НОВІ ЦІАНІНОВІ БАРВНИКИ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ АМІЛОЇДНІ ЗОНДИ: ФЛУОРЕСЦЕНТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-4334-2018-1-04Ключові слова:
гептаметинові ціанінові барвники, амілоїдний маркер, H-агрегати, флуоресценція, лізоцим, амілоїдні фібрилиАнотація
За допомогою методу флуоресцентної спектроскопії проведена оцінка можливості використання нових гептаметинових ціанінових барвників AK7-5 та AK7-6 для детектування і характеризації одномірних білкових агрегатів (амілоїдних фібрил), пов’язаних із розвитком численних патологій. Показано, що мономерна та агрегована форми цих барвників можуть зв’язуватись з амілоїдогенним білком лізоцимом, а супутні зміни в електронній структурі Н-агрегатів надають їм здатності флуоресціювати. Зростання гіпсохромної смуги, поряд з незначними змінами мономерного піка, індуковані нативним білком, і протилежні ефекти, викликані фібрилами лізоциму, дозволяють припустити, шо нативний лізоцим має більшу кількість сайтів зв’язування для агрегатів барвника, ніж фібрилярна форма білка, в той час як жолобки фібрил являють собою специфічні сайти зв’язування для мономерів барвника. Спостережувана спектральна поведінка ціанінів, а саме значні відмінності флуоресцентних відповідей, що викликані мономерною та фібрилярною формами лізоциму, свідчать про можливість застосування цих сполук в якості флуоресцентних амілоїдних маркерів, поряд з класичним маркером Тіофлавіном Т.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
