Стратиграфія юрської системи району села Кам’янка. Частина 4. Кам’янська світа

Анотація

Стаття присвячена дослідженню кам’янської світи юрської системи північно-західної околиці Донецької складчастої споруди та є продовженням серії робіт, присвячених стратиграфії юрських відкладів району м. Ізюм та с. Кам’янка. Дослідження набуває особливого значення у зв’язку з тим, що класичні відслонення кам’янської світи, відомі багатими знахідками макрофлори, можуть бути пошкоджені або втрачені внаслідок воєнних дій на території України. Попередні дослідження середньоюрських відкладів України засвідчили наявність багатих макрофлористичних комплексів батського віку. Водночас деякі розрізи та групи комплексів органічних решток залишаються недостатньо вивченими й потребують сучасного перегляду. Дослідження базується на літологічних і палеонтологічних матеріалах з відслонень та свердловин північно-західного Донбасу. Вивчено макрофлору, спори, пилок та супутні палеонтологічні рештки. Встановлено, що кам’янська світа представлена переважно пісковиками, алевролітами, глинами та вугленосними відкладами континентального і прибережного походження. Нижня частина світи є переважно піщаною, верхня – глинистою, з прошарками бурого вугілля, викопної деревини та туфогенного матеріалу. Осадконакопичення відбувалося в алювіальних, дельтових, лагунних та прибережно-морських умовах. Макрофлористичні комплекси включають хвощі (Neocalamites), папороті (Dicksonia, Coniopteris, Eboracia), беннетитові (Ptilophyllum), гінкгові (Ginkgodium), хвойні (Pagiophyllum) та деякі залишки голонасінних рослин невизначеної спорідненості (наприклад, Taeniopteris та коріння). Розсіяні кутикули вказують на присутність різних інших видів голонасінних, включаючи ширший спектр Bennettitales, Ginkgoales та хвойних. Палінологічні комплекси характеризуються переважанням спор Cyathidites, Osmundacidites і Gleicheniidites та пилку Classopollis, Callialasporites, Perinopollenites і Araucariacites. Їх склад свідчить про існування вологих лісових екосистем із поступовим посиленням ролі хвойних рослин. Комплекс літологічних, макрофлористичних і палінологічних даних підтверджує середньо-пізньобатський вік кам’янської світи. Порівняння середньобатських і пізньобатських палінокомплексів свідчить про поступову аридизацію клімату та зміну рослинного покриву від більш вологолюбного до відносно сухішого. Виявлені комплекси добре корелюються з одновіковими відкладами Скандинавії (Сконе) та інших регіонів Європи, що дозволяє використовувати їх для міжрегіональних стратиграфічних зіставлень і палеоекологічних реконструкцій.