Водно-ресурсний потенціал світової економіки: проблеми використання та охорони
Ключові слова:
водні ресурси, водно-ресурсний потенціал, глобальна водогосподарська проблема, виснаження водно-ресурсного потенціалу, водне правоАнотація
Розглядається водно-ресурсний потенціал світової економіки, під яким пропонується розуміти сукупну продуктивність усіх джерел прісної води, виражену в натуральних показниках (куб м, куб км) або в грошовому обчисленні за одиницю часу. Водно-ресурсний потенціал світової економіки обмежений. Ресурси прісної води, які могли б з прийнятними витратами бути залучені в господарське використання, близькі до вичерпання. Людство вже використовує 1/10 їх загального обсягу і більш 1/4 реально доступного. При цьому безповоротні втрати води становлять понад 1/2 її сумарного споживання. Зростання чисельності населення, підйом продуктивних сил і поліпшення якості життя в країнах, що розвиваються, призведе до збільшення норм витрат води на кожного жителя планети. Отже, потреба у водних ресурсах буде зростати, а можливості їх задоволення – зменшуватися. Існує небезпека повного виснаження водно-ресурсного потенціалу світової економіки через 80–90 років. Склалася глобальна водогосподарська проблема, обумовлена об'єктивними (просторова диспропорція в потребах у воді і її наявності) суб'єктивними (розвиток водомістких виробництв, обмежене використання замкнутих систем водопостачання, забруднення і виснаження водних джерел) причинами. Вода з економічної категорії перетворюється в політичну, викликаючи міжнародні конфлікти. Піднімається питання про підготовку дипломатів – фахівців у галузі водного права.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які подають публікації до цього видання, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори зберігають авторські права на свої публікації та надіють виданню“Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм” право першої публікації.
- Подання публікації до журналу та її прийняття до опублікування означає, що автори надають журналу невиключну ліцензію на публікацію, розповсюдження та архівування матеріалу в друкованому та електронному вигляді, а також на розміщення його в міжнародних реферативних і бібліографічних базах.
- Автори можуть:
- депонувати опубліковану версію публікації в інституційних чи дисциплінарних репозиторіях,
- поширювати її на особистих або професійних вебсторінках,
- використовувати матеріал у навчальних чи дослідницьких цілях,
за умови що: - публікація не змінюється,
- не використовується у комерційних цілях,
- обов’язково вказується повне бібліографічне покликання на публікацію у виданні.
Відповідальність авторів
- Автори гарантують, що подана публікація є оригінальною працею та не порушує авторських прав чи інтелектуальної власності третіх сторін.
- Автори підтверджують, що публікація не була раніше опублікована й не перебуває на розгляді в іншому виданні.
- Якщо у публікації використано матеріали (рисунки, таблиці, дані тощо), що належать третім сторонам, автори несуть відповідальність за отримання відповідних дозволів та коректне зазначення джерел.
Відповідальність видавця
- Видання забезпечує прозорий та етичний процес публікації, а також відкритий доступ до всіх матеріалів відповідно до умов ліцензії CC BY 4.0.
- Видання гарантує довгострокове цифрове збереження контенту шляхом архівування у внутрішніх та зовнішніх репозиторіях.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
