Особливості кооперації університетських музеїв в Україні
DOI:
https://doi.org/10.26565/2220-7929-2021-59-01Ключові слова:
університетські (вишівські) музеї, музейні мережі, музейний комплекс, музейний союз, місія музеївАнотація
У статті розглянуто особливості кооперації університетських музеїв України, зокрема проаналізовано музейні мережеві структури різного рівня. На першому рівні мережева ідеологія проявляється у формуванні музейних комплексів університетів, наявність яких дозволяє безпосередньо впливати на стратегію розвитку університетів, розширяє можливості у створенні креативного музейного продукту, посилює позиції музеїв всередині університетського середовища, збільшує залученість до університетського музейного простору жителів та гостей міста. Музейні союзи регіонального рівня, основані на територіальному або профільному принципі, сприяють підвищенню кваліфікації співробітників музеїв, захисту їхніх прав, дозволяють проводити заходи (виставки, конкурси) загальноміського рівня, роблять музеї більш відкритими та привабливими для різних категорій відвідувачів. На сучасному етапі можна говорити про процес формування в Україні об’єднань як на рівні окремих університетів (музейний комплекс Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна), так і регіонів (Асоціація співробітників вузівських музеїв м. Харкова). Водночас в Україні назріло питання про створення Всеукраїнської асоціації музеїв ВНЗ, яка би сприяла легітимізації та укріпленню університетського музейного співтовариства, збереженню та спрощенню доступу до музейних колекцій закладів вищої освіти, а також про більш широке представництво українських музеїв у міжнародних організаціях, що дозволить точніше сформулювати місію університетського музею в сучасному суспільстві. Відсутність чіткого розуміння місії університетського музею, його непевне становище в академічному та музейному співтоваристві, зокрема в законодавчому полі, може призвести не лише до втрати ідентичності, але й самих музеїв та їхніх колекцій. В Україні спостерігаються перші кроки такої самоорганізації на університетському та регіональному рівнях, а також спроби створити загальнонаціональний центр через формальні (Асоціація) та неформальні (конференції) структури, однак поки що ці спроби епізодичні.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).