ГІС-інтерфейс розподіленого гідрологічного моделювання
Ключові слова:
розподілена гідрологічна модель, водозбірний басейн, весняні повені, літні дощові паводки, ГІС-моделювання пікових руслових витрат, флювіальний рельєф, інтерфейс модуля розподіленого гідрологічного моделюванняАнотація
Викладаються теоретичні засади та окремі аспекти практичної реалізації через авторське програмне забезпечення ГІС-моделювання розрахунку, аналізу і візуалізації пікових руслових витрат від весняних повеней, та коротко характеризуються особливості моделі щодо літніх дощових паводків. Обговорюються поняття «розподілена гідрологічна модель», «максимальна руслова витрата від сніготанення», «максимальна руслова витрата від зливи», «інтерфейс модуля розподіленого гідрологічного моделювання». Описуються процедури розподіленого моделювання гідрологічного режиму водозбору в середовищі ГІС, і детально характеризується відповідний графічний інтерфейс користувача спеціалізованого програмного забезпечення.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
