Особливості сприйняття міста Харків студентською молоддю (за матеріалами анкетування)

Анотація

У статті розглянуто результати анкетування студентів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна в межах проєкту «Практики самопрезентації міста в індустріальну та постіндустріальну добу». Було опитано 202 студенти історичного та філологічного факультетів, факультету математики і інформатики. Респондентам пропонували спеціальний опитувальник із 12 «закритих» та «відкритих» питань. «Закриті» питання дозволили визначити кількісні показники вподобань молоді Харкова стосовно об’єктів, споруд, підприємств, установ, пам’ятників, виробів, пісень, які, на їхню думку, формують «обличчя» міста. Тоді як «відкриті» надали респондентам можливість запропонувати той чи той конкретний варіант, висловити свою точку зору з будь-якого питання. Для аналізу результатів анкетування була побудована реляційна система управління базами даних (РСУБД) у програмі Microsoft Office Access 2013, в яку заносилися уніфіковані відповіді учасників опитування. Інтерпретування результатів базувалося на концепції стилю життя французького соціолога П. Бурдьє та теорії стилів життя, що її висунув німецький історик М. Дінгес. Отже, завдяки проведеному анкетуванню, по-перше, було ідентифіковано конкретні об’єкти, споруди, підприємства, установи, пам’ятники, товари та вироби, які, на думку респондентів, є «обличчям» Харкова. По-друге, було виявлено особливості сприйняття Харкова студентською молоддю, зокрема вийшло визначити їхні думки щодо питання, чи можна вважати Харків типовим українським містом. Також результати дозволили встановити бачення харківського студентства архітектурних домінант, пам’ятних місць та лакун міського простору. Нарешті молодь визначила історичні особистості, які, на її думку, формують пантеон видатних уродженців та мешканців міста. Матеріали анкетування дозволяють зробити певні висновки про специфіку самопрезентації міста та взаємодію/взаємовплив мешканців і міського простору.