Екологічне сільське господарство та його вплив на агрохімічні властивості ґрунту на сільськогосподарській фермі «Ліптовська Теплиця» (англ.)
Ключові слова:
агрохімічні властивості ґрунту, екологічна система ведення сільського господарства, органічна речовинаАнотація
Зміна основних агрохімічних властивостей ґрунту спостерігалась впродовж трьох років на фермі з екологічною системою ведення сільського господарства («Ліптовська Теплиця»). Було встановлено, що навіть при внесенні високих доз компосту (60 т на га) значення pH ґрунту утримувалося на сприятливому рівні, а вміст доступних поживних елементів помітно не змінювався. Найбільш підходящим хлібним злаком для вирощування у даних кліматичних умовах став тритікале. При цьому, важливо також вирощувати зернобобові культури, щоб забезпечити відносно високий вихід кормових культур. Це можливо досягти тільки за допомогою стабільних агроекосистем з біорізноманіттям на сільськогосподарських площах і з поверненням органічної речовини в ґрунт.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
