Взаємодія поліфенолів з функціональними білками: дослідження методом молекулярного докінгу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-2-51

Ключові слова:

поліфеноли, сироватковий альбумін, гемоглобін, цитохром с, молекулярний докінг

Анотація

Поліфеноли, біоактивні речовини рослинного походження з протипухлинними, імуномоделюючими, антиоксидантними, протизапальними, протимікробними та багатьма іншими властивостями наразі привертають значну увагу завдяки їхньому високому терапевтичному потенціалу. Біомолекулярні взаємодії поліфенольних сполук, зокрема, асоціація з фізіологічно важливими білками, можуть у значній мірі визначати їхні біологічні ефекти. У даній роботі метод молекулярного докінгу був застосований для характеризації зв’язування куркуміну (єнольна та кето форми), ресвератролу, сесаміну, саліцилової та галової кислот з функціональними білками, такими як сироватковий альбумін, гемоглобін (дезокси та окси форми), цитохром с (окислена та відновлена форми). Встановлено, що всі досліджені поліфеноли мають найвищу спорідненість до сироваткового альбуміну та дезоксигемоглобіну, тоді як найнижча спорідненість була виявлена до цитохрому с. Аналіз амінокислотних залишків в контактній області між білком і лігандом показав, що існують специфічні амінокислоти, які найчастіше входять до складу сайтів зв’язування поліфенолів, серед яких лізин, аргінін та тирозин.

Посилання

C. Weng, and G. Yen, Canc. Treat. Rev. 38, 76 (2012), https://doi.org/10.1016/j.ctrv.2011.03.001

T. Ozdal, E. Capanoglu, and F. Altay, Food Res. Int. 51, 954 (2013). https://doi.org/10.1016/j.foodres.2013.02.009

N. Poklar Ulrih, Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 57, 2144 (2017). https://doi.org/10.1080/10408398.2015.1052040

F. Shahidi, and C. Dissanayaka, Food Prod. Process and Nutr. 5, 2 (2023). https://doi.org/10.1186/s43014-022-00121-0

A. Bennick, Crit. Rev. Oral Biol. Med. 13, 184-196 (2002). https://doi.org/10.1177/154411130201300208

P. Xue, G. Zhang, J. Zhang, and L. Ren, Curr. Protein Pept. Sci. 22, 217 (2021). https://doi.org/10.2174/1389203721666201109112220

V. de Freitas, and N. Mateus, Curr. Organ. Chem. 16, 724 (2012). https://doi.org/10.2174/138527212799958002

T. Raja, W. Raja, V. Duraipandiyan, S. Ignacimuthu, U. Janakiraman, and S. Packiam, Curr. Med. Chem. 30, 4032 (2023). https://doi.org/10.2174/0929867330666221202152540

T. Xu, J. Na, Q. Liu, G. Kuang, Q. Zhang, and Y. Zhao, Mater. Today Commun. 41, 110575 (2024). https://doi.org/10.1016/j.mtcomm.2024.110575

B. Giardina, I. Messana, R. Scatena, and M. Castagnola, Crit. Rev. Biochem. Mol. Biol. 30, 165 (1995). https://doi.org/10.3109/10409239509085142

Y. Ow, D. Green, Z. Hao, and T. Mak, Nat. Rev. Mol. Cell. Biol. 9, 532 (2008). https://doi.org/10.1038/nrm2434

S.J. Hewlings, and D.S. Kalman, Foods, 6, 92 (2017). https://doi.org/10.3390/foods6100092

L. Frémont, Life Sci. 66, 663 (2000). https://doi.org/10.1016/S0024-3205(99)00410-5

Y. Zhang, F. Liu, Y. Lin, L. Li, M. Chen, and L. Ni, J. Chem. 1, 4236525 (2022). https://doi.org/10.1155/2022/4236525

Rosheen, S. Sharma, and D. Utreja, ChemistrySelect, 8, e202204614 (2023). https://doi.org/10.1002/slct.202204614

B. Badhani, N. Sharmaa, and R. Kakkar, RSC Adv. 5, 27540 (2015). DOI https://doi.org/10.1039/C5RA01911G

Y. Yan, H. Tao, J. He, and S-Y. Huang, Nat. Protoc. 15, 1829 (2020). https://doi.org/10.1038/s41596-020-0312-x

S. Salentin, S. Schreiber, V. Haupt, M. Adasme, and M. Schroeder, Nucleic Acids Res. 43, W443 (2015). https://doi.org/10.1093/nar/gkv315

Завантаження

Опубліковано

2025-06-09

Як цитувати

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>