Особливості сприйняття міста Харкова іноземними студентами (за даними анкетування)
DOI:
https://doi.org/10.26565/2220-7929-2020-57-05Ключові слова:
іноземні студенти, міжкультурна комунікація, міський простір, місто ХарківАнотація
У статті проаналізовано результати анкетування іноземних студентів в м. Харків. Було опитано 182 студенти з 10 країн світу. Анкетування пройшли виключно студенти першого року навчання, проте частина респондентів має вік у діапазоні 20–25 років, що можна прирівнювати до 3–5 курсу українських студентів. На прикладі іноземних студентів Харківського національного університету досліджується міжкультурна чутливість та сприйняття іноземцями українського міста. Встановлено, що іноземні студенти мають певні знання про місто, які формуються завдяки процесу зіставлення з власним досвідом. Для іноземних студентів місто Харків передусім є студентським містом. Примітно, що студенти, які назвали місто Харків «студентським містом», переважно вважають його типовим «українським містом». Це може говорити і про їхнє сприйняття України загалом. Попри ствердну відповідь про гарну орієнтацію в місті, у більшості опитаних виникли складнощі з визначенням конкретного об’єкта чи пам’ятника, які формують певне «обличчя міста». Анкетування засвідчує їх вельми обмежене пересування містом. «Обличчям міста» вони здебільшого називають Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Вочевидь, осягнення міського простору в цих студентів відбувається досить повільно. Значна частина студентів (спираючись на досвід своєї культури) бажає спілкуватися у своєму колі та не схильна пізнавати особливості міста. Отже, залишається відкритим питання, як допомогти студентам перейти на нові рівні розуміння міста та мінімізувати «культурний шок» за допомогою залучення їх до міського простору. Дослідження специфіки сприйняття міста іноземними мешканцями є одним із варіантів дослідження міжкультурної комунікації, яка все більше визначає обличчя не лише того чи того міста, а й нашого часу.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
