ПИТОМА ВАГА ПАЦІЄНТІВ ІЗ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ В ГРУПАХ ТЕРМІНУ ПОДОВЖЕНОГО ЗА ДОБУ ІНТЕРВАЛУ QTc ЗА ДАНИМИ АМБУЛАТОРНОГО МОНІТОРУВАННЯ ЕКГ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КЛІНІЧНИХ ОЗНАК

  • N. E. Tselik Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-6658-8359
  • M. I. Yabluchansky Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-4512-6729
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, подовжений інтервалу QTс, амбулаторне моніторування ЕКГ, типи добового профілю артеріального тиск

Анотація

Проведено вивчення питомої ваги у 82 пацієнтів з АГ в групах різного терміну подовженого за добу інтервалу QTс за даними АМ ЕКГ в залежності від клінічних ознак. В залежності від терміну подовженого QTс за добу пацієнтів відносили до однієї з трьох груп: група 1 – термін подовженого за добу інтервалу QTс від 0 до 33,3 %, група 2 – від 33,4 до 66,6 %, група 3 – від 66,6 до 100 %. Визначалася питома вага пацієнтів з АГ в групах терміну подовженого інтервалу QTс в залежності від віку, статі, ваги пацієнтів, типу циркадного індексу ЧСС, стадії, ступеню та давності ГХ, наявності ішемічної хвороби серця, ФК і стадії ХСН та цукрового діабету. За даними АМ ЕКГ подовжений інтервал QТс має місце у кожного пацієнта з АГ, при цьому з рівнем підвищення від 0 до 33,3 % від доби він виявлється у 76 %, з 33,4 до 66,6 % – у 16% і з 66,7 до 100 % – у 8 % пацієнтів. Існування подовженого інтервалу QТс у кожного пацієнта свідчить, що в його аналізі необхідно грунтуватися на даних АМ ЕКГ з урахуванням, окрім самого подовження, його терміну за добу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

N. E. Tselik, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

площа Свободи, 6, Харків, 61022, Україна

M. I. Yabluchansky, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

площа Свободи, 6, Харків, 61022, Україна

Посилання

Rekomendatsii Yevropeiskoi Asotsiatsii hipertenzii ta Yevropeiskoi Asotsiatsii kardiolohiv (ESH / ESC) po likuvanniu AH, 2013.

Rekomendatsii Ukrainskoi Asotsiatsii kardiolohiv z profilaktyky ta likuvannia arterialnoi hipertenzii. Posibnyk do Natsionalnoi prohramy profilaktyky i likuvannia arterialnoi hipertenzii. – K.: PP VMB; 2008. – 80 s.

Diagnostyka ta likuvannia extrasystolii ta parasystolii // Rekomendatsii Robochoii grupy z poryshen rytmu sertsa Asotsiatsiia kardiolohiv Ukrainy: Kyiv, 2012 r. – S.20–21.

Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy. Likuvannia shlunochkovykh porushen sertsia ta profilaktyka raptovoi sertsevoi smerti: Kyiv, 2009 r. – S.43–45.

Yabluchanskyi N.Y., Martynenko A.V., Martymianova L.A. Ambulatornaia elektrokardyohrafyia / Seryia: dlia nastoiashchykh vrachei. – Kh.: – KhNU imeni. V. N. Karazyna, 2015, S. 113.

Breidthardt T., Christ M., Matti M. et al. QRS and QTc interval prolongation in the prediction of longterm mortality of patients with acute destabilised heart failure // Ibid. – 2007. – Vol. 93. – P. 1093–1097.

Grigioni F., Piovaccari G., Boriani G. Prolonged QRS and QTc interval and mortality // Heart. – 2007. – Vol 93(9). – P. 1093–1097.

Rozpodil tryvalosti intervalu QTc za danymy ambulatornoho monitoryvannia ЕКG u khvorykh z hypertonichnoiu khvoroboiu v zalezhnosti vid klinichnykh proiaviv. / Tselik N. E., Shmidt O. Y., Martinenko O. V., Yabluchansky M. I. // Kafedra vnutrishnoi meditsyna Kharkivskogo natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, Ukraina // Visnyk Kharkivskogo natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, Seriia «Medicina». – 2017. – No. 33.

Hiroshi M. The QT syndromes: long and short / M. Hiroshi, W. Jiashin, P. Douglas // Lancet. – 2008. – No. 372. – C. 750–763.

Moss A. Long QT syndrome / A. Moss J. Robinson // Heart Dis Stroke. – 1992. - No. 1. – C.309–314.

Kovalenko V. M. Kerivnytstvo po kardiologii. Chastyna 3, 2008 / V. М. Kovalenko, E. P. Svischenko, U. М. Sirenko. – К.: МОRІОN, 2010. – S. 262–269.

Relationship of electrocardiographic repolarization measures to echocardiographic left ventricular mass in men with hypertension / K. Porthan, J. Virolainen, T. Hiltunen, M. Viitasalo, H. Vaananen, J. Dabek,

T. Hannila-Handelberg, L. Toivonen, M. Nieminen, K. Kontula, L. Oikarinen [et al.] // J. Hypertens. – 2007. – C. 1951–1957.

Klinichni proiavy arterialnoii hipertenzii za riznyh diapazoniv tryvalosti intervalu QTc ЕКG. / Tselik N. E., Shevchuk М. I., Martynenko О. V. // Kafedra vnutrishnioii medytsiny Kharkivskoho natsionalnoho universitetu imeni V. N. Karazina, Ukraiina // Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universitetu imeni V.N. Karazina, Seriia «Medytsina». – 2015. – No. 30. – S. 41–44.

Pellerin D. Separation of autonomic tone and heart rate influences on ventricular repolarization variations using selected 24-hour electrocardiographic data in patients with heart failure / D. Pellerin, P. Maison-Blanche, J. S. Hermida, [et al.] // Ibid. – Р. 282.

Kulyk V. L., Yabluchansky M. I. Interval QT v kardiolohichnii klinitsi. / «Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universitetu» – Kh.: – KhNU imeni V. N. Karazina, 2009. – No. 879. – S. 73–96.

Опубліковано
2018-06-29
Як цитувати
Tselik, N. E., & Yabluchansky, M. I. (2018). ПИТОМА ВАГА ПАЦІЄНТІВ ІЗ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ В ГРУПАХ ТЕРМІНУ ПОДОВЖЕНОГО ЗА ДОБУ ІНТЕРВАЛУ QTc ЗА ДАНИМИ АМБУЛАТОРНОГО МОНІТОРУВАННЯ ЕКГ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КЛІНІЧНИХ ОЗНАК. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Медицина», (35), 66-71. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2018-35-10