История средних веков в учебных курсах и творчестве Ивана Александровича Сливицкого (1808–1874)
Ключові слова:
Сливицкий, история, Средние века, историография. Харьковский университет.Анотація
Рассматривается изучение адъюнктом Харьковского университета
И. А. Сливицким различных проблем зарубежного Средневековья.
Эти проблемы освещались им не только в рамках учебного курса
«История средних веков», но и в монографии «О влиянии колоний
на политические перевороты в Европе» (1839). Монография
И. А. Сливицкого – первое по времени, подготовленное в Харьковском
университете, диссертационное исследование, посвящённое почти
целиком эпохе западноевропейского Средневековья. Несмотря на
компилятивность многих положений, характерных для раннего
этапа развития отечественной медиевистики, несомненными
концептуальными достоинствами монографии были попытки её
автора указать на важность экономических факторов (развитие
торговли и промышленности) в истории международных
отношений. Эти попытки были сделаны И. А. Сливицким
задолго до появления в общероссийской медиевистике социально-
экономического направления.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
