ЗУСТРІЧНІ ПОЗОВИ ДЕРЖАВ ЩОДО ESG ТА ШКОДИ ДОВКІЛЛЮ В ПРАКТИЦІ ICSID: АНАЛІЗ НОВИХ ПРОЦЕДУРНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗА ПРАВИЛАМИ 2022 РОКУ

Анотація

Вступ. У статті висвітлено проблему асиметрії міжнародного інвестиційного арбітражу, де держави переважно виступають у ролі відповідачів за позовами іноземних інвесторів. Актуальність дослідження зумовлена двома ключовими тенденціями: глобальним посиленням стандартів Екологічного, Соціального та Корпоративного управління (ESG), що спонукає держави до активного регулювання, та наймасштабнішою за останні десятиліття реформою Арбітражного регламенту Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (ICSID), яка набула чинності у 2022 році. Метою статті є комплексний аналіз того, як нові процедурні правила ICSID створюють додаткові можливості для держав ефективно використовувати інструмент зустрічного позову для притягнення інвесторів до відповідальності за завдання шкоди довкіллю та недотримання стандартів ESG. Методологічну основу дослідження склали формально-юридичний, порівняльно-правовий методи та аналіз ключової арбітражної практики.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Зазначено, що фундаментальні юрисдикційні перешкоди для зустрічних позовів, закладені у статті 46 Вашингтонської конвенції (вимоги щодо «згоди» сторін та «прямого зв'язку» з предметом спору), залишаються незмінними, оскільки реформа торкнулася лише процедурного регламенту, а не самої Конвенції. Проаналізовано ключову доктринальну дихотомію, що склалася в арбітражній практиці щодо тлумачення згоди інвестора, на прикладі справ Roussalis v. Romania (вузький підхід, що вимагає прямої згоди в міжнародній інвестиційній угоді) та Goetz v. Burundi (ширкий підхід, що визнає імпліцитну згоду через сам факт ініціювання арбітражу). Показано, що зростання ролі ESG та успішні прецеденти, зокрема у справах Burlington v. Ecuador та Perenco v. Ecuador, створили нову матеріально-правову основу для екологічних зустрічних позовів. Детально розглянуто, як конкретні процедурні нововведення Регламенту 2022 року впливають на процес: 1) Правило 48 про додаткові позови вносить процедурну дисципліну, встановлюючи чіткі терміни їх подання; 2) Правило 31 про конференції з управління справою посилює роль трибуналу в структуруванні складних проваджень; 3) Новий режим прозорості (Глава X) сприяє формуванню послідовної юриспруденції шляхом публікації рішень.

Висновок. Обґрунтовано висновок про те, що хоча Регламент 2022 року не вирішує фундаментальних юрисдикційних проблем, він суттєво покращує процедурне середовище, роблячи подання зустрічних позовів більш керованим, передбачуваним та легітимним. Ці процедурні вдосконалення знижують практичні бар'єри для держав, які прагнуть захищати суспільні інтереси, пов'язані з ESG, та сприяють відновленню балансу в системі інвестиційного арбітражу. Перспективи подальших досліджень полягають у моніторингу нової арбітражної практики для оцінки реального впливу реформ на кількість та успішність зустрічних позовів держав у спорах, пов'язаних з екологією та соціальною відповідальністю.