ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ СУЧАСНОГО ОФІЦЕРА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Анотація

DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2026-86-35

У статті наводяться дослідження умов та факторів, що впливають на формування професійних та особистісних якостей курсантів у вищому військовому навчальному закладі, які б відповідали вимогам до сучасного українського офіцера.

Мета статті – проаналізувати особливості підготовки офіцерів у вищому військовому навчальному закладі та їх вплив на формування соціально-психологічних рис сучасного офіцера Збройних Сил України.

Методи дослідження. Методологічна база дослідження ґрунтується на інтегративному підході, який поєднує психологічні, управлінські та соціально-професійні концепції.

Результати. Дослідженнями доведено, що формування такого офіцера необхідно розпочинати зі з’ясування психологічних особливостей кожного з курсантів як індивідуума зі своїми уявленнями про свої особисті якості. Показано, що дуже важливим є середовище вищого військового навчального закладу, яке треба формувати перш за все як педагогічне середовище. Саме таке середовище забезпечить всебічний розвиток курсанта як професіонала військової справи, особистість, здатну в подальшому вести за собою підлеглих, яка поєднує високу патріотичну свідомість, бойову майстерність та високі морально-вольові якості.

Доводиться, що формування з курсанта, вчорашнього школяра або військовослужбовця, сучасного українського офіцера можливо за умови створення у вищому військовому навчальному закладі таких умов навчання і виховання, які створять умови збалансованої взаємодії адаптації (соціально-психологічної, навчальної, військово-професійної) з одного боку, індивідуалізації – з іншого.

У статті окреслено основні соціальні та психологічні риси, які мають бути притаманні сучасному українському офіцеру. Прийнявши за основу вісім психологічних типів, окреслено актуальні вимоги до професійно-особистісних якостей сучасного офіцера.

Обґрунтовується, що у військово-професійній сфері діяльності рішення командиром повинні прийматися засобами логіки та раціональності. Від офіцера як керівника необхідна чутливість до підлеглих, а також гнучкість для адаптації до умов, що динамічно змінюються, тобто риси, характерні для ірраціоналів та етиків. Доводиться, що сучасний офіцер має відноситися до типу сенсорно-логічних екстравертів. Йому також повинні бути притаманними властивості інтуітивно-етичного екстраверта. Разом з професійними якостями не менш важливими для сучасного офіцера як особистості є аспекти моральності, моралі, етики відносин. Наголошується, що сучасний офіцер має бути високоморальною, вихованою людиною, а в цій сфері вже діє етико-інтуїтивний  інтроверт.

Висновки. Сучасний український офіцер має поєднувати в собі широкий спектр психологічних типів. На формування професійно-особистісних якостей сучасного офіцера необхідно враховувати, що курсант – це особистість з притаманними тільки йому психічними функціями, та умови, що вливають на його адаптацію до специфічних умов військової служби. І це можливо за умови комплексного підходу до розв’язання проблеми створення таких умов навчання та виховання курсантів, їх саморозвитку, що б забезпечувало збалансований перебіг процесів адаптації та індивідуалізації.

Для найбільш достовірного визначення професійної придатності, особливостей світовідчуття, світосприйняття та формування світогляду кандидата на навчання, а в подальшому курсанта, необхідно проводити їх соціально-психологічний аналіз як на етапі вступу на навчання до ВВНЗ, так і впродовж його становлення як офіцера. Щодо проблеми духовного, морального та етичного виховання слід зауважити, що їхнє вирішення необхідно покласти насамперед на самого курсанта, оскільки самовиховання та самоорганізація є невід'ємною частиною життєдіяльності офіцера як особистості та професіонала.