АЛЬТЕРНАТИВНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕСУРСИ ЯК ОБ’ЄКТ КАРТОГРАФУВАННЯ
Ключові слова:
картографування для потреб альтернативної енергетики, карта, енергетичний потенціал, класифікація енергетичних ресурсів, показники картографуванняАнотація
Висвітлено проблеми формування поняттєво-термінологічного апарату альтернативної енергетики, здійснено спробу вдосконалення та систематизації основних термінів та понять галузі, усунення суперечливості та неоднозначності у тлумаченнях таких понять, як «альтернативні енергетичні ресурси», «нетрадиційні енергетичні ресурси», «відновлювані енергетичні ресурси», «джерела енергії», «енергетичні ресурси», «енергетичний потенціал». Запропоновано класифікацію енергетичних ресурсів, що базується на критеріях вичерпності, відновлюваності, традиційності та походження. Розглянуто структуру об’єкту картографування для потреб альтернативної енергетики, обґрунтовано тематичний зміст картографічних творів, визначено показники картографування альтернативних енергетичних ресурсів, сучасного стану розвитку альтернативної енергетики, природних, соціальних та економічних факторів, що сприяють розвитку галузі або обмежують його.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
