) and-resistant Staphylococcus aureus (MRSA) // PLoS One. – 2015. – Т. 10. – No. 4. – p. e0123206.
De Brucker K. et al. Fungal β-1, 3-glucan increases ofloxacin-tolerance of Escherichia coli in a polymicrobial E. coli–Candida albicans biofilm // Antimicrobial agents and chemotherapy. – 2015. – p. AAC. 04650-14.
Krause J., Geginat G., Tammer I. Prostaglandin E2 from Candida albicans stimulates the growth of Staphylococcus aureus in mixed biofilms // PloS one. – 2015. – Т. 10. – No. 8. – p. e0135404.
Allison D. L. et al. Candida-Bacteria Interactions: Their Impact on Human Disease // Microbiology spectrum. – 2016. – Т. 4. – No. 3.
Kong E. F. et al. Modulation of Staphylococcus aureus response to antimicrobials by the Candida albicans quorum sensing molecule farnesol // Antimicrobial agents and chemotherapy. – 2017. – p. AAC. 01573– 17.
Schlecht L. M. et al. Systemic Staphylococcus aureus infection mediated by Candida albicans hyphal invasion of mucosal tissue // Microbiology. – 2015. – Т. 161. – No. 1. – p. 168–181.
Hoyer L. L., Cota E. Candida albicans agglutinin-like sequence (Als) family vignettes: a review of Als protein structure and function // Frontiers in microbiology. – 2016. – Т. 7. – p. 280.
Lin Y. J., Alsad L., Vogel F, Koppar Sh., Nevarez L., Auguste F., Seymour J. et al. Interactions between Candida albicans and Staphylococcus aureus within mixed species biofilms. // Bios, 2013, Vol., 84, No. 1, p. 30–39.
Kean R. et al. Candida albicans mycofilms support Staphylococcus aureus colonization and enhances miconazole resistance in dual-species interactions // Frontiers in microbiology. – 2017. – Т. 8. – p. 258.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія Медицина має такі умови авторського права:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію разом із роботою, яка одночасно ліцензується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи з підтвердженням її початкової публікації в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується публікувати свої роботи в Інтернеті до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до раннього та більшого цитування опублікованої роботи.
