Діяльність акцизного нагляду під час запровадження казенного продажу алкогольних напоїв на Лівобережжі України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.26565/2220-7929-2022-61-06Ключові слова:
винна монополія, губернські акцизні управління, торгівля спиртними напоями, Лівобережна УкраїнаАнотація
У статті аналізується діяльність акцизних управлінь міністерства фінансів Російської імперії під час запровадження казенного продажу спиртовмісних напоїв на Лівобережжі України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. На основі джерельних матеріалів та архівних документів Державних архівів Сумської, Чернігівської та Харківської областей, характеризується діяльність акцизних управлінь. З’ясовано, що зміни в центральному апараті міністерства фінансів, який займався непрямим стягненням податків, позначилися й на діяльності акцизних управлінь на території українських губерній Лівобережжя України. Акцизні управління тут набули більших регуляторних повноважень стосовно обкладення суб’єктів оподаткування, було збільшено кадровий склад акцизних установ та збільшено грошові витрати на господарчі операції акцизних управлінь. У їх складі було сформовано нові структури чиновників, підпорядкованих міністерству фінансів. Висвітлено причини запровадження казенної винної монополії, серед яких варто відмітити хронічну кризу перевиробництва винної промисловості, яка не була побічним наслідком монополії, а передувала їй. Зазначено те, що прибутковість казенного продажу спирту була значною та невпинно зростала. Водночас запровадження казенного продажу алкогольних напоїв містило небезпеку збільшення залежності від питних доходів значної частини бюджету. Відмічено, що зростання прибутків з обігу спиртних напоїв обумовлювалось переважно підвищенням обкладення виробничих показників суб’єктів оподаткування, поряд з варіюванням закупівельних розверсточних цін на спирт-сирець та ректифікований спирт, аніж зростанням розпиття спиртовмісних напоїв народонаселенням. Запровадження казенного продажу спирту призвело до вищої, порівняно з акцизною системою оподаткування спиртовмісних напоїв, переплати населення при розпитті спиртовмісних напоїв. Під час реалізації казенної винної монополії на території Чернігівської, Полтавської та Харківської губерній органи акцизного нагляду, враховуючи фактор переважання дрібного сільськогосподарського винокуріння при розверстці, вимушені були гарантувати заводам мінімальну поставку, враховуючи розміри виробництва заводів губернії. У зв’язку з обмеженням розпивної торгівлі спиртних напоїв на Лівобережжі України поширювався незаконний продаж алкогольних напоїв, який, незважаючи на заходи поліційного характеру акцизних наглядачівне вдавалося припинити. Із запровадженням винної монополії розпиття міцних напоїв населенням скоротилося, адже реформа змінила умови виробництва вина і порядок продажу, але не вплинула на причини, котрі обумовили споживання міцних напоїв, насамперед, тому що ці причини залежали від низки соціальних і культурних факторів, а не від організації торгівлі спиртом.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).